Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №926/1098/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/1098/26

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Шаповала Д.В.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу керівника Вижницької окружної прокуратури, б/н від 23.07.2026

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026, суддя Тинок О.С., м. Чернівці, повний текст ухвали складено 17.07.2026

про зупинення провадження у справі

у справі №926/1098/26

за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби

та Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 59 066, 30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про зупинення провадження у справі

19.03.2026 до Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення до бюджету коштів у сумі 59 066,30 грн.

25.05.2026 представник відповідача подав до Господарського суду Чернівецької клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-78/2026(178/26).

Клопотання обґрунтоване тим, що вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) матиме істотне значення для правильного вирішення справи №926/1098/26, оскільки предметом конституційного провадження є перевірка конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», положення якого підлягають застосуванню під час вирішення цього спору щодо правомірності збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку з урахуванням встановленого законом 10-відсоткового обмеження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №926/1098/26 до закінчення розгляду та прийняття рішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26). Зобов`язано учасників справи після перегляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) повідомити суд про результат розгляду.

Ухвала суду обґрунтована тим, що при прийнятті Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026 (178/26) буде досліджуватись норма закону, яка становить основу заявленого позову.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №926/1098/26 до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26) задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням усіх основних засад господарського судочинства, з метою повноцінного дослідження правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, задля забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, сукупного встановлення всіх обставин справи з призми законності підвищення ціни кожним окремим додатковим правочином укладеним до основного з підвищенням ціни у вставлений ліміт 10-відсоткового обмеження на який посилається відповідач у справі, з урахуванням права бути кожній стороні спору бути почутим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

23.07.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга керівника Вижницької окружної прокуратури б/н від 23.07.2026 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 у справі №926/1098/26.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на момент розгляду справи існує актуальна судова практика Верховного Суду щодо застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Скаржник зазначає, що обставини, які входять до предмета доказування у цій справі можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів. Натомість, конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин справи №926/1098/26, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Також апелянт вказує на те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. У вказаній справі правовідносини між сторонами не є триваючими та виникли задовго до звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» з конституційною скаргою, а тому на думку скаржника рішення Конституційного Суду України жодним чином не вплине на провадження у цій справі.

06.08.2026 від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 про зупинення провадження у справі №926/1098/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачі своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 справу №926/1098/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Шаповала Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Вижницької окружної прокуратури, б/н від 23.07.2026 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 у справі №926/1098/26. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

Ухвала Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 у справі №926/1098/26 у цій справі оскаржується керівником Вижницької окружної прокуратури в повному обсязі.

Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, якою зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться також у частині першій статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Водночас суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є ідентичними положеннями пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17 (провадження №11-271сап18) сформулювала висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у питанні зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження. Скасовуючи ухвалу про зупинення провадження як передчасну, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суд повинен мотивувати зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, конкретизувати, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та зазначити, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила абсолютної заборони зупиняти провадження до ухвалення рішення Конституційним Судом України, однак визначила обов`язковий стандарт обґрунтування такого зупинення, за яким сам лише факт розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню у справі, не є достатнім.

Розвиваючи наведений підхід, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 сформулювала висновок щодо застосування тотожної норми пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, за яким: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи (пункт 35 постанови); зупинення провадження з підстав неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акта, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи, тоді як в інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акта не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України (пункт 37 постанови); вирішуючи питання щодо зупинення провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі (пункт 38 постанови).

В ухвалі від 18.08.2026 про повернення справи № 910/11553/25 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) підтримала наведений підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який з огляду на тотожність зазначених норм процесуального права є релевантним для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. Об`єднана палата зазначила, що за цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 №8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Наведеного суд першої інстанції не врахував.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд із посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України виходив з того, що в даному випадку об`єктивно неможливо продовжувати розгляд справи до вирішення конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, суд першої інстанції всупереч наведеним вище вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду, зупиняючи провадження у даній справі, не мотивував зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та не зазначив, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведене свідчить, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів пункту 5 частин першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Аргументи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують наведеного у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 у справі №926/1098/26 підлягає скасуванню на підставі пункту 1, 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України та направленням справи №926/1098/26 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати

Оскільки в цьому випадку справа передається на розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат апеляційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 86, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу керівника Вижницької окружної прокуратури б/н від 23.07.2026 – задоволити.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.07.2026 у справі №926/1098/26 - скасувати.

Справу № 926/1098/26 направити до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Шаповал Д.В.