Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №910/12055/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа № 910/12055/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025

у справі № 910/12055/25 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (далі - позивач; ТОВ "УБМ-Груп") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (надалі - відповідач; ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз"; апелянт; скаржник) про стягнення 584 064,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 20/20 від 31.03.2025 щодо оплати послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" заборгованість у розмірі 584 064 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі шістдесят чотири) грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 008 (сім тисяч вісім) грн 77 коп.

За висновками місцевого господарського суду, надані позивачем акти № 295 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн, № 377 від 31.07.2025 на суму 194 688,00 грн та № 407 від 31.08.2025 на суму 194 688,00 грн приймаються як належні докази на підтвердження надання послуг БК у період червень - серпень 2025 року, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 584 064,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Апелянт зазначає, що виконавцем не виконано умови п. 5.1. договору, а саме: не подано рапорти про роботу баштового крану, не відкориговано довідки та акти згідно письмових зауважень замовника та не надано обґрунтувань щодо свого варіанту оформлення довідок та актів. Замовник, в свою чергу, як це визначено п. 5.1. договору, кожного разу (у спірний період) надавав виконавцю письмові зауваження, що підтверджується: листом щодо відмови у прийнятті виконаних робіт (наданих послуг) № М-03/06/2025-2 від 03.06.2025; листом щодо відмови у прийнятті виконаних робіт (наданих послуг) № М-08/07/2025 від 08.07.2025; листом щодо відмови у прийнятті виконаних робіт (наданих послуг) № Р-09/09/2025-2 від 09.09.2025.

В наведеному скаржник наголошує, що позивачем порушено умови п.п. 3.7, 3.8., 5.1. договору, оскільки кранівник виконавця був присутній на об`єкті лише 1 (один) день за весь спірний період, належним чином оформлені рапорти не подавались, а документація для приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) подавалася з порушенням умов договору. Отже, замовником було відмовлено виконавцю у підписанні актів через порушення останнім умов п. 3.7. договору, що унеможливило виконання робіт (надання послуг) позивачем, а також п. 3.8. та п. 5.1. через неналежне оформлення документації для здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, апеляційна скарга в справі № 910/12055/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/407/26 від 05.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 справу № 910/12055/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25 призначено на 11.05.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "УБМ-Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. За твердженнями ТОВ "УБМ-Груп", в період з 01 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року баштовий кран не працював з вини позивача, оскільки за період з 01 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року, на адресу позивач не надходило жодного звернення від відповідача про порушення позивачем пунктів 3.6. - 3.8. договору (забезпечення надійної, безперебійної експлуатації БК на Будівельному об`єкті в необхідному змінному режимі), і лише після того як відповідач отримував акти здачі-приймання робіт (надання послуг), ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" заявляв про простій баштового крану начебто з вини позивача, а саме відсутність кранівника.

Окремо позивач звернув увагу, що якщо на думку відповідача позивач допускав порушення умови договору (з травня 2025 року, не забезпечував надійну, безперебійну експлуатацію баштового крану на будівельному об`єкті в необхідному змінному режимі), то виникають запитання: 1. Чому відповідач не направляв на адресу позивача жодного листа - вимоги про відсутність машиніста та простій баштового крану, а лише відмовлявся від підписання актів виконаних робіт при отриманні; 2. Чому відповідач не скористався пунктом 7.4. договору та не припинив дію договору в односторонньому порядку, а продовжив оплачувати послуги зокрема і за травень 2025 року.

До суду апеляційної інстанції від ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач акцентував, що замовником було відмовлено виконавцю у підписанні актів через порушення останнім умов п. 3.7. договору, що унеможливило виконання робіт (надання послуг) позивачем, а також п. 3.8. та п. 5.1. договору через неналежне оформлення документації для здачі-приймання робіт (надання послуг). Відтак, саме порушення п. 3.7. договору позивачем призвело до незабезпечення роботою баштового крану.

При цьому, до відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідачем долучено нові докази, зокрема лист № М-03/02/2025 від 03.03.2025 про припинення дії договору № 20/20.

Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення в яких ТОВ "УБМ-Груп" вказується, що ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" не зазначає, які порушення допущені Господарським судом міста Києва при ухваленні рішення від 15 грудня 2025 року у справі № 910/12055/25, а лише дублює свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

До додаткових пояснень позивачем долучено нові докази, а саме: підписані позивачем та відповідачем акти здачі-приймання робіт за листопад 2025 - січень 2026 року; фотознімки з будівництва.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

07.09.2026 в судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" було повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою від 23.06.2026 про доставку електронного документа до електронного кабінету останнього.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка відповідача судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз".

Щодо долучених сторонами нових доказів, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 статті 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскільки наведені у них обставини не були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи по суті, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.

На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної у позовній заяві чи у відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк.

Сторонами не обґрунтовано належним чином причин неподання до суду першої інстанції листа № М-03/02/2025 від 03.03.2025 про припинення дії договору № 20/20, акта здачі-приймання робіт за листопад 2025 року, враховуючи, що в силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, з часу відкриття судом першої інстанції провадження у цій справі та до моменту прийняття оскаржуваного рішення сторони не були обмежені в праві ознайомлюватися з матеріалами справи та, за необхідності, подавати додаткові докази.

Тому, долучені скаржником та позивачем відповідні нові докази не приймаються апеляційним господарським судом до уваги на стадії апеляційного перегляду цієї справи.

Стосовно долучених ТОВ "УБМ-Груп" актів здачі-приймання робіт за грудень 2025 року - січень 2026 року, фотознімків з будівництва, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Системний аналіз положень статей 80 та 269 ГПК України дозволяє зробити висновок, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Таким чином, надані відповідачем відповідні витяги від 10.03.2026 не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює стороні більш сприятливі умови в розгляді конкретної справи.

Відтак, долучені ТОВ "УБМ-Груп" на стадії апеляційного розгляду зазначені документи не беруться судом апеляційної інстанції до уваги на стадії апеляційного розгляду справи, що розглядається.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що у відповіді на відзив на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях сторони не клопочуть про поновлення їм процесуального строку на прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 31.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (виконавець) було укладено договір № 20/20 (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об`єкті за адресою: "Реконструкція будівлі дитячого закладу дошкільної освіти (зі збереженням функцій) та будівництво багатоповерхового житлового будинку по проспекту Перемоги, 72 у Шевченківському районі м. Києва. Секція 1)" (далі - будівельний об?єкт). Виконавець надає послуги на будівельному об`єкті баштовими кранами модифікації YONGMAO STT153-8T (далі - БК), а замовник організовує надання послуг БК на будівельному об`єкті та проводить оплату наданих виконавцем послуг.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що замовник забезпечує мінімальну завантаженість роботи БК:

- за один календарний місяць БК має відпрацювати мінімум 26 календарних дні, у разі коли БК за один календарний місяць відпрацював менше ніж 26 календарних дні, оплата проводиться як за 26 календарних дні, з урахуванням підпункту 2.5.2 Договору. У випадку коли БК за один календарний місяць відпрацював більше ніж 26 календарних дні, оплата проводиться за фактично відпрацьовану кількість днів, з урахуванням підпункту 2.5.2 договору;

- за один робочий день БК має відпрацювати мінімум 12 машино-годин, у разі коли БК за один робочий день відпрацював менше 12 машино-годин, оплата проводиться як за 12 машино-годин. У випадку коли БК відпрацював більше ніж 12 машино-годин за один робочий день, оплата проводиться за фактично відпрацьований час.

Загальна вартість послуг за Договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023) сторони погодили, що ціна експлуатації БК за 1 машино/годину складає 624,00 грн з ПДВ.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що виконавець щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання представником замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, надає замовнику рапорт разом з довідкою про виконані роботи та витрати форми № КБ-3 (далі - довідка), та актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (далі - акти), оформлені по договірних цінах, згідно розділу 4 даного Договору. Замовник підписує довідки та акти протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю довідки і акти разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує довідки та акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом 3 (трьох) днів.

Відповідно до п. 5.2. Договору замовник щомісячно в термін до 10 днів проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі довідок або актів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги.

На виконання умов Договору позивачем було складено та направлено відповідачу Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 193 від 30.04.2025 на суму 194 688,00 грн; № 224 від 31.05.2025 на суму 194 688,00 грн; № 295 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн; № 377 від 31.07.2025 на суму 194 688,00 грн; № 407 від 31.08.2025 на суму 194 688,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 389 376,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 380 від 26.05.2025 на суму 194 688,00 грн та № 505 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 584 064,00 грн, яка утворилась за червень - серпень 2025 року.

Відповідач заперечував проти факту надання послуг за Актами та у відзиві на позов зазначав, що у спірний період (травень - серпень 2025 року) послуги за Договором не надавались, а простій БК був неможливий, оскільки оператор крану був присутній на будівництві тільки один день. Окрім того, відповідачем було направлено позивачеві заперечення щодо підписання Актів № 224 від 31.05.2025 на суму 194 688,00 грн; № 295 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн; № 377 від 31.07.2025 на суму 194 688,00 грн; № 407 від 31.08.2025 на суму 194 688,00 грн. В цілому, заперечення мотивовані відсутністю наданих послуг та невідповідністю поданих документів умовам Договору.

Подібні за змістом доводи та заперечення наведені апелянтом в апеляційній скарзі та позивачем у відзиві на неї.

Приймаючи до уваги фактичні обставини цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження надання послуг за Договором загальною вартістю 973 440,00 грн позивачем надано перелічені вище Акти здачі-приймання послуг (№ 193 від 30.04.2025 на суму 194 688,00 грн; № 224 від 31.05.2025 на суму 194 688,00 грн; № 295 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн; № 377 від 31.07.2025 на суму 194 688,00 грн; № 407 від 31.08.2025 на суму 194 688,00 грн).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено оплату за Договором у розмірі 389 376,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 380 від 26.05.2025 та № 505 від 30.06.2025.

При цьому, з огляду на дати здійснення банківських операцій, оплата здійснювалась відповідачем саме Актів за квітень та травень 2025 року.

Зазначені висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, є правильними.

Відповідно до п. 2.6 Договору у випадку простою БК з вини виконавця, факт простою фіксується у рапорті, який складається та підписується за участю уповноважених представників сторін.

Водночас, в матеріалах справи відсутні рапорти, що свідчили б про факт простою БК у період червень - серпень 2025 року з вини позивача.

При цьому, відповідачем не надано доказів звернень до позивача щодо тривалого простою (три місяці).

Протилежного матеріали справи не містять.

На це, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд 1-ої інстанції.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні копії підписаних позивачем Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до кожного з перелічених вище Актів за червень - серпень 2025 року.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).

З урахуванням вказаного, надані позивачем Акти № 295 від 30.06.2025 на суму 194 688,00 грн, № 377 від 31.07.2025 на суму 194 688,00 грн та № 407 від 31.08.2025 на суму 194 688,00 грн приймаються, в силу ст. 76 ГПК України, як належні докази на підтвердження надання послуг БК у період червень - серпень 2025 року.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлений в пункті 5.2 Договору порядок оплати, відповідач повинен був перераховувати на рахунок позивача грошові кошти щомісячно до 10 - го числа місяця, за попередній місяць.

Доказів оплати послуг за зазначений період до матеріалів справи не додано.

За наведеного, колегія суддів висновується, що строк оплати наданих за Договором послуг вартістю 584 064,00 грн станом на поточну дату є таким, що настав. Як наслідок, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 584 064,00 грн.

Аналогічних правомірних, на переконання колегії суддів, висновків дійшов й суд першої інстанції.

У свою чергу, зважаючи на викладені у цій постанові висновки щодо суті спору, доводи апелянта про помилковість висновків суду попередньої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором, - колегією суддів оцінюються критично.

Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційній скарзі доводів у цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ТОВ "Атмосфера Інжиніринг Сістемз").

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12055/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз".

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2026 (з урахуванням часу перебування судді Євсікова О.О. у відпустці).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков