Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №911/3584/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: підряду, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №911/3584/25

Суддя: Майданевич А.Г.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа№ 911/3584/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін

від прокуратури: Младаневич З.О.,

від позивача: Кріль В.О.,

від відповідача: Мурченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг»

на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026, повний текст якого складений 02.04.2026,

у справі № 911/3584/25 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг»

про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення 949 628,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року Керівник Бучанської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської області державної адміністрації, м. Київ (далі - позивач, Департамент регіонального розвитку КОДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» (далі-відповідач, ТОВ «Тайм Інжиніринг»), в якій просить:

- визнати недійсним пункти 1 та 3 додаткової угоди №3 від 06.09.2023, пункти 1 та 4 додаткової угоди №5 від 25.12.2023, пункти 1 та 2 додаткової угоди №7 від 21.06.2024 до договору будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023 щодо виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2, м. Буча, Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді», що укладені між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) та ТОВ «Тайм Інжиніринг», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 577 924,17 грн;

- визнати недійсним п. 3.1 договору будівельного підряду №128-23/24 від 22.04.2024 щодо виконання додаткових робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків, 2, м. Буча, Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді», що укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) та ТОВ «Тайм Інжиніринг», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 371 704,10 грн;

- стягнути з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) безпідставно збережені кошти податку на додану вартість у розмірі 949 628,27 грн., що сплачені за договорами будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023, № 128-23/24 від 22.04.2024;

- стягнути з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Київської обласної прокуратури сплачений за подання позовної заяви судовий збір.

Позов обґрунтований тим, що протягом серпня 2023 року - жовтня 2024 року Департаментом регіонального розвитку КОДА були проведені процедури публічних закупівель на виконання підрядних робіт з капітального ремонту фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2 у м. Буча, Київської області.

За результатами проведених закупівель між Департаментом регіонального розвитку КОДА та ТОВ «Тайм Інжиніринг» було укладено договір будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023 та договір будівельного підряду на додаткові роботи №128-23/24 від 22.04.2024.

Прокурор зазначив, що капітальний ремонт об`єкту проводився за державні кошти, відтак, відповідно до п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України операції з постачання будівельно-монтажних робіт звільнялись від оподаткування.

Однак, сторонами безпідставно до складу ціни була включена сума ПДВ з постачання (проведення) будівельно-монтажних робіт в загальному розмірі 949 628,27 грн.

З огляду на те, що включення суми ПДВ до складу ціни з постачання (проведення) будівельно-монтажних робіт суперечить закону, прокурор, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, просив суд визнати недійсними пункти 1 та 3 додаткової угоди №3 від 06.09.2023, пункти 1 та 4 додаткової угоди №5 від 25.12.2023, пункти 1 та 2 додаткової угоди №7 від 21.06.2024 до договору будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023 та п. 3.1 договору будівельного підряду № 128-23/24 від 22.04.2024, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

Департаментом регіонального розвитку КОДА було повністю оплачено виконані ТОВ «Тайм Інжиніринг» роботи за укладеними між сторонами договорами, в тому числі роботи, які звільнялись від оподаткування податку на додану вартість.

Таким чином, прокурор зазначив, що ТОВ «Тайм Інжиніринг» без достатньої правової підстави зберіг у себе суму ПДВ, сплачену у ціні робіт, вартість яких не підлягала оподаткуванню ПДВ, а саме в розмірі 949 628,27 грн, у зв`язку з чим, вказана сума має бути повернута Департаменту регіонального розвитку КОДА відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 позов Керівника Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської області державної адміністрації 949 628,27 грн безпідставно збережених коштів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на користь Київської обласної прокуратури 11 395,54 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що прокурор звертаючись з позовом про визнання пунктів договорів недійсним та стягнення суми сплаченого ПДВ, фактично обґрунтовує цей позов нікчемністю умов договору про включення до ціни товару суми ПДВ, а не недійсністю (оспорюваністю) договору в цій частині, а визнання такої умови договору нікчемною в судовому порядку не вимагається. Отже, суд відмовив прокурору у позові в цій частині у зв`язку із обранням неналежного та неефективного способу захисту права.

Враховуючи нікчемність спірних пунктів договорів, суд погодився із твердженням прокурора про наявність підстав для повернення відповідачем надмірно сплаченої позивачем суми ПДВ відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд задовольнив позов прокурора в частині стягнення з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації 949 628,27 грн безпідставно одержаних грошових коштів податку на додану вартість.

Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідач, виконуючи взяті на себе податкові зобов`язання, зареєстрував та подав до ЄРПН податкові накладні, а також сплатив вказані суми податку. З огляду на встановлення судом безпідставного включення до ціни робіт суми ПДВ, на роботи, які не підлягали оподаткуванню, відповідач не позбавлений права вирішити питання про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд задовольнив позов Керівника Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації частково, стягнувши з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації 949 628,27 грн. безпідставно одержаних грошових коштів податку на додану вартість.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Тайм Інжиніринг» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час опублікування закупівлі замовником, тобто Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, очікувану вартість предмета закупівлі було визначено в сумі 10 947 299 грн з ПДВ, у тендерній документації, проекті договору ціна договору також зазначалась з ПДВ. За результатами процедури закупівлі між позивачем та відповідачем укладено договір № 128-23 від 15.08.2023, за умовами якого ціна договору становила 9 493 206, 52 грн без ПДВ. У свою чергу, як зазначає апелянт, після того, як ТОВ «Тайм Інжиніринг» з 01.09.2023 стало платником ПДВ, сторонами підписано додаткову угоду № 3 від 06.09.2023 до вказаного договору, якою визначено, що ціна договору становить 9 493 206, 52 грн, в т.ч. ПДВ 1 582 201,99 грн. У подальшому сторонами укладено ще дві додаткові угоди № 5 від 25.12.2023 та № 7 від 21.06.2024, якими змінювалась ціна договору, що визначалась з урахуванням ПДВ.

Апелянт стверджує, що ні умови тендерної документації, ні укладений договір не містили вказівки про те, що спірний об`єкт є доступним житлом чи житлом, що будується за державні кошти.

Крім того, апелянт зазначає, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» ТОВ «Тайм Інжиніринг» став платником податку на додану вартість на загальних підставах, у зв`язку з чим, була укладена додаткова угода, при цьому, ціна залишилась незмінною. Тобто ТОВ «Тайм Інжиніринг» не збільшував податкове навантаження замовника та сплачував податки власними силами та за власний рахунок.

Апелянт вказує, що не здійснював будівництво житла в розумінні його першого постачання, тобто будівництво з «нуля», а здійснював лише капітальний ремонт такого житла без виселення з нього проживаючих. Відповідач вважає, що застосувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла, встановлену п. 197.15 ст. 197 ПК України, мають право лише ті суб`єкти господарювання - платники ПДВ, які є забудовниками та визначені виконавцями регіональної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла у відповідному регіоні (вказані у паспорті такої програми) і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи.

ТОВ «Тайм Інжиніринг» зауважує, що не є суб`єктом господарювання - платником податку, який має право на застосування пільги, передбаченої пунктом 197.15 ст. 197 ПК України, а отримана від Департаменту регіонального розвитку сума ПДВ була сплачена до бюджету в загальному порядку.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою його доводи про сплату податку на додану вартість за вищевказаним договором та наявність правової підстави для отримання сум ПДВ.

Також скаржник наголошує на тому, що у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (податку на додану вартість) у розмірі 949 628,27 грн на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Апелянт посилаючись на узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 ПК України, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №397, зазначає про наявність підстав для компенсації йому витрат на сплату ПДВ залученим субпідрядним організаціям.

Крім того, апелянт у апеляційній скарзі посилається на доктрину заброни суперечливої поведінки позивача, відповідно до якої, якщо сторона дії всупереч своїм попереднім заявам або поведінці на шкоду іншій стороні, яка обґрунтовано покладалась на них - це суперечить добросовісності та чесності. Так, позивач оголосив публічну закупівлю, затвердив умови, підписав договори та додаткові угоди щодо ціни з ПДВ, у подальшому отримав будівельні послуги, підписав акти виконаних робіт та провів оплати. Після отримання позивачем виконаних будівельних робіт за договорами №128-23 від 15.08.2023 та №128-23/24 від 22.04.2024 позивач не висував відповідачу жодних претензій щодо якості та обсягів робіт. Тобто, позивач вчинив всі дії направлені на визнання договорів №128-23 від 15.08.2023 та №128-23/24 від 22.04.2024 та додаткових угод до них щодо ціни з урахуванням податку на додану вартість дійсними та правомірними. Проте, у подальшому, зі спливом проміжку часу, зайняв протилежну позицію, що, на думку апелянта, є недопустимим, та зазначене не було взагалі досліджено судом першої інстанції. Таким чином, фактична поведінка позивача не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки позивач у спірних правовідносинах діє недобросовісно, порушує основоположні принципи цивільного законодавства та доктрину "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив прокурора на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, Бучанська окружна прокуратура вважає доводи апелянта безпідставними та такими, що не спростовують ні підстав позову, ні висновків місцевого господарського суду.

Прокуратура звертає увагу, що роботи по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків, 2, м. Буча, Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» відносяться до операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти, а відтак ПДВ безпідставно включено до ціни договорів підряду №128-23 від 15.08.2023, №128-23/24 від 22.04.2024 та додаткових угод і в подальшому сплачено відповідачу.

Також прокуратура наголошує на тому, відповідно до п. 197.15 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти, а відтак кошти ПДВ у розмірі 949 628, 27 грн, отримані відповідачем від позивача безпідставно. При цьому, подальший спосіб розпорядження відповідачем сумою безпідставно отриманого ПДВ - у тому числі його подальше використання, перерахування, або включення до декларацій, сплата до бюджету - не впливає на факт неправомірного включення ПДВ до вартості робіт та не звільняє від обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів.

Прокуратура зауважує, що порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами ПК України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Згідно з п. 197.15 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Таким чином, прокуратура зазначає, що відповідач, як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти у розмірі 949 628, 27 грн (податок на додану вартість) за рахунок іншої сторони (позивача) не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість робіт, які було виконано, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

У свою чергу, прокуратура зазначає, що договірна ціна по об`єкту, підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт та інші матеріали справи не містять додаткових відомостей щодо залучення субпідрядників та витрати відповідача на їх залучення, а відтак, здійснений позивачем розрахунок сум ПДВ, які підлягають стягненню з відповідача, є обґрунтованим.

Також прокуратура спростовує твердження відповідача про суперечливу поведінку позивача, а також спростовує твердження про відсутність порушеного права у позивача.

Крім того, прокуратура зазначає, що відсутність збільшення загальної суми договору не спростовує факт порушення. У даному випадку має значення факт неправомірного включення у вартість робіт податку, який за законом не належало нараховувати.

Прокуратура вважає хибним твердження відповідача про те, що звільнення від оподаткування ПДВ стосується лише нового будівництва (будівництва з нуля) та не розповсюджується на роботи з капітального ремонту існуючого об`єкта.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Кропивна Л.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3584/25.

07.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3584/25.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026, у зв`язку з відстороненням від здійснення правосуддя на підставі рішення ВРП від 07.05.2026 судді Кропивної Л.В., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротін О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 та призначено розгляд справи на 22.06.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 на 29.07.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 продовжено строк розгляду справи №911/3584/25 та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 до 14.09.2026.

У судовому засіданні 29.07.2026 колегія суддів протокольною ухвалою постановила залишити без розгляду додані до апеляційної скарги документи на підставі ст.ст.118, 207 ГПК України.

14.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» через електронний суд надійшла заява, в якій воно звертає увагу на правову позицію, яку сформував Верховний Суд у постанові від 13.08.2026 у справі №911/1553/25, предмет спору в якій є цілком аналогічним до предмета спору у даній справі.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №911/3584/25 залишити без змін.

Представник позивача у засіданні також заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №911/3584/25 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.08.2023 за результатами публічної закупівлі UA-2023-07-03-011063-a між Департаментом регіонального розвитку КОДА (замовник) та ТОВ «Тайм Інжиніринг» (підрядник) був укладений договір №128-23 будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2, м. Буча, Бучанського району, Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (далі - договір №128-23).

За умовами вказаного договору підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи з капітального ремонту фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2, м. Буча, Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді (далі - об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (п.1.1 договору №128-23)

Ціна цього договору становить 9 493 206,52 грн. без ПДВ (п.3.1 договору №128-23).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.19.1 договору №128-23).

Додатком 1 до договору визначено договірну ціну на будівництво.

Додатком 2 погоджено календарний графік виконання робіт.

Додатком 3 передбачено, що джерелом фінансування є державні кошти, яких, за рахунок субвенції з державного бюджету, виділено 12051,277 тис. грн, при цьому договірна ціна на 2023 рік становить 9493,20625 тис. грн. Крім того, погоджено, що утримання служби замовника та технічний нагляд становить 213,472 тис. грн., авторський нагляд становить 31,7964 тис. грн.

18.08.2023 укладена додаткова угода 1 до договору №128-23, якою викладено розділ ХХІІ «Місцезнаходження та реквізити сторін» у новій редакції та внесено зміни до додатку 3 (протокол погодження договірної ціни на 2023 рік), а саме передбачено, що субвенція з державного бюджету становить 12051,277 тис. грн., договірна ціна на 2023 рік - 9493,20652 тис. грн; утримання служби замовника та технічний нагляд - 213,472 тис. грн, авторський нагляд - 31,7964 тис. грн; кошти на покриття ризиків - 258,4848 тис. грн.

28.08.2023 укладена додаткова угода 2 до договору №128-23, якою внесено зміни до додатку 3 (протокол погодження договірної ціни на 2023 рік), а саме передбачено, що субвенція з державного бюджету становить 12051,277 тис. грн, договірна ціна на 2023 рік - 9493,20652 тис. грн; утримання служби замовника та технічний нагляд - 213,472 тис. грн., авторський нагляд - 31,7964 тис. грн; кошти на покриття ризиків - 258,4848 тис. грн.

06.09.2023 укладена додаткова угода 3 до договору №128-23, якою п.3.1 договору викладено в такій редакції (без збільшення ціни договору): «Ціна цього договору 9 493 206,52 грн. в т.ч. ПДВ 1 582 201,09 грн»; внесено зміни до додатку №1 «договірна ціна».

06.12.2023 укладена додаткова угода 4 до договору №128-23, якою внесено зміни до додатку 3 (протокол погодження договірної ціни на 2023 рік), а саме передбачено, що субвенція з державного бюджету становить 11493,746 тис. грн, договірна ціна на 2023 рік - 9493,20652 тис. грн; утримання служби замовника та технічний нагляд - 213,472 тис. грн, авторський нагляд - 31,7964 тис. грн; кошти на покриття ризиків - 258,485 тис. грн.

25.12.2023 укладена додаткова угода 5 до договору №128-23, якою п.3.1 договору викладено в такій редакції: «Ціна цього договору становить 9 307 749,96 грн. в т.ч. ПДВ 1 551 291,66 грн»; п. 2.1 договору викладено в новій редакції, зокрема продовжено строк виконання робіт до 31.12.2024; пункт 19.1 викладно в такій редакції: цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

- внесено зміни до додатку №1 «Договірна ціна».

- внесено зміни до додатку №2 «Календарний графік виконання робіт»

- внесено зміно до назви додатку №3 «Протокол погодження договірної ціни на 2023 рік», змінивши назву на додаток №3 «Протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва»;

- доповнено договір додатком №3-23 «Протокол погодження договірної ціни на 2023 рік».

18.04.2024 укладена додаткова угода 6 до договору №128-23, якою додаток №2 «Календарний графік виконання робіт» викладено в новій редакції; доповнено договір додатком №3-24 «Протокол погодження договірної ціни на 2024 рік».

21.06.2024 укладена додаткова угода 7 до договору №128-23, якою п.3.1 договору викладено в такій редакції: «Ціна цього договору становить 9 296 652,17 грн. в т.ч. ПДВ 1 549 442,03 грн»; додатки 1, 2, 3, 3-24 викладено у новій редакції.

На виконання договору сторони погодили, підписали та скріпили печатками сторін довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), а саме:

за грудень 2023 року довідка та акт №1 від 06.12.2023 на суму 2930,88841 тис. грн, в тому числі ПДВ 488,48140 тис. грн;

за грудень 2023 року довідка та акт №2 від 25.12.2023 на суму 5864,81459 тис. грн, в тому числі ПДВ 977,46910 тис. грн;

за квітень 2024 року довідка та акт №3 від 29.04.2024 на суму 386,88664 тис. грн, в тому числі ПДВ 64,48111 тис. грн;

за червень 2024 року довідка та акт №4 від 28.06.2024 на суму 114,01490 тис. грн, в тому числі ПДВ 19,00248 тис. грн.

Загальна вартість робіт становить 9 296 604,54 грн, в тому числі ПДВ 1 549 434,09 грн.

Департамент регіонального розвитку КОДА оплатив надані ТОВ «Тайм Інжиніринг» роботи, що підтверджується платіжними інструкціями: №6 від 12.09.2023 на суму 2 847 961,96 грн (аванс; ПДВ 474 660,33 грн); №361 від 11.12.2023 на суму 82 926,45 грн (згідно з актом №1 ф.КБ-2в від 25.12.2023; ПДВ 13 821,08 грн); №422 від 25.12.2023 на суму 5 864 814,59 грн (згідно з актом №2 ф.КБ-2в від 25.12.2023; ПДВ 977 469,10 грн); №98 від 02.05.2024 на суму 386 886,64 грн (згідно з актом №3 ф.КБ-2в від 29.04.2024; ПДВ 64 481,11 грн); №193 від 04.07.2024 на суму 114 014,90 грн (згідно з актом №4 ф.КБ-2в від 28.06.2024; ПДВ 19 002,48 грн).

Тобто, укладений договір №128-23 був повністю виконаний, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю UA-2023-07-03-011063-a та не заперечується сторонами.

22.04.2024 за результатами публічної закупівлі UA-2024-04-22-010105-a між Департаментом регіонального розвитку КОДА (замовник) та ТОВ «Тайм Інжиніринг» (підрядник) був укладений договір №128-23/24 будівельного підряду на додаткові роботи по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2, м. Буча, Бучанського району, Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (далі - договір №128-23/24).

За умовами вказаного договору підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи з капітального ремонту фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків, 2, м. Буча, Бучанського району Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді (далі - об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (п.1.1 договору №128-23/24)

Строки виконання робіт до 31.12.2024, якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (п.2.1 договору №128-23/24).

Ціна цього договору становить 4 473 239,28 грн у тому числі ПДВ 745 539,88 грн (п.3.1 договору №128-23/24).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком 1 до договору визначено договірну ціну на будівництво.

Додатком 2 до договору погоджено календарний графік виконання робіт.

Додатком 3 до договору передбачено, що джерелом фінансування є державні кошти, яких, за рахунок субвенції з державного бюджету, виділено 4522,33948 тис. грн, при цьому договірна ціна на 2024 рік становить 4473,23928 тис. грн. Крім того, погоджено, що утримання служби замовника та технічний нагляд становить 31,485 тис. грн., авторський нагляд становить 17,6152 тис. грн.

21.06.2024 укладена додаткова угода 1 до договору №128-23/24, якою п.3.1 договору викладено в такій редакції: «Ціна цього договору становить 4 470 621,37 грн в т.ч. ПДВ 745 103,56 грн»; додатки 1, 2, 3 викладено у новій редакції.

На виконання договору сторони погодили, підписали та скріпили печатками сторін довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), а саме: за квітень 2024 року довідка та акт №1 від 29.04.2024 на суму 3244,39614 тис. грн., в тому числі ПДВ 540,73269 тис. грн; за червень 2024 року довідка та акт №2 і №3 від 28.06.2024 на суму 1162,44840 тис. грн, в тому числі ПДВ 193,74140 тис. грн.

Загальна вартість робіт становить 4 406 844,54 грн, в тому числі ПДВ 734 474,09 грн.

Департамент регіонального розвитку КОДА оплатив надані ТОВ «Тайм Інжиніринг» роботи, що підтверджується платіжними інструкціями: №100 від 02.05.2024 на суму 3 244 396,14 грн (згідно з актом №1 ф.КБ-2в від 29.04.2024; ПДВ 540 732,69 грн); №196 від 04.07.2024 на суму 1 162 448,40 грн (згідно з актом №2 ф.КБ-2в від 28.06.2024; ПДВ 193 741,40 грн).

Тобто, укладений договір №128-23/24 був повністю виконаний, що підтверджується звітом від 23.05.2025 про виконання договору про закупівлю UA-2024-04-22-010105-a та не заперечується сторонами.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що джерелом фінансування закупівель UA-2023-07-03-011063-a та UA-2024-04-22-010105-a, та відповідно укладених між відповідачами договорів №128-23 від 15.08.2023 та №128-23/24 від 22.04.2024 є субвенція з державного бюджету згідно із Порядком використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженим Постановою КМУ від 10.02.2023 №118.

Прокурор стверджує, що головним розпорядником бюджетних коштів за кодом Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету (КПКВК) 1517383 «Реалізація проектів (об`єктів, заходів) за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» визначено Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Саме Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації є замовником вищезазначених закупівель та стороною (замовником) спірних договорів.

Прокурор зазначив, що сторони договорів, всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав включили у ціну робіт, які не підлягали оподаткуванню, суми ПДВ, що призвело до нераціонального та неефективного використання 949 628,27 грн. коштів спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до положення про Департамент регіонального розвитку КОДА департамент виконує функції замовника будівництва об`єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Київської області; є юридичною особою публічного права.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації є органом державної влади та головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких, виконувались роботи зі спірними договорами.

Рішенням Рахункової плати №55-2 від 10.12.2024 рекомендовано Департаменту регіонального розвитку КОДА вжити заходів щодо повернення нарахованої та сплаченої суми ПДВ та здійснення її перерахування до державного бюджету.

Листом від 17.03.2025 №53-1583вих-25 Бучанська окружна прокуратура звернулась до Департаменту регіонального розвитку КОДА з проханням надати документи щодо нарахування і сплати ПДВ за об`єктом Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку по вул. Енергетиків 2 у м. Буча.

Департамент надав відповідь листом №1691/34/34.06.01/2025 від 09.05.2025 з додаванням копій документів, у якому вказав, що за наявності підстав Департамент просить вжити заходи з представництва в сулі законних інтересів держави в особі Департаменту.

Бучанська окружна прокуратура листом від 03.06.2025 №53-3145вих-25 подала запит до Департаменту регіонального розвитку КОДА в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, просила надати інформацію та копії документів щодо джерела фінансування договорів №128-23 від 15.08.2023 та №128-23/24 від 22.04.2024 та рішень про призначення Департаменту розпорядником таких коштів; усе наявне листування сторін; належним чином завірені копії платіжних інструкцій щодо сплачених сум ПДВ (повернення) у добровільно порядку; актуальної інформації про вжиті Департаментом заходи, спрямовані на повернення ПДВ, а також про майбутні наміри вжиття заходів в судовому порядку.

Департамент із супровідним листом №2138/34/34.02/2025 від 18.06.2025 надав запитувану інформацію та відповідні документи та повідомив, що заходів щодо захисту порушених прав та повернення безпідставно нарахованих сум ПДВ Департамент не вживав.

У відповідь на лист Бучанської окружної прокуратури від 17.09.2024 №53/1-5771вих-25, Департамент регіонального розвитку КОДА провів розрахунок зайво включених сум ПДВ у вартість будівельно-монтажних робіт по об`єкту Капітальний ремонт фасаду багатоквартирного житлового будинку вул. Енергетиків 2 у м. Буча, про що повідомив прокуратуру листом №3520/34/34.02/2025 від 16.10.2025.

Листом від 10.10.2025 №53/1-6523вих25 Керівник Бучанської окружної прокуратури повідомив Департамент регіонального розвитку КОДА, що прокуратурою відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Департаменту і подання позову до ТОВ «Тайм Інжиніринг» про визнання недійсними пунктів договорів будівельного підряду в частині включення до ціни договору суми ПДВ та стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 949 628,27 грн.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що прокуратурою вірно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави та захист її інтересів у спірних правовідносинах, та документально підтверджено його бездіяльність, а також дотримано порядок попереднього повідомлення такого органу, встановлений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звернення з позовом до суду прокурора були дотримані.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської області державної адміністрації 949 628,27 грн безпідставно збережених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що прокурор звертаючись з позовом про визнання пунктів договорів недійсним та стягнення суми сплаченого ПДВ, фактично обґрунтовує цей позов нікчемністю умов договору про включення до ціни товару суми ПДВ, а не недійсністю (оспорюваністю) договору в цій частині, а визнання такої умови договору нікчемною в судовому порядку не вимагається. Отже, суд відмовив прокурору у позові в цій частині у зв`язку із обранням неналежного та неефективного способу захисту права.

Враховуючи нікчемність спірних пунктів договорів, суд погодився із твердженням прокурора про наявність підстав для повернення відповідачем надмірно сплаченої позивачем суми ПДВ відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України. Відтак, суд задовольнив позов прокурора в частині стягнення з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації 949 628,27 грн безпідставно одержаних грошових коштів податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції в частині повернення відповідачем надмірно сплаченої позивачем суми ПДВ відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 949 628,27 грн безпідставно одержаних грошових коштів податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №911/3584/25 оскаржується відповідачем в частині стягнення з відповідача стягнення з ТОВ «Тайм Інжиніринг» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) безпідставно збережених коштів податку на додану вартість у розмірі 949 628,27 грн, що сплачені за договорами будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023, № 128-23/24 від 22.04.2024, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом спору у цій справі є дійсність договорів щодо включення до ціни договору ПДВ, у вказанову вище розмірі а також, як наслідок, наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу частину ПДВ у складі вартості робіт за договорами.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

У статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Водночас відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Суд першої інстанції встановив, що пункти 1 та 3 додаткової угоди №3 від 06.09.2023, пункти 1 та 4 додаткової угоди №5 від 25.12.2023, пункти 1 та 2 додаткової угоди №7 від 21.06.2024 до договору будівельного підряду №128-23 від 15.08.2023 та п. 3.1 договору будівельного підряду № 128-23/24 від 22.04.2024 в частині включення до ціни договору, що становить вартість робіт за ним, податку на додану вартість не відповідають чинному законодавству, що зумовлює відсутність обов`язку у позивача сплачувати за відповідні роботи за визначеною у договорах ціною, що включає податок на додану вартість. При цьому, оскільки відповідач отримав від позивача у складі вартості робіт додаткові грошові кошти для сплати податку на додану вартість, однак операція з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за державні кошти не підлягала оподаткуванню, відповідні грошові кошти отримані безпідставно та підлягають поверненню позивачу.

Колегія суддів зазначає, що питання застосування положень ПК України у системному зв`язку з нормами статей 203, 215, 217, 625, 1212 ЦК України, вже неодноразово розглядалося Верховним Судом, висновки щодо їх застосування викладені касаційною інстанцією у постановах від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23, від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23, від 28.05.2024 у справі № 910/12151/23, від 10.09.2024 у справі № 922/4055/23, від 12.09.2024 у справі № 916/2677/23, від 17.09.2024 у справі № 915/1377/23 та від 18.09.2024 у справі № 916/3864/23.

Разом з тим, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування ПДВ, нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПК України, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, не здійснюється.

Норми ПК України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування установленої діючим законодавством ставки податку є обов`язком, а не правом платника податку.

Як вбачається з предмета та підстав позову, недійсність спірного пункту договору в частині умови про включення до ціни товару суми ПДВ позивач обґрунтовує тим, що така умова суперечить чинному законодавству, а саме, положенням п.197.15 статті 197 Податкового кодексу України щодо формування вартості робіт з урахуванням податку на додану вартість, який не підлягав нарахуванню, оскільки відповідна операція не підлягає оподаткуванню.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз положень наведеної норми дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без певної правової підстави.

Частиною другою статті 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань, характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2025 у справі № 902/16/24).

При цьому, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою договору про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23).

Визначення операцій як таких, які підлягають/не підлягають оподаткуванню ПДВ, належить до сфери публічно-правових, а не приватно-правових відносин.

Відтак, обов`язок (або його відсутність) щодо сплати ПДВ не може ставитися в залежність від волевиявлення сторін правочину, з огляду на публічно-правовий порядок правовідносин щодо справляння податків, оскільки знаходиться поза межами регулювання цивільного законодавства та контролюється державою в особі органів доходів та зборів.

Податковий кодекс України не є актом цивільного законодавства, а імперативно регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 185.1 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України (як резидентами так і нерезидентами), ввезення товарів та послуг (включаючи оренду) та, відповідно, вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Згідно з тим же ПК України ставки ПДВ можуть бути 0 %, 7 % та 20 % від бази оподаткування.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань, та суми податкового боргу з податку.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.

У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені ПК України для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка (пункт 22 Порядку № 569).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ Державна податкова служба не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Державній казначейській службі реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Згідно з пунктами 1, 11, 23 частини першої статті 2 БК України бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Таким чином, податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Податок на додану вартість складає кошти бюджету у вигляді податкових надходжень.

Отже, виконання відповідачем у цій справі власного зобов`язання зі справляння до Державного бюджету України спірної суми ПДВ є відповідальністю останнього.

При цьому, судом першої інстанції не встановлено наявності доказів порушення відповідачем вимог податкового законодавства за спірними господарськими операціями.

За наведених обставин, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про порушення інтересів держави внаслідок вибуття з її володіння спірної суми грошових коштів у розмірі 949 628,27 грн, оскільки такі кошти підлягають сплаті відповідачем у вигляді податку в дохід Державного бюджету України, незалежно від волі останнього, а контроль за виконанням такого обов`язку законом покладено на органи доходів і зборів.

Відтак, у розумінні положень статті 1212 ЦК України відповідач не є кінцевим набувачем спірних грошових коштів.

Тобто, на час звернення позивача до суду з цим позовом фактичний володілець грошових коштів в сумі 949 628,27 грн не змінився, оскільки набувачем спірного майна (грошових коштів у вигляді ПДВ) є саме Держава Україна, оскільки додатком № 2 до договорів №128-23 від 15.08.2023 та № 128-23/24 від 22.04.2024 сторони погодили календарний графік виконання робіт по об`єкту, а додатком № 3 визначили, що джерелом фінансування робіт є субвенції з державного бюджету у розмірі 12051,277 тис. грн. та 4522,33948 тис. грн відповідно.

За сформованою практикою Верховного Суду, зокрема і в постанові від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18, із змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, визначеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статей 13, 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Тобто на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб. Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі № 910/11884/24.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

З огляду на відсутність підстав стверджувати про порушення в цьому випадку інтересів держави внаслідок вибуття з її володіння спірної суми грошових коштів у розмірі 949 628,27 грн колегія суддів дійшла до висновку про відсутність порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Подібні правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.07.2026 у справі № 910/6530/24 та у постанові від 13.08.2026 у справі №911/1553/25.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, з огляду на вказані вище міркуваннями суду апеляційної інстанції, наведені у цій постанові.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 слід задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір у разі відмови у позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі № 911/3584/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №911/3584/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Інжиніринг» (08297, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Бориса Гмирі 2, оф. 68, ідентифікаційний код 44957246) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в апеляційній інстанції у розмірі 17 093 (сімнадцять тисяч дев`яносто три) грн 31 коп.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

5. Матеріали справи № 911/3584/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 22.09.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua