Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №914/234/23 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/234/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Манюк П.Т.,

секретар судового засідання Бабій М.М.

явка учасників справи:

від позивача: Верещагіна А.О.;

від відповідача: Дворніков А.О.;

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 26.05.2025,

та апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025,

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025, суддя Коссак С.М., м.Львів, повний текст рішення складено 06.05.2025

у справі №914/234/23

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до відповідача акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 762 222 808,91 грн., з яких: 716 208 043,21 грн. основний борг, 3 685 023,04 грн. пеня, 939 624,01грн. 3% річних, 34 390 115,65 грн. інфляційні нарахування.

07.08.2023, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на його користь 1 079 477 175,76 грн., з яких 773 044 217,66 грн. основний борг, 205 730 735,86 грн. пені, 23 137 260,70 грн. 3% річних, 77 564 961,54 грн. інфляційних втрат.

Судом першої інстанції у судовому засіданні 15.12.2023 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 07.08.2023.

Позивач 10.07.2024 подав заяву про залишення без розгляду позову в частині вимог про стягнення пені у розмірі 205 730 735,86 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 25.07.2024 зазначену заяву задоволено та залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 205 730 735,86 грн.

Подальший розгляд справи № 914/234/23 здійснювався з урахуванням зазначеної ухвали.

Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх обов`язків в частині оплати за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Позивачем до матеріалів справи подано акти надання послуг у період: лютий 2022 року - червень 2023 року, а також рахунки-фактури за вказаний період за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та акти коригування до актів наданих послуг за вказаний період, що були складені на виконання умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, на підставі яких нараховано борг в сумі 773 044 217,66 грн., який просить стягнути позивач з відповідача.

Окрім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано, з урахуванням збільшення періоду прострочення відповідачем зобов`язань за договором: 3% річних у сумі 23 137 260,70 грн. та інфляційних втрат у сумі 77 564 961,54грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у сумі 813 660 173,51 грн., з яких: 773 044 217,66 грн. основний борг, 12 599 306,72 грн. - 3 % річних, 28 016 649,13 грн. - інфляційних втрат та 874 798,73 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10 537 953,98 грн 3% річних та 49 548 312,41 грн. інфляційних втрат - відмовлено у зв`язку з неправильністю їх розрахунку, зокрема щодо сум, від яких здійснювалося нарахування, та періоду прострочення. В задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду - відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Західенерго» існували договірні правовідносини, що виникли на підставі Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019, викладеного у новій редакції відповідно до Додаткової угоди від 02.02.2022. Суд встановив, що позивач належним чином надавав послуги, а їх обсяг і вартість підтверджуються актами їх надання, актами коригування, рахунками-фактурами та витягами із системи електронного документообігу АСКОД Онлайн. Враховуючи, що акти коригування були підписані сторонами без зауважень із використанням кваліфікованого електронного підпису, який відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» прирівнюється до власноручного підпису, суд визнав доведеним факт належного надання послуг та виникнення у відповідача обов`язку щодо їх оплати відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.2 та 2.7 Договору.

Суд відхилив доводи відповідача щодо неправомірного включення до вартості послуг обсягів експортованої електричної енергії, оскільки відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень. Суд зазначив, що акти надання послуг, акти коригування та рахунки не містять відомостей про обсяги експортованої електроенергії чи окреме нарахування плати за її експорт, а тому підстав для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання не встановлено.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд виходив із положень статті 625 Цивільного кодексу України, і встановив, що позивач здійснив їх розрахунок із порушенням умов пункту 2.7 Договору, оскільки нарахування проводилися виходячи з планових, а не фактичних обсягів послуг та без урахування строків оплати після проведення коригування. Здійснивши власний перерахунок відповідно до фактичної вартості послуг, визначеної актами коригування, суд частково задоволив ці вимоги.

Суд також відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, оскільки останній не довів наявності виняткових обставин, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, які б унеможливлювали своєчасне виконання рішення суду, а наведені ним доводи не забезпечують балансу інтересів сторін.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та заперечення інших учасників справи

Щодо апеляційної скарги позивача - ПрАТ "НЕК "Укренерго"

26.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняте нове, яким задоволити позов повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю 610 та частину другу статті 625 Цивільного кодексу України, а також неправильно витлумачив положення пунктів 2.5 та 2.7 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019, у редакції Додаткової угоди від 02.02.2022, що призвело до безпідставної відмови у стягненні 3 % річних у сумі 10 537 953,98 грн та інфляційних втрат у сумі 49 548 312,41 грн.

Скаржник зазначає, що суд помилково дійшов висновку про можливість нарахування 3 % річних та інфляційних втрат виключно на вартість фактично наданих послуг після проведення коригування. На думку апелянта, умовами договору передбачено використання як планових, так і фактичних обсягів послуг, а прострочення оплати планових платежів також є порушенням грошового зобов`язання та тягне застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Крім того, апелянт стверджує, що суд неправильно визначив момент виникнення прострочення за актами коригування та не врахував, що до дати проведення коригування 3 % річних та інфляційні втрати мають нараховуватися на суму грошового зобов`язання, визначену первісним актом надання послуг, а після проведення коригування – на скориговану суму. Також зазначено, що суд безпідставно не врахував можливість нарахування цих сум за актом надання послуг за червень 2023 року, строк оплати якого, на думку скаржника, настав 15.07.2023 відповідно до пункту 2.7 Договору.

03.07.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.

Щодо апеляційної скарги відповідача - АТ "ДТЕК Західенерго"

26.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача основну суму боргу в розмірі 662 835 372,22 грн, 3% річних та інфляційні втрати, відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з дня його ухвалення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019. Суд не врахував, що спірні правовідносини регулюються не лише Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, а й Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, а також практикою Суду Європейського Союзу та Верховного Суду.

Скаржник зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи доказів включення до спірних рахунків та актів надання послуг обсягів експортованої електричної енергії, а також не врахував надані відповідачем довідки адміністратора комерційного обліку, клопотання, пояснення та інші докази, які, на його думку, підтверджують обсяги експортованої електроенергії та неправомірність нарахування плати за послуги диспетчерського управління щодо таких обсягів.

Крім того, апелянт вважає помилковим висновок суду про погодження відповідачем обсягів наданих послуг шляхом підписання актів коригування, оскільки акти надання послуг були підписані позивачем в односторонньому порядку, а відповідач подавав до них обґрунтовані заперечення.

Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції не застосував норми міжнародного права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, зокрема положення статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, яка забороняє запровадження заходів, еквівалентних митам, та не врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, а також рішення Суду Європейського Союзу від 06.12.2018 у справі C-305/17 FENS v. Slovak Republic. На думку скаржника, нарахування плати за послуги диспетчерського управління на обсяги експортованої електричної енергії суперечить міжнародним зобов`язанням України.

Також відповідач зазначає, що суд безпідставно відхилив доводи відповідача, наведені в заяві про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, оскільки Товариством надано відповідні докази наявності саме виключних (виняткових) обставин, які роблять виконання рішення суду неможливим у встановлений законом строк, у зв`язку із значним пошкодженням обладнання ТЕС, ризику призупинення виробничої діяльності.

02.07.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" - залишити без задоволення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 справу №914/234/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 справу №914/234/23 склад колегії визначено наступним чином: головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 26.05.2025 та апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23 залишено без руху.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 26.05.2025 та апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23.

Ухвалою від 10.07.2025 прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 26.05.2025 та акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 26.05.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі №914/234/23 та призначено справу №914/234/23 до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2025.

В судове засідання 27.08.2025 з`явились всі учасники справи.

У судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2025 за згодою сторін у режимі відеоконференції.

В судове засідання 15.10.2025 з`явилися представники позивача та відповідача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 клопотання акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" б/н від 06.10.2025 про зупинення апеляційного провадження у справі №914/234/23 – задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №914/234/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23. Зобов`язано сторін повідомити Західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №914/234/23.

Ухвалою від 14.04.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 914/234/23 та призначено справу №914/234/23 до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2026.

В судове засідання 20.05.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено перерву до 15.07.2026.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя №1416/0/15-26 від 09.07.2026 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За розпорядженням керівника апарату суду №154 від 14.07.2026 було проведено автоматизовану заміну складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 для розгляду справи №914/234/23 сформовано колегію суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий суддя, судді Бонк Т.Б., Манюк П.Т.

У судове засідання 15.07.2026 з`явились всі учасники справи.

У судовому засіданні 15.07.2026 оголошено перерву до 29.07.2026.

У судове засідання 29.07.2026 з`явився позивач, відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Під час підключення до судового засідання за допомогою системи відеоконференцзв`язку у представника відповідача виникли технічні несправності, у зв`язку з чим останній не зміг брати участь в судовому засіданні та просив розгляд справи відкласти.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 розгляд справи №914/234/23 відкладено на 08.09.2026 з метою забезпечення принципу щодо права бути заслуханим в суді.

В судове засідання 08.09.2026 з`явились всі учасники справи.

Представники сторін підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, навівши доводи, аналогічні викладеним у них, та просили їх задоволити. Водночас представники заперечували проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони.

У судовому засіданні 08.09.2026 за згодою учасників справи оголошено перерву до 15.09.2026.

15.09.2026 в судове засідання з`явились представники сторін, які підтримали свою позицію, викладену в попередньому судовому засіданні.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі № 914/234/23 оскаржується обома сторонами.

ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

АТ «ДТЕК Західенерго» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача основну суму боргу в розмірі 662 835 372,22 грн, а також 3 % річних та інфляційні втрати, та відстрочити виконання судового рішення на 12 місяців з дня його ухвалення.

Апеляційний суд, розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача, дійшов висновку про залишення її без задоволення, водночас апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з таких підстав

Предметом позову є стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судами, 04.05.2019 між Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” (виконавець) та акціонерним товариством “ДТЕК Західенерго” (користувач) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язався здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору.

14.08.2019 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019.

02.02.2022 між виконавцем та користувачем укладено Додаткову угоду про зміну редакції Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та викладено його в новій редакції.

Відповідно до п. 2.2 Договору в редакції додаткової угоди від 02.02.2022 (чинна редакція) оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з п. 2.5 Договору, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Відповідно до п. 2.7 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою “Системи управління ринком” (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (надалі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

За змістом п. 10.1 Договору, планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю.

Відповідно до п.п. 10.2, 10.4 Договору, акти надання послуг, акти звірки розрахунків, рахунки та будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Сформовані акти про надання послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим договором, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, можуть надаватися сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу.

Згідно з п. 10.6 Договору будь-які документи, що створюються/укладаються cторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

За умовами п. 10.7 Договору, рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу “доставлено” у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Згідно з п. 3.3.2 Договору, виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 3.2.1 договору обов`язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

Позивачем, в підтвердження надання послуг відповідачу за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 в редакції додаткової угоди від 02.02.2022, долучено до матеріалів справи акти надання послуги у період лютий 2022 року - червень 2023 року, а також рахунки-фактури за вказаний період за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та акти коригування до актів наданих послуг за вказаний період, що були складені на виконання умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Акти коригування до актів надання послуг підписано без зауважень, за допомогою електронного цифрового підпису та акти з рахунками надіслано відповідачеві та одержані останнім за спірний період, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

-згідно з актом коригування від 27.07.2022 року, фактичний обсяг і вартість послуги за лютий 2022 року скориговано до 1 299 600,677 МВт*год. та 96 893 028,07 грн. з ПДВ відповідно. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті (з урахуванням коригування від 30.03.2023) та акті коригування від 27.07.2023 послуги становить 417,51 грн. (= 96 893 028,07 - 96 892 610,56). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору - до 15.08.2022, отже з 16.08.2022 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- згідно з актом коригування від 18.08.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у березні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 660 005,710 МВт*год., а також її загальну вартість до 49 207 385,71 грн. з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім 19.08.2022, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.09.2022, відтак з 16.09.2022 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

-Згідно з актом коригування від 20.09.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у квітні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 740 408,038 МВт*год., а також її загальну вартість до 55 201 861,68 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 20 478,44 грн. (= 55 201 861,68 - 55 181 383,24). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.10.2022 року, відтак з 16.10.2022 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

-Згідно з актом коригування від 20.10.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у травні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 729 168,502 МВт*год., а також її загальну вартість до 54 363 886,84 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 6 052,83 грн. (= 54 363 886,84 - 54 357 834,01). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору - до 15.11.2022 року, відтак з 16.11.2022 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 18.11.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у червні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 735 556,623 МВт*год., а також її загальну вартість до 54 840 159,59 грн. з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім 21.11.2022 року, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору - до 15.12.2022 року, відтак з 16.12.2022 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 29.11.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у липні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 1 022 397,398 МВт*год., а також її загальну вартість до 76 225 860,41 грн. з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім 01.12.2022 року, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.01.2023 року, відтак з 16.01.2023 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 21.12.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у серпні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 999 794,302 МВт*год., а також її загальну вартість до 74 540 663,98 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 3 320,06 грн. (= 74 540 663,98 - 74 537 343,92). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.01.2023 року, відтак з 16.01.2023 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 30.12.2022, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у вересні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 1 327 231,122 МВт*год., а також її загальну вартість до 98 953 043,53 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 196,91 грн. (= 98 953 043,53 - 98 952 846,62). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.02.2023 року, відтак з 16.02.2023 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- згідно з актом коригування від 21.02.2023, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у жовтні 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 1071 677,069 МВт*год., а також її загальну вартість до 79 899 955,56 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 39 135,56 грн. (= 79 899 955,56 - 79 860 820,62). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.03.2023 року, відтак з 16.03.2023 року починається прострочення зобов`язання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 17.03.2023, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у листопаді 2022 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 1048 121,415 МВт*год., а також її загальну вартість до 78 143 740,21 грн. з ПДВ. Різниця між сумою фактично нарахованої в первісному акті та акті коригування послуги становить 244,91 грн. (= 78 143 740,21 - 78 143 495,30). Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.04.2023 року, відтак з 16.04.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- 31.12.2022 року позивачем складено та надіслано відповідачеві акт надання послуги за грудень 2022 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 1 212 526,108 МВт*год. вартістю 90 401 096,51 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 06.01.2023 N2 0424-03013/06/01/2023 на суму 90 401 096,51 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 09.01.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.02.2023 року, відтак з 16.02.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- Згідно з актом коригування від 21.04.2023 року, у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги у січні 2023 року, сторонами скориговано фактичний обсяг послуги до 829 191,673 МВт*год., а також її загальну вартість до 67 940 648,92 грн. з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачеві та одержаний останнім 21.04.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.05.2023 року, відтак з 16.05.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- Згідно акту надання послуги за лютий 2023 року, фактичний обсяг наданої послуги склав 649 001,479 МВт*год. вартістю 53 176 585,19 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 06.03.2023 № 0424-03013/06/03/2023 на суму 53 176 585,19 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 08.03.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору до 15.04.2023 року, відтак з 16.04.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- згідно з акту надання послуги за березень 2023 року, фактичний обсяг наданої послуги склав 502 513,968 МВт*год. вартістю 41 173 984,49 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 06.04.2023 N9 0424-03013/06/04/2023 на суму 41 173 984,49 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 07.04.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору-до 15.05.2023 року, відтак з 16.05.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- згідно акту надання послуги за квітень 2023 року, фактичний обсяг наданої послуги склав 622 747,709 МВт*год. вартістю 60 433 928,68 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 05.05.2023 № 0424-03013/05/05/2023 на суму 60 433 928,68 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 09.05.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору до 15.06.2023 року, відтак з 16.06.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- згідно акту надання послуги за травень 2023 року, фактичний обсяг наданої послуги склав 782 223,203 МВт*год. вартістю 75 910 068,52 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 06.06.2023 № 0424-03013/06/06/2023 на суму 75 910 068,52 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 09.06.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору до 15.07.2023 року, відтак з 16.07.2023 року починається прострочення зобов`зання за даним актом.

- згідно акту надання послуги за червень 2023 року, фактичний обсяг наданої послуги склав 817 461,286 МВт*год. вартістю 79 329 713,04 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 07.07.2023 №2 0424-03013/07/07/2023 на суму 79 329 713,04 грн. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 07.07.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7 договору станом на поданий уточнений розрахунок, по якому позивач обраховує прострочення зобов`язання за даним актом по 31.07.2023 року, ще не настав.

Сторонами складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.06.2025 року, який знаходиться в матеріалах справи, за умовами якого НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Західенерго» на підставі п. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України дійшли згоди про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язань АТ «ДТЕК Західенерго» за спірним договором на суму 330 836 055,32 грн., а саме: 78 143 740,21 грн. - щодо оплати послуги за листопад 2022 року; 90 401 096,51 грн. - щодо оплати послуги за грудень 2022 року; 67 940 648,92 грн. - щодо оплати послуги за січень 2023 року; 53 176 585,19 грн. - щодо оплати послуги за лютий 2023 року; 41 173 984,49 грн. - щодо оплати послуги за березень 2023 року.

Отже, загальний основний борг відповідача перед позивачем за надану протягом лютого 2022 - червня 2023 року послугу, становить 773 044 217,66 грн. Саме цю суму просить стягнути з відповідача позивач.

Окрім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу, з урахуванням збільшення періоду прострочення відповідачем зобов`язань за договором 3% річних у сумі 23 137 260,70 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 77 564 961,54грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого розміру заборгованості, посилався, зокрема, на те, що до вартості послуг, визначеної позивачем, включено обсяги електричної енергії, щодо яких відповідачем здійснювався експорт за межі України.

На підтвердження факту здійснення експорту електричної енергії судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять, зокрема, акти приймання-передачі електричної енергії за зовнішньоекономічними контрактами, які підтверджують обсяги електричної енергії, поставленої відповідачем на експорт, а саме:

- Акт прийому-передачі №2-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 2 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 105 186 900 кВтг, загальною вартістю 5 813 679,96 Євро (том 8, а.с. 38, 59);

- Акт прийому-передачі № 3-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Угорщини за контрактом № 2-3-2021/818 від 30.12.2021 р. відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 3 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 76 957 000 кВтг, загальною вартістю 8 990 116,74 Євро (том 8, а.с. 39);

- Акт прийому-передачі № 4-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Угорщини за контрактом № 2-3-2021/818 від 30.12.2021 р. відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 4 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 4 811 000 кВтг, загальною вартістю 562 021,02 Євро (том 8, а.с. 43);

- Акт прийому-передачі № 4-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Словаччини за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021 р. відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 4 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 65 776 000 кВтг, загальною вартістю 9 210 613,28 Євро (том 8, а.с. 42);

- Акт прийому-передачі № 5-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Словаччини за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021 р. відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 5 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 402 000 кВтг, загальною вартістю 56 292,06 Євро (том 8, а.с. 40);

- Акт прийому-передачі № 6-2 від 28.02.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Лютому 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021 р. відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 6 на Лютий 2022 року від 01.02.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 34 678 000 кВтг, загальною вартістю 5 415 663,26 Євро (том 8, а.с. 41);

- Акт прийому-передачі №3-3 від 31.03.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Березні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 3 на Березень 2022 року від 28.03.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 5 136 201 кВтг, загальною вартістю 430 105,47 Євро (том 8, а.с. 68-69);

- Акт прийому-передачі №4-4 від 30.04.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Квітні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 4 на Квітень 2022 року від 01.04.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 124 471 509 кВтг, загальною вартістю 9 832 004,50 Євро (том 8, а.с. 74);

- Акт прийому-передачі № 5-5 від 31.05.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Травні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 5 на Травень 2022 року від 01.05.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 143 706 496 кВтг, загальною вартістю 13 147 707,32 Євро (том 8, а.с. 77);

- Акт прийому-передачі № 6-6 від 30.06.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Червні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 6 на Червень 2022 року від 01.06.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 154 886 697 кВтг, загальною вартістю 18 247 201,77 Євро (том 8, а.с. 85);

- Акт прийому-передачі № 6-6 від 30.06.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Червні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 6 на Червень 2022 року від 01.06.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 1 084 000 кВтг, загальною вартістю 304 723,24 Євро (том 8, а.с. 86);

- Акт прийому-передачі № 7-7 від 31.07.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Липні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 7 на Липень 2022 року від 01.07.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 17 384 000 кВтг, загальною вартістю 5 985 832,72 Євро (том 8, а.с. 104);

- Акт прийому-передачі № 6-7 від 31.07.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Липні 2022 року на умовах DAF кордон України / Словаччини за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 6 на Липень 2022 року від 01.07.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 14 818 000 кВтг, загальною вартістю 5 012 484,86 Євро (том 8, а.с. 105);

- Акт прийому-передачі № 7-7 від 31.07.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Липні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 7 на Липень 2022 року від 01.07.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 155 088 609 кВтг, загальною вартістю 26 878 406,83 Євро (том 8, а.с. 106);

- Акт прийому-передачі № 8-8 від 31.08.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Серпні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 8 на Серпень 2022 року від 01.08.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 157 425 144 кВтг, загальною вартістю 37 078 344,17 Євро (том 8, а.с. 107);

- Акт прийому-передачі № 8-8 від 31.08.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Серпні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 8 на Серпень 2022 року від 01.08.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 48 005 000 кВтг, загальною вартістю 21 601 289,90 Євро (том 8, а.с. 108);

- Акт прийому-передачі № 7-8 від 31.08.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Серпні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 7 на Серпень 2022 року від 01.08.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 52 698 000 кВтг, загальною вартістю 23 851 641,78 Євро (том 8, а.с. 109);

- Акт прийому-передачі № 9-9 від 30.09.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Вересні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 9 на Вересень 2022 року від 01.09.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 33 741 000 кВтг, загальною вартістю 12 7754 435,41 Євро (том 8, а.с. 124);

- Акт прийому-передачі № 10-9 від 30.09.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Вересні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 10 на Вересень 2022 року від 01.09.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 288 000 кВтг, загальною вартістю 65 897,28 Євро (том 8, а.с. 125);

- Акт прийому-передачі № 9-9 від 30.09.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Вересні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 9 на Вересень 2022 року від 01.09.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 103 843 192 кВтг, загальною вартістю 15 465 366,58 Євро (том 8, а.с. 126);

- Акт прийому-передачі № 8-9 від 30.09.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Вересні 2022 року на умовах DAF кордон України / Словаччини за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 8 на Вересень 2022 року від 01.09.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 43 182 000 кВтг, загальною вартістю 14 754 857,58 Євро (том 8, а.с. 127);

- Акт прийому-передачі № 10-10 від 31.10.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Жовтні 2022 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 10 на Жовтень 2022 року від 01.10.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 26 411 573 кВтг, загальною вартістю 4 466 989,34 Євро (том 8, а.с. 149);

- Акт прийому-передачі № 11-10 від 31.10.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Жовтні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 11 на Жовтень 2022 року від 01.10.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 358 000 кВтг, загальною вартістю 61 937,58 Євро (том 8, а.с. 150);

- Акт прийому-передачі № 12-10 від 31.10.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Жовтні 2022 року на умовах DAF кордон України / Румунії за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 12 на Жовтень 2022 року від 01.10.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 9 510 000 кВтг, загальною вартістю 1 690 307,40 Євро (том 8, а.с. 151);

- Акт прийому-передачі № 13-10 від 31.10.2022, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Жовтні 2022 року на умовах DAF кордон України / Словаччини за контрактом № 2-3-2021/820 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 13 на Жовтень 2022 року від 01.10.2022 р. електричну енергію загальним обсягом 11 798 000 кВтг, загальною вартістю 1 797 425,30 Євро (том 8, а.с. 152);

- Акт прийому-передачі № 12/2-5 від 31.05.2023, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Травні 2023 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 12 на Травень 2023 року від 01.05.2023 р. електричну енергію загальним обсягом 2 703 442 кВтг, загальною вартістю 305 705,22 Євро (том 8, а.с. 175);

- Акт прийому-передачі № 12/1-5 від 31.05.2023, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Травні 2023 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 12 на Травень 2023 року від 01.05.2023 р. електричну енергію загальним обсягом 3 875 000 кВтг, загальною вартістю 352 276,25 Євро (том 8, а.с. 176);

- Акт прийому-передачі № 13/2-5 від 31.05.2023, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Травні 2023 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 13 на Травень 2023 року від 01.05.2023 р. електричну енергію загальним обсягом 9 970 000 кВтг, загальною вартістю 1 127 407,60 Євро (том 8, а.с. 177);

- Акт прийому-передачі № 13/3-5 від 31.05.2023, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Травні 2023 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Індивідуального договору / Підтвердження № 13 на Травень 2023 року від 01.05.2023 р. електричну енергію загальним обсягом 1 200 000 кВтг, загальною вартістю 122 220,00 Євро (том 8, а.с. 178);

- Акт прийому-передачі № 14-6 від 30.06.2023, складений між АТ “ДТЕК Західенерго” (Продавець) та D. TRADING INTERNATIONAL SA (Покупець), відповідно до якого Продавець поставив (продав), а Покупець прийняв (купив) у Червні 2023 року на умовах DAF кордон України / Польщі за контрактом № 2-3-2021/819 від 30.12.2021, відповідно до умов Щомісячної угоди про постачання №14 від 01.06.2023 р. на Червень 2023 року від 01.05.2023 р. електричну енергію загальним обсягом 5 400 000 кВтг, загальною вартістю 439 938,00 Євро (том 8, а.с. 191).

Крім підписів Продавця та Покупця, вищевказані акти містять відмітку “погоджено НЕК Укренерго” та підписані представниками позивача – Зайченко В.Б. та Фандуль С.В.

У матеріалах справи наявні Індивідуальні договіри/Підтвердження вказані у вищезазначених актах прийому передачі (том 8).

До матеріалів справи також долучені Довідки за лютий-жовтень 2022 року та за квітень-червень 2023 року (том 8, а.с. 63-64, 73, 79, 88, 94, 111-112, 129-130, 154-156, 170-171, 180-181, 193-194), які видані ПАТ “НЕК Укренерго”, на запит відповідача та у яких відображено фактичну кількість електроенергії переміщеної з/до ОЕС України до/з ЕС суміжних країн та обсяги поставленої АТ “ДТЕК Західенерго” електричної електроенергії за зовнішньоекономічними контрактами.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 ЦК України ).

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Пунктом 4 статті 33 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Згідно з ст. 74 Закону України “Про ринок електричної енергії” комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку (ч.1). Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку (ч.2). Надання послуг комерційного обліку здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку на конкурентних засадах, за умови реєстрації постачальника послуг комерційного обліку та реєстрації його автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії адміністратором комерційного обліку у порядку, встановленому кодексом комерційного обліку (ч.3). Учасники ринку мають право вільного вибору постачальника послуг комерційного обліку. Послуги комерційного обліку надаються на договірних засадах (ч.5).

Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.

Судами у цій справі встановлено, що спірні відносини виникли між сторонами на підставі Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019.

Як убачається з оскаржуваного у цій справі рішення, суд першої інстанції, вирішуючи спір та визначаючи розмір заявленої до стягнення заборгованості, виходив із вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, визначеної позивачем за актами надання послуг та актами коригування до них за спірний період.

При цьому, незважаючи на заперечення відповідача щодо включення до вартості послуг обсягів електричної енергії, експортованої за межі України, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, поданим відповідачем на підтвердження обсягів такої електричної енергії, а також не дослідив впливу зазначених обставин на визначення вартості послуг та розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції, незважаючи на доводи відповідача щодо необхідності врахування міжнародних зобов`язань України, не дослідив можливість застосування до спірних правовідносин положень міжнародних договорів, на які посилався відповідач, та не надав відповідної оцінки зазначеним доводам.

Щодо доводів АТ «ДТЕК Західенерго», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України, встановлює Закон України “Про міжнародні договори України”, статтею 19 якого передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

24.09.2010 Україна приєдналась до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (приєднання набрало чинності 01.02.2011), завдання якого згідно зі статтею 2 полягає в організації зв`язків між Сторонами й створенні правової та економічної бази стосовно енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.

Згідно зі статтею 3 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства для цілей статті 2 Договору діяльність Енергетичного Співтовариства охоплює:

a) запровадження Договірними Сторонами нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії, як описано у розділі II Договору про ЕС, що враховує як інституційну структуру Енергетичного Співтовариства, так і конкретну ситуацію в кожній з Договірних Сторін (далі - розширення дії нормативно-правової бази Європейського Співтовариства), як описано в розділі II Договору про ЕС;

b) установлення певної регуляторної системи, що дозволяє ефективне функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, на територіях Договірних Сторін і частині території Європейського Співтовариства та охоплює створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, й здійснення нагляду за одностороннім дотриманням заходів з безпеки (далі - механізм функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі), як описано в розділі III Договору про ЕС;

c) створення Сторонами ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, без внутрішніх кордонів, у тому числі координацію взаємодопомоги у разі серйозних порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх пошкоджень, яка може охоплювати досягнення спільної енергетичної зовнішньоторговельної політики (далі - створення єдиного енергетичного ринку), як описано в розділі IV Договору про ЕС.

Згідно зі статтею 5 Договору про ЕС Енергетичне Співтовариство дотримуватиметься нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описаної в розділі II, що враховує як інституційну структуру цього Договору, так і конкретні умови кожної з Договірних Сторін з урахуванням необхідності забезпечення високого рівня захисту інвестицій та їхнього найоптимальнішого залучення.

При цьому, за статтею 11 Договору про ЕС, яка міститься у розділі ІІ, “нормативно-правова база Європейського Співтовариства з енергетики” для цілей цього Договору означають: i) директиву Європейського парламенту й Ради Європи 2003/54/EC від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії, ii) директиву Європейського парламенту й Ради Європи 2003/55/EC від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу та iii) постанову Європейського парламенту й Ради Європи 1228/2003/EC від 26 червня 2003 року стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.

Відповідно до статті 1 Протоколу про приєднання України до Договору про ЕС (ратифікований Законом від 15.12.2010, який набрав чинності 30.01.2011) Україна приєднується до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства як Договірна Сторона відповідно до термінів та строків, викладених у Рішенні Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18.12.2009 про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (Рішення 2009/04/MC-EnC), як це зазначено нижче в цьому Протоколі.

Якщо іншого не зазначено в цьому Протоколі, на дату приєднання, Україні надаються всі права, надані Договірним Сторонам, і вона виконує всі зобов`язання, покладені на Договірні Сторони Договором і всіма Рішеннями та Процедурними актами, прийнятими під час застосування Договору із часу набрання ним чинності.

Таким чином, приєднавшись до Договору про ЕС, Україна прийняла на себе зобов`язання дотримуватися встановлених цим Договором положень та нормативно-правової бази щодо передачі енергопродуктів та матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.

Стаття 41 Договору про ЕС визначає, що мита й кількісні обмеження імпорту й експорту енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, і всі заходи, що мають подібний результат, між Сторонами забороняються. Ця заборона застосовується також до мит фіскального характеру.

Пункт 1 (статті 41) не виключає кількісних обмежень або заходів, що мають подібний результат, виправданих на підставі державної політики або державної безпеки, захистом здоров`я та життя людей, тварин або рослин чи захистом промислової та комерційної власності. Такі обмеження або заходи, проте, не є засобами довільної дискримінації або прихованого обмеження торгівлі між Сторонами.

Наведена норма є обов`язковою для України як для сторони Договору про ЕС і підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та Закону України “Про міжнародні договори України”.

На рівні національних нормативно-правових актів правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України “Про ринок електричної енергії”.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20 і обов`язкові до врахування судом у цій справі.

Колегія суддів бере до уваги, зокрема, висновок Верховного Суду у справі № 910/502/23, де Суд вказав, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/9627/20 зроблені за результатами аналізу загального питання правомірності нарахування оператором системи передачі послуг, які ними надаються, а саме – передачі електричної енергії та диспетчеризації, на обсяги експортованої/імпортованої електричної енергії.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" на виконання зобов`язань України за Договором про ЕС та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Абзацом другим частини шостої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що Кодекс системи передачі має відповідати вимогам нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства.

Згідно з частиною одинадцятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.

Верховний Суд у постановах від 08.06.2021 у справі №910/8044/20 та від 04.02.2021 у справі № 914/935/20 зробив висновок, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов`язання України.

У цих справах Верховний Суд брав до уваги Рішення Суду ЄС у справі FENS vs Slovak Republic щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, в якій суд зробив висновок, що закріплення плати за передачу при здійсненні експортних операцій є заходом, еквівалентним до мита, оскільки таким заходом є будь-яка грошова плата, якою б малою вона не була, та не залежно від її призначення та способу застосування, що накладається в односторонньому порядку на товари через те, що вони перетинають кордон, і яка не є митом у строгому розумінні.

Крім того, щодо повноважень Секретаріату Енергетичного Співтовариства слід зазначити, що відповідно до статті 67 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Секретаріат Енергетичного Співтовариства спостерігає за виконанням Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором та передає щорічні звіти про хід виконання зобов`язань Раді Міністрів.

Таким чином, ратифікацією Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна уповноважила Секретаріат Енергетичного Співтовариства на оцінку правомірності дій України як сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства на відповідність його умовам.

У межах реалізації зазначених вище повноважень Секретаріат Енергетичного Співтовариства дійшов висновку, що встановлення плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління суперечить положенням статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Також стаття 31 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про Асоціацію), встановлює, що сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, стаття 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства визначає, що мита й кількісні обмеження імпорту й експорту енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, і всі заходи, що мають подібний результат, між сторонами забороняються. Ця заборона застосовується також до мит фіскального характеру. Наведена норма є обов`язковою для України як для сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та Закону України "Про міжнародні договори України". Встановлена зазначеним положенням заборона стосується в рівній мірі застосування до операцій з експорту та імпорту енергопродуктів як мита, так і заходів щодо встановлення плати, яка за своєю природою є подібною до мита. Наведений в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зокрема, у повідомленні Секретаріату Енергетичного Співтовариства від 28.05.2020 (Compliance Note, CN 01/2020, Ukraine - electricity transmission and dispatch tariff with respect to the tariffs for export and import), аналіз дає підстави для висновку про те, що встановлена плата за передачу щодо обсягів експортованої електричної енергії є за своєю природою та з урахуванням її структури такою, що має розцінюватися як захід, який є подібним до мита, встановлення якого не відповідає нормам статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та не є виправданим відповідно до пункту 2 цієї статті.

Виходячи з правового висновку, викладеного у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду стосовно значення рішення Суду ЄС, Велика Палата зазначила, що Закон України "Про ринок електричної енергії" покладає на суди обов`язок при застосуванні його норм враховувати рішення Суду ЄС, прецедентне право якого також обов`язкове для Секретаріату ЕС. Рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дозволяє встановити зміст положень актів законодавства ЄС. Подібно до практики застосування рішень Європейського суду з прав людини врахуванню підлягають принципи, що випливають із його рішень щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав.

Як було зазначено вище, на підтвердження здійснення АТ «ДТЕК Західенерго» експорту електричної енергії у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі електричної енергії за відповідними зовнішньоекономічними контрактами, зокрема: Акт приймання-передачі № 2-2 від 28.02.2022, Акт приймання-передачі № 3-2 від 28.02.2022, Акт приймання-передачі № 4-2 від 28.02.2022, Акт приймання-передачі № 5-2 від 28.02.2022 та Акт приймання-передачі № 6-2 від 28.02.2022; Акт приймання-передачі № 3-3 від 31.03.2022; Акт приймання-передачі № 4-4 від 30.04.2022; Акт приймання-передачі № 5-5 від 31.05.2022; Акт приймання-передачі № 6-6 від 30.06.2022; Акт приймання-передачі № 6-7 від 31.07.2022 та Акт приймання-передачі № 7-7 від 31.07.2022; Акт приймання-передачі № 7-8 від 31.08.2022 та Акт приймання-передачі № 8-8 від 31.08.2022; Акт приймання-передачі № 8-9 від 30.09.2022, Акт приймання-передачі № 9-9 від 30.09.2022 та Акт приймання-передачі № 10-9 від 30.09.2022; Акт приймання-передачі № 10-10 від 31.10.2022, Акт приймання-передачі № 11-10 від 31.10.2022, Акт приймання-передачі № 12-10 від 31.10.2022 та Акт приймання-передачі № 13-10 від 31.10.2022; Акт приймання-передачі № 12/1-5 від 31.05.2023, Акт приймання-передачі № 12/2-5 від 31.05.2023, Акт приймання-передачі № 13/2-5 від 31.05.2023 та Акт приймання-передачі № 13/3-5 від 31.05.2023, а також Акт приймання-передачі № 14-6 від 30.06.2023.

При цьому акти приймання-передачі електричної енергії містять відмітки про погодження НЕК «Укренерго» та підписані представниками позивача, що також підтверджує обізнаність позивача із відповідними операціями з експорту електричної енергії.

Крім того, матеріали справи містять довідки НЕК «Укренерго» за відповідні періоди спірних правовідносин, у яких відображено фактичну кількість електричної енергії, переміщеної з/до ОЕС України до/з енергосистем суміжних країн, а також обсяги електричної енергії, поставленої АТ «ДТЕК Західенерго» за зовнішньоекономічними контрактами.

Зазначені акти приймання-передачі електричної енергії та довідки НЕК «Укренерго» підтверджують факт здійснення АТ «ДТЕК Західенерго» експорту електричної енергії у спірний період, напрямки її поставки та відповідні обсяги експортованої електричної енергії. Як встановлено судом апеляційної інстанції, експорт електричної енергії здійснювався до Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини та Румунії.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що Глава І "Географічні межі" розділі IV Договору "Створення єдиного енергетичного ринку" у статті 40 визначає, що положення та заходи, вжиті згідно із цим розділом, застосовуватимуться на територіях, на яких застосовуються Угода про створення Європейського Співтовариства, за умов, викладених у цій Угоді, на територіях Сторін, що приєдналися, і на території під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косові. Отже, стаття 41 Договору про заснування Европейського Співтовариства застосовується лише у разі, якщо експорт електроенергії здійснюється з території України на території, зазначені у статті 40 цього Договору.

Щодо Республіки Польща, Словацької Республіки та Угорщини слід зазначити, що зазначені держави є членами Європейської Спільноти та їх території охоплюються першою категорією територій, визначених статтею 40 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а саме територіями, на яких застосовується Договір про заснування Європейської Спільноти.

Водночас Румунія прямо визначена у Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства як одна зі Сторін, що приєдналися. Той факт, що на момент укладення Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Румунія була країною-кандидатом для вступу до Європейського Співтовариства, не виключає її територію з географічних меж, визначених статтею 40 цього Договору, оскільки стаття 40 окремо передбачає застосування положень розділу IV також на територіях Сторін, що приєдналися.

Таким чином, встановлений судом апеляційної інстанції експорт електричної енергії, здійснений АТ «ДТЕК Західенерго» у період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року та у період з квітня 2023 року по червень 2023 року до Словацької Республіки, Угорщини, Республіки Польща та Румунії, здійснювався на території, визначені статтею 40 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. У зв`язку з цим положення статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства підлягають застосуванню до відповідних операцій з експорту електричної енергії.

Отже, обсяги електричної енергії, щодо яких АТ «ДТЕК Західенерго» у зазначені періоди здійснювало експорт до вказаних держав, не підлягають включенню до обсягів послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, вартість яких підлягає оплаті відповідачем за спірним Договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, обсяг електричної енергії, експортованої АТ «ДТЕК Західенерго», становив: у лютому 2022 року — 287 810,900 МВт·год; у березні 2022 року — 5 136,201 МВт·год; у квітні 2022 року — 124 471,509 МВт·год; у травні 2022 року — 143 706,496 МВт·год; у червні 2022 року — 155 970,697 МВт·год; у липні 2022 року — 187 290,609 МВт·год; у серпні 2022 року — 258 128,144 МВт·год; у вересні 2022 року — 181 054,192 МВт·год; у жовтні 2022 року — 48 077,573 МВт·год; у квітні 2023 року — 43 372,069 МВт·год; у травні 2023 року — 17 748,442 МВт·год; у червні 2023 року — 5 400,000 МВт·год.

З урахуванням тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, встановленого постановою НКРЕКП від 01.12.2021 № 2455 на 2022 рік у розмірі 62,13 грн за 1 МВт·год без ПДВ та постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1789 на 2023 рік у розмірі 80,87 грн за 1 МВт·год без ПДВ, вартість послуг, нарахована на обсяги експортованої електричної енергії, визначається шляхом множення відповідного обсягу експортованої електричної енергії на встановлений тариф без податку на додану вартість із подальшим збільшенням отриманої суми на 20 відсотків податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, вартість послуг, нарахована на обсяги експортованої електричної енергії, яка підлягає виключенню з вартості послуг за відповідні розрахункові періоди, становить: за лютий 2022 року — 21 458 029,46 грн; за березень 2022 року — 382 934,60 грн; за квітень 2022 року — 9 280 097,83 грн; за травень 2022 року — 10 714 181,52 грн; за червень 2022 року — 11 628 551,29 грн; за липень 2022 року — 13 963 638,65 грн; за серпень 2022 року — 19 245 001,91 грн; за вересень 2022 року — 13 498 676,34 грн; за жовтень 2022 року — 3 584 471,53 грн; за квітень 2023 року — 4 208 999,06 грн; за травень 2023 року — 1 722 379,81 грн; за червень 2023 року — 524 037,60 грн.

З огляду на викладене, при визначенні розміру основної заборгованості за кожний відповідний розрахунковий період апеляційний суд виходить із вартості послуги, визначеної відповідним актом коригування до акта надання послуг, та виключає з неї вартість послуги, нараховану на обсяг фактично експортованої електричної енергії.

Тобто розмір заборгованості за кожний відповідний розрахунковий період визначається шляхом відрахування від вартості послуги, визначеної відповідним актом коригування, а у разі відсутності такого акта — актом наданих послуг, вартості послуги, нарахованої на обсяг фактично експортованої відповідачем електричної енергії. Отримана в результаті такого перерахунку сума становить вартість послуги, що фактично підлягає оплаті відповідачем.

При цьому щодо лютого та березня 2022 року при визначенні остаточного розміру непогашеної заборгованості апеляційний суд також враховує здійснені відповідачем платежі та наявне станом на 01.02.2022 сальдо за Договором на користь відповідача у розмірі 254 066,35 грн. Як вбачається із заяви позивача про збільшення позовних вимог, самим позивачем визнано проведення відповідачем оплат у розмірі 74 000 000,00 грн у лютому 2022 року та 8 498 384,00 грн 30.05.2022, а також враховано зазначене сальдо. Таким чином, загальний розмір сум, які підлягають врахуванню при визначенні заборгованості за лютий та березень 2022 року, становить 82 753 450,35 грн.

Враховуючи викладене, апеляційним судом визначено наступну вартість послуг, що фактично підлягає оплаті:

- за лютий 2022 року — 0,00 грн (98 893 028,07 грн – 21 458 029,46 грн – 82 753 450,35 грн. Переплата у розмірі 7 318 451,74 грн врахована в рахунок часткового погашення зобов`язань за березень 2022 року);

- за березень 2022 року — 41 505 999,37 грн (49 207 385,71 грн – 382 934,60 грн – 7 318 451,74 грн);

- за квітень 2022 року — 45 921 786,85 грн;

- за травень 2022 року — 43 649 705,32 грн;

- за червень 2022 року — 43 211 588,30 грн;

- за липень 2022 року — 62 262 221,76 грн;

- за серпень 2022 року — 55 295 662,07 грн;

- за вересень 2022 року — 85 454 367,19 грн;

- за жовтень 2022 року — 76 315 484,03 грн;

- за квітень 2023 року — 56 224 929,62 грн;

- за травень 2023 року — 74 187 688,71 грн;

- за червень 2023 року — 78 805 675,44 грн.

Таким чином, з урахуванням здійсненого перерахунку вартості послуг за спірні розрахункові періоди — з лютого 2022 року по жовтень 2022 року та з квітня 2023 року по червень 2023 року — за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019 загальна сума основної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить 662 835 105,66 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправомірного включення до вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вартості послуг, нарахованої на обсяги електричної енергії, експортованої відповідачем у спірні періоди, знайшли своє підтвердження. Отже позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 773 044 217,66 грн за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019 підлягають задоволенню лише в частині стягнення 662 835 105,66 грн, а в іншій частині заявленої до стягнення суми основного боргу — відмові.

Крім цього, суд першої інстанції присудив до стягнення 12 599 306,72 грн 3 % річних, та 28 016 649,13 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Як вбачається із заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та доданого до неї розрахунку, позивач просив стягнути з відповідача 23 137 260,70 грн 3 % річних та 77 564 961,54 грн інфляційних втрат.

При цьому, як установлено апеляційним судом, зазначені позивачем нарахування здійснені без урахування висновку щодо необхідності виключення з вартості послуг обсягів електричної енергії, фактично експортованої відповідачем, а також з урахуванням визначеної позивачем вартості послуг, яка підлягала коригуванню відповідно до фактичних обсягів наданої послуги.

Згідно з умовами Договору сторони погодили, що: вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Відповідно до п. 2.7 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою “Системи управління ринком” (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.5), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2026 у cправі № 914/2625/23.

Отже, хоча умовами Договору передбачено здійснення часткової попередньої оплати вартості послуг, при визначенні наявності простроченого грошового зобов`язання та бази для нарахування 3 % річних і інфляційних втрат необхідно виходити саме з вартості фактично наданих послуг, а не з вартості планових обсягів послуги.

У цій справі апеляційний суд встановив, що остаточна вартість фактично наданих послуг за відповідні розрахункові періоди визначається з урахуванням актів коригування до актів надання послуг, а також з виключенням вартості послуг, нарахованої на обсяги електричної енергії, фактично експортованої відповідачем.

Отже, 3 % річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню виключно на суму фактично існуючої після здійсненого апеляційним судом перерахунку основної заборгованості, щодо якої настав строк виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням пункту 2.7 Договору прострочення остаточного розрахунку за відповідну послугу виникає з 16 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідно до умов Договору та з урахуванням отримання акта коригування сплив встановлений строк оплати.

При цьому періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат визначаються окремо щодо кожного розрахункового періоду.

Щодо заборгованості за лютий 2022 року, апеляційний судом встановлено, що після виключення вартості послуги, нарахованої на обсяг експортованої електричної енергії, та врахування проведених відповідачем оплат заборгованість за цей розрахунковий період відсутня та становить 0,00 грн.

За таких обставин відсутній прострочений основний борг, який міг би бути базою для нарахування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат. Отже, лютий 2022 року не включається до розрахунку зазначених нарахувань.

Щодо послуг за березень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.09.2022 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з жовтня 2022 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за квітень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.10.2022 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з листопада 2022 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за травень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.11.2022 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з грудня 2022 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за червень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.12.2022 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з січня 2023 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за липень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.01.2023 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з лютого 2023 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за серпень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.01.2023 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з лютого 2023 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за вересень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.02.2023 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з березня 2023 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за жовтень 2022 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.03.2023 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексів інфляції за період з квітня 2023 року по липень 2023 року.

Щодо послуг за квітень 2023 року 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.06.2023 по 31.07.2023, а інфляційні втрати — із застосуванням індексу інфляції за липень 2023 року.

Щодо послуг за травень 2023 року прострочення виконання грошового зобов`язання настало 16.07.2023, у зв`язку з чим 3 % річних підлягають нарахуванню за період з 16.07.2023 по 31.07.2023.

Водночас інфляційні втрати щодо заборгованості за травень 2023 року в межах заявленого позивачем періоду нарахування не підлягають стягненню. Оскільки строк виконання грошового зобов`язання сплив у липні 2023 року, першим місяцем, за який могло б здійснюватися нарахування інфляційних втрат, є серпень 2023 року, який не входить до заявленого позивачем періоду нарахування, обмеженого 31.07.2023.

Щодо послуг за червень 2023 року станом на 31.07.2023, тобто станом на кінцеву дату періоду, за який позивачем заявлено нарахування, строк прострочення виконання грошового зобов`язання ще не настав.

Враховуючи викладене, станом на 31.07.2023 відсутні правові підстави для нарахування як 3 % річних, так і інфляційних втрат щодо заборгованості за червень 2023 року, оскільки відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, виникає виключно за наявності прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, при визначенні розміру 3 % річних та інфляційних втрат апеляційний суд виходить із фактично існуючої після виключення вартості послуг, нарахованої на обсяги експортованої електричної енергії, основної заборгованості за розрахункові періоди, щодо яких настав строк виконання грошового зобов`язання.

За результатами здійсненого апеляційним судом перерахунку за розрахункові періоди з березня 2022 року по жовтень 2022 року та з квітня 2023 року по травень 2023 року 3 % річних, нараховані на суму фактично існуючої та простроченої заборгованості, становлять 8 159 579,91 грн, а інфляційні втрати — 15 662 872,43 грн.

Отже, загальний розмір нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, які підлягають стягненню з відповідача, становить 23 822 452,34 грн.

За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного визначення позивачем бази для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат знайшли своє підтвердження, оскільки позивачем при їх розрахунку не було враховано необхідність виключення вартості послуг, нарахованої на обсяги електричної енергії, фактично експортованої відповідачем.

Водночас апеляційний суд зазначає, що відмова у задоволенні позовних вимог у частині 3 % річних та інфляційних втрат понад 8 159 579,91 грн та 15 662 872,43 грн відповідно зумовлена не відсутністю у відповідача грошового зобов`язання як такого, а неправильним визначенням позивачем розміру простроченої заборгованості, яка є базою для здійснення нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 8 159 579,91 грн, інфляційних втрат — у розмірі 15 662 872,43 грн, а в іншій частині зазначених вимог слід відмовити.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні заяви відповідача про відстрочення рішення суду, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інших обставин, які можуть істотно ускладнювати або унеможливлювати виконання рішення у встановлений строк, а також необхідність дотримання балансу інтересів стягувача та боржника.

Відстрочення виконання рішення є виключним процесуальним заходом та може бути застосоване лише за наявності об`єктивних, непереборних і виняткових обставин, які істотно ускладнюють своєчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою за вх. № 888/25 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 914/234/23 строком на один рік з дня його ухвалення.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що на початку 2026 року за рахунок виконання рішення суду у справі № 910/10946/24 він матиме можливість забезпечити виконання рішення у цій справі, у зв`язку з чим, на його думку, надання відстрочення відповідатиме інтересам обох сторін.

Разом із тим, як правильно встановив суд першої інстанції, зазначені відповідачем обставини не підтверджують наявності виняткових обставин, які відповідно до статті 331 ГПК України можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Посилання відповідача на можливість отримання у майбутньому коштів унаслідок виконання рішення у справі № 910/10946/24 ґрунтуються на припущенні щодо настання певних обставин у майбутньому та самі по собі не свідчать про існування об`єктивних обставин, які на час розгляду заяви істотно ускладнювали виконання рішення у цій справі або робили його неможливим.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності конкретних виняткових обставин, які б об`єктивно перешкоджали виконанню рішення суду у встановлений строк.

Колегія суддів також враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень таким чином, щоб гарантувати їх виконання без невиправданих затримок.

Таким чином, питання щодо відстрочення виконання судового рішення має вирішуватися з дотриманням балансу інтересів стягувача та боржника, з урахуванням можливих негативних наслідків як для боржника у разі негайного виконання рішення, так і для стягувача у разі затримки його виконання.

Водночас сам по собі намір відповідача виконати рішення у майбутньому за рахунок коштів, які, за його припущенням, можуть бути отримані внаслідок виконання рішення в іншій справі, не є обставиною, що свідчить про неможливість або істотне ускладнення виконання оскаржуваного рішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які могли б бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, а обґрунтування відповідної заяви фактично зводиться до посилання на обставини, які можуть настати у майбутньому.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, а доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються встановленими під час апеляційного розгляду обставинами та правильним застосуванням норм матеріального права. Вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають визначенню виходячи з фактично існуючої та простроченої заборгованості, з урахуванням вартості фактично наданих послуг та обсягів електричної енергії, які підлягають виключенню у зв`язку із здійсненням їх експорту.

Водночас доводи апеляційної скарги АТ «ДТЕК Західенерго» знайшли часткове підтвердження. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо фактичного експорту відповідачем електричної енергії та застосування до спірних правовідносин положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства є підставою для виключення з вартості послуг сум, нарахованих на обсяги експортованої електричної енергії, та відповідного перерахунку основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

Разом із тим доводи апеляційної скарги АТ «ДТЕК Західенерго» щодо необхідності відстрочення виконання судового рішення не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не доведено наявності об`єктивних, непереборних та виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги АТ «ДТЕК Західенерго», залишення без задоволення апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго», часткового скасування рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі № 914/234/23 та прийняття нового рішення, яким позов підлягає задоволенню частково з урахуванням встановленого апеляційним судом розміру основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

У частині вимоги відповідача про відстрочення виконання рішення суду підстав для її задоволення не вбачається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі № 914/234/23 підлягає частковому скасуванню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено максимальний судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 939 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8036 від 04.01.2023.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами апеляційного перегляду позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 686 657 558,00 грн, з яких 662 835 105,66 грн основного боргу, 8 159 579,91 грн 3 % річних та 15 662 872,43 грн інфляційних втрат, при заявленій позивачем сумі позовних вимог 873 746 439,90 грн.

З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 738 253,49 грн.

Щодо судового збору за розгляд апеляційних скарг суд зазначає таке.

Судовий збір за подання апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» підлягає залишенню за позивачем, оскільки апеляційна скарга останнього залишається без задоволення.

АТ «ДТЕК Західенерго» за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у максимальному розмірі 1 409 100,00 грн.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги АТ «ДТЕК Західенерго» рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню та прийняттю нового рішення в частині грошових вимог, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції з відповідача було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 813 660 173,51 грн, тоді як за результатами апеляційного перегляду підлягає стягненню 686 657 824,56 грн. Таким чином, апеляційна скарга відповідача задоволена в частині зменшення суми стягнення на 127 002 348,95 грн.

Враховуючи пропорційність задоволеної частини апеляційної скарги до обсягу оскаржених грошових вимог, з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 219 943,18 грн, що розраховано таким чином: 1 409 100,00 грн Ч 127 002 348,95 грн / 813 660 173,51 грн = 219 943,18 грн.

Таким чином, з АТ «ДТЕК Західенерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» підлягає стягненню 738 253,21 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, а з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» — 219 943,18 грн судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем.

Судовий збір за подання апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» б/н від 26.05.2025 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» б/н від 26.05.2025 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.05.2025 у справі № 914/234/23 – частково скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 662 835 105,66 грн основного боргу, 8 159 579,91 грн 3 % річних та 15 662 872,43 грн інфляційних втрат та 738 253,21 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судовий збір за подання апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити за скаржником.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 219 943,18 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В решті судовий збір за подання апеляційної скарги акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишити за скаржником.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Манюк П.Т.