Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №911/675/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа№ 911/675/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор»

на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026

у справі № 911/675/26 (суддя Д.Г. Заєць)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТО РЕСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор»

про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТО РЕСТ» №98/1 від 10.03.2026 (вх. №9290 від 11.03.2026) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» (далі - відповідач) про стягнення 88458,79 грн. заборгованості за Договором поставки №20241602 від 16.02.2024, з яких, 79403,18 грн. основного боргу, 7453,71 грн. пені, 727,71 грн. 3% річних, 874,26 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2026 по справі № 911/675/26 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТО РЕСТ» 79 403,18 грн. основного боргу, 7 453,71 грн. пені, 727,64 грн. 3% річних, 874,26 грн. інфляційних втрат та 1 834,35 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026 у справі № 911/675/26 скасувати в частині стягнення 7 453,71 грн. пені, 727,64 грн. 3% річних, 874,26 грн. інфляційних втрат.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд не з`ясував обставин, що мають значення для справи.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що в рішенні суду зазначено, що в п. 7.3 Договору передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Однак, в п. 7.3. Договору не передбачена відповідальність Відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Тому, на думку відповідача, рішення суду в частині стягнення з Відповідача пені має бути скасоване.

Також, Скаржник відмічає, що він намагався вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання. Однак у зв`язку зі складною фінансово- економічною ситуацією в країні, мобілізаційними заходами, через повітряні обстріли рф та довготривалі відключення світла, води і тепла, в тому числі і приміщеннях де Відповідач здійснює свою господарську діяльність (зазначені вище обставини є загальновідомими і не потребують додаткового підтвердження), у Відповідача періодично відсутня об`єктивна можливість виконувати зобов`язання в чітко встановлений строк та межах

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» у справі № 911/675/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026 по справі № 911/675/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТО РЕСТ» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СТОР» (за договором - покупець) 16.02.2024 року укладено Договір поставки №20241602 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов?язується поставляти та передавати у власність Покупця товар (далі - Продукція), відповідно до його замовлень, а Покупець зобов?язується приймати і своєчасно оплачувати отриману Продукцію на умовах і в порядку, визначених даним Договором. Асортимент, кількість та вартість Продукції, що поставляється попередньо узгоджується Сторонами у Замовленні та відображається у Видатковій накладній, яка підписується уповноваженими представниками Сторін і прирівнюється до Специфікації до Договору і є невід?ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору, Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану Продукцію є документом, який засвідчує факт передачі Продукції.

Поставка товарів здійснюється Постачальником протягом строку дії Договору в межах асортименту, визначених сторонами у Замовленні, в якому також вказується строки і місце постачання. Товар повинен бути поставлений належної якості, у суворій відповідності до Замовлення Покупця. Моментом здійснення поставки товарів Постачальником є підписання уповноваженою особою Покупця супроводжувальної первинно обліково-видаткової документації (товаротранспортна накладна, видаткова накладна тощо) (п.п. 2.1, 2.6 Договору).

Згідно п.п. 5.1, 5.2 Договору, Покупець оплачує поставлені товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації, на умовах цього Договору, в порядку і формах, які не суперечать діючому законодавству України. Оплата за товар здійснюється Покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником, або видаткових накладних.

гідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов Договору, позивач передав, відповідач прийняв товар на загальну суму 79403,18 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТР000004683 від 17.09.2025 року на суму 12537,68 грн., №ТР000004689 від 17.09.2025 року на суму 26737,63 грн., №ТР000005263 від 27.10.2025 року на суму 13947,18 грн., №ТР000005264 від 27.10.2025 року на суму 5111,68 грн., №ТР000005330 від 29.10.2025 року на суму 3896,46 грн., №ТР000005331 від 29.10.2025 року на суму 6932,71 грн., №ТР000005416 від 04.11.2025 року на суму 8708,04 грн., №ТР000005447 від 10.11.2025 року на суму 1531,80 грн. Однак, відповідач, в порушення умов Договору поставлений позивачем товар не оплатив, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 79403,18 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язання з оплати товару за Договором покладались саме на відповідача. Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Підписавши договори поставки, відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення строків розрахунку.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть майнову відповідальність, встановлену цим Договором та діючим законодавством України. Водночас, в п. 7.2 Договору передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Колегією суддів враховано ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, зокрема, нездійснення жодних оплат за поставлений товар, не здійснення дій з метою врегулювання заборгованості шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, відстрочки тощо.

Стосовно доводів відповідача про складність здійснення господарської діяльності в умовах фінансово-економічної ситуації, що склалась в країні, суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо таких обставин. При цьому, суд зазначає, що ризики в господарській діяльності відповідача не можуть бути покладені на позивача, оскільки, це порушує принципи розумності та справедливості. Суд вважає, що відповідач у даному випадку не довів наявності поважних причин порушення зобов`язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача та, як наслідок, виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань за Договором. Судом також враховано, що за відповідачем заборгованість за поставлений товар виникла у 2025 році і не сплачувалася відповідачем до 2026 року, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, а нараховані суми пені, відсотків річних та інфляційних втрат не є значними в порівнянні із сумою заборгованості.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026 по справі № 911/675/26 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026 у справі № 911/675/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2026 у справі № 911/675/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран