Додаткове рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №921/590/22 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/590/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шаповала Д.В. – головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Овецького Сергія Сергійовича (вх.№01-05/3080/26 від 15.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/590/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Овецького Сергія Сергійовича, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м. Тернопіль

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Судові рішення у справі

ТОВ «Біофрост» звернулося до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії приватного виконавця Мелиха А.І., що полягають у відмові винести постанову про повернення стягувачу – ФОП Овецькому С.С. виконавчого документа та зобов`язати приватного виконавця винести таку постанову.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2026 у задоволенні скарги відмовлено.

ТОВ «Біофрост» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконними дії приватного виконавця Мелиха А.І.

Постановою Суду від 10.09.2026 залишено без змін Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2026, а апеляційну скаргу ТОВ «Біофрост» - без задоволення.

1.2. Заява Позивача про стягнення судових витрат та заперечення Скаржника

15.09.2026 до Суду від ФОП Овецького С.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування заяви Позивачем подано Договір про надання правової допомоги від 20.07.2026, укладений з адвокатом Гущею Я.В., Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.09.2026, а також Платіжну інструкцію №574 від 14.09.2026 на підтвердження часткової оплати таких послуг у сумі 8 000,00 грн.

Заперечення апелянта щодо вказаної заяви до Суду не надходили.

1.3. Процесуальні дії суду

Ухвалою від 16.09.2026 Суд прийняв заяву ФОП Овецького С.С. до розгляду та надав учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечень; ураховуючи ч. 3 ст. 244 ГПК України, заяву вирішено розглядати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала Суду доставлена в електронний кабінет скаржника 16.09.2026, проте у встановлений Судом строк заперечень ним не подано.

У зв`язку з перебуванням суддів Бонк Т.Б., яка входить до складу колегії, у відпустці з 21.09.2026 по 25.09.2026, заяву Позивача розглянуто в межах розумного строку.

2. ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). До складу судових витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч.1, 2 ст. 126 ГПК України). Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.

Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання доказів у встановлений строк заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Овецький С.С. зазначив очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сум 20 000,00 грн та просив стягнути їх зі скаржника. У судовому засіданні 10.09.2026 до закінчення судових дебатів представник Позивача зазначила, що докази на підтвердження цих витрат будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. У встановлений цією нормою строк Позивач подав заяву про стягнення витрат у розмірі 20 000,00 грн і докази на її обґрунтування, наведені в п. 1.2 цієї постанови.

За умовами п.п.2.1,3.1 Договору про надання правової допомоги від 20.07.2026 адвокат Гуща Я.В. взяла на себе зобов`язання надати ФОП Овецькому С.С. правову допомогу у Західному апеляційному господарському суді у справі №921/590/22 за скаргою ТОВ «Біофрост» на дії/бездіяльність приватного виконавця. Сторони погодили фіксовану вартість таких послуг – 20 000 грн.

За змістом Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.09.2026 адвокат Гуща Я.В. надала ФОП Овецькому С.С. юридичні послуги з правового супроводу у Західному апеляційному господарському суді у справі №921/590/22 з усіма наданими законом процесуальними правами сторони вартістю 20 000 грн. Сторони підтвердили факт належного надання послуг та відсутність взаємних претензій.

Згідно наведеного у заяві про ухвалення додаткового рішення детального опису робіт, адвокатом надано Позивачу наступні послуги: опрацювання ухвали суду та апеляційної скарги – 1500 грн; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, підбір,

аналіз та опрацювання судової практики Верховного Суду зі спірних правовідносин,

формування правової позиції з клієнтом – 1 500 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу та/або участь в судових засіданнях – 17 000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що інтереси Позивача у суді апеляційної інстанції представляла адвокат Гуща Я.В., яка подала відзив на апеляційну скаргу та брала участь у судовому засіданні 10.09.2026.

Часткова оплата наданих послуг в сумі 8 000 грн підтверджена Платіжною інструкцією №574 від 14.09.2026.

Докази оплати 12 000 грн у матеріалах справи відсутні. Проте, за сталою правовою позицією Верховного Суду, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. Постанову ВС від 15.06.2021 справа № 159/5837/19).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Суд відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України враховує, чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним предмету спору з огляду на ціну позову та значення справи для сторін, чи спричинила поведінка сторони затягування розгляду справи, а також дії сторін щодо досудового або мирного врегулювання спору. Окремо, вирішуючи клопотання про зменшення витрат, Суд застосовує критерії співмірності, визначені ч. 4-6 ст. 126 ГПК України.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 126 ГПК України). У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони вправі зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Застосовуючи критерій співмірності, Суд оцінює обставини, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, у межах доводів і доказів сторони, яка просить зменшити витрати. Саме на цю сторону ч. 6 ст. 126 ГПК України покладає обов`язок довести неспівмірність заявлених витрат.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення чи зменшення розміру гонорару на підставі ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів невідповідності таких витрат фактично наданим послугам; в іншому разі таке втручання суперечило б принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України), принципу pacta sunt servanda та праву особи на оплату виконаної роботи, закріпленому у ст. 43 Конституції України (див. також Постанову Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 922/1181/25).

Клопотань щодо зменшення розміру заявлених Позивачем витрат на правову допомогу до Суду не надходило.

Водночас відсутність клопотання про зменшення витрат не звільняє Суд від перевірки обставин, передбачених ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат. Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про непов`язаність заявлених витрат із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, їх непропорційність або поведінку Позивача, що спричинила затягування розгляду справи чи інше зловживання процесуальними правами. Отже, Суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України.

3. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ

Ураховуючи наведені норми права та подані докази, Суд встановив, що заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з апеляційним переглядом ухвали, а обсяг наданих послуг і їх вартість документально підтверджені. Апелянт не довів неспівмірності витрат відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.

Позивач у прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення просить стягнути судові витрати з відповідача, що розцінюється судом як описка, оскільки: на стадії виконання судового рішення у цій справі ухвалою суду від 15.07.2025 боржника – відповідача у справі, - замінено його правонаступником – ТОВ «Біофрост»; предметом апеляційного перегляду була ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Біофрост» на дії приватного виконавця; за наслідками апеляційного перегляду суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Біофрост», а тому відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи, покладаються на скаржника. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні 10.09.2026 представником Позивача заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ «Біофрост».

За таких обставин витрати у розмірі 20 000 грн у суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з Апелянта на користь Позивача, а заява останнього – задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задоволити заяву Фізичної особи-підприємця Овецького Сергія Сергійовича.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофрост» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Барвінкова,9; ідентифікаційний код 43864329) на користь Фізичної особи-підприємця Овецького Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Шаповал Д.В.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.