Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №914/710/24(363/4149/22) — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/710/24(363/4149/22)

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів: КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

за участю представників сторін від:

позивача: Забродський В.В. (адвокат);

відповідача: Бандура І.В. (арбітражний керуючий);

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Нефрит Інвест 2017” Бандури Івана Васильовича (вх. ЗАГС №01-05/2785/26 від 21.08.2026)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2026 (повна ухвала 11.08.2026, суддя Чорній Л.З.)

про скасування заходів забезпечення позову

у справі №914/710/24(363/4149/22)

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Нефрит Інвест 2017”, с. Луб`яна Стрийського району Львівської області

про визнання права власності на земельні ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок

в межах справи №914/710/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Нефрит Інвест 2017”, с. Луб`яна Стрийського району Львівської області

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вижгородського районного суду Київської області перебувала справа №363/4149/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» про визнання права власності на земельні ділянки та витребування з чужого незаконного володіння 76 земельних ділянок.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2023 у справі №363/4149/22 задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221886001:02:080:6171; 3221886001:02:080:6170; 3221886001:02:080:6169 3221886001:02:080:6172; 3221886001:02:080:6168; 3221886001:02:080:6167; 3221886001:02:080:6173; 3221886001:02:080:6166; 3221886001:02:080:6174; 3221886001:02:080:6165; 3221886001:02:080:6175; 3221886001:02:080:6164; 3221886001:02:080:6163; 3221886001:02:080:6162; 221886001:02:080:6161; 3221886001:02:080:6160; 3221886001:02:080:6159; 3221886001:02:080:6158; 3221886001:02:080:6157; 3221886001:02:080:6156; 3221886001:02:080:6155; 3221886001:02:080:6154; 3221886001:02:080:6153; 3221886001:02:080:6152; 3221886001:02:080:6151; 3221886001:02:080:6150; 3221886001:02:080:6149; 3221886001:02:080:6148; 3221886001:02:080:6147; 3221886001:02:080:6146; 3221886001:02:080:6145; 3221886000:02:151:6128; 3221886000:02:151:6127; 3221886001:02:149:6126; 3221886001:02:149:6125; 3221886001:02:149:6124; 3221886001:02:149:6123; 3221886001:02:149:6122; 3221886001:02:149:6121; 3221886001:02:149:6120; 3221886001:02:149:6119; 3221886001:02:149:6118; 3221886001:02:149:6117; 3221886001:02:149:6116; 3221886001:02:149:6115; 3221886001:02:149:6114; 3221886001:02:149:6113; 3221886001:02:080:6144; 3221886001:02:149:6112; 3221886001:02:149:6111; 3221886001:02:149:6110; 3221886001:02:149:6109; 3221886001:02:149:6108; 3221886001:02:149:6107; 3221886001:02:149:6106; 3221886001:02:149:6105; 3221886001:02:149:6104; 3221886001:02:149:6103; 3221886001:02:149:6102; 3221886001:02:156:6101; 3221886001:02:149:6100; 3221886001:02:080:6143; 3221886001:02:080:6142; 3221886001:02:080:6141; 3221886001:02:080:6140; 3221886001:02:080:6139; 3221886001:02:080:6138; 3221886001:02:080:6136; 3221886001:02:080:6135; 3221886001:02:080:6134; 3221886001:02:080:6132; 3221886001:02:080:6133; 3221886001:02:080:6137; 3221886001:02:080:6131; 3221886001:02:084:6130; 3221886001:02:080:6129, які розташовані в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, та заборонено ТОВ «Нефрит Інвест 2017» вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно, дії щодо зміни (в тому числі, але не виключно, поділу), відчуження, передачі в іпотеку, оренду земельних ділянок.

Ухвалою Вижгородського районного суду Київської області від 04.06.2024 цивільну справу № 363/4149/22 передано до Господарського суду Львівської області для розгляду судом в межах справи №914/710/24 про банкрутство ТОВ «Нефрит Інвест 2017».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 справу №363/4149/22 прийнято до розгляду в межах справи №914/710/24 про визнання банкрутом ТОВ «Нефрит Інвест 2017».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2025, у справі №914/710/24 (363/4149/22) визнано за ОСОБА_1 право власності на 76 земельних ділянок та витребувано їх з чужого незаконного володіння ТОВ «Нефрит Інвест 2017».

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2026 у справі №914/710/24 (363/4149/22) у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Нефрит Інвест 2017» відмовлено, рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №914/710/24 (363/4149/22) залишено без змін.

30.07.2026 ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2023 у справі №363/4149/22, а саме накладений арешт із земельних ділянок згідно з переліком.

Подане клопотання обгрунтоване тим, що рішення суду про задоволення позову набрало законної сили, а тому спірні питання щодо власника земельних ділянок на цей час врегульовано та остаточно вирішено у встановленому законом порядку. Відтак підстави для подальшого застосування заходів забезпечення, які полягають у накладенні арешту на 76 земельних ділянок, відсутні.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.08.2026 клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнив. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2023 у справі №363/4149/22; скасував арешт із земельних ділянок, які розташовані в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Ухвала суду мотивована тим, що після набрання законної сили рішенням у цій справі, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на спірні земельні ділянки та витребувано їх з чужого незаконного володіння, відпала необхідність у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову. Суд виходив із того, що спір щодо належності земельних ділянок остаточно вирішений, тоді як збереження арешту та відповідних записів про обтяження у Державному реєстрі речових прав перешкоджає ОСОБА_1 у реалізації належних їй прав власника.

Суд також відхилив доводи ліквідатора щодо наявності кримінального провадження, зазначивши, що його існування не свідчить про збереження спору щодо належності земельних ділянок, оскільки право власності ОСОБА_1 на них встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Ліквідатор ТОВ «Нефрит Інвест 2017» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2023 у справі №363/4149/22.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ліквідатор ТОВ «Нефрит Інвест 2017» зазначає, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності та рівності сторін, оскільки йому не було надано доступу до клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову та не було належним чином повідомлено про судове засідання, в якому це клопотання розглядалося. Зазначені обставини позбавили його можливості ознайомитися з доводами заявника, надати належні заперечення та повноцінно реалізувати процесуальні права.

Крім того, апелянт посилається на те, що право власності на спірні земельні ділянки, за даними Державного реєстру речових прав, зареєстроване за ТОВ «Нефрит Інвест 2017», а в межах кримінального провадження на ці земельні ділянки накладено арешт. Також апелянт покликається на подання ним заяви про перегляд рішення суду від 05.05.2025 за нововиявленими обставинами. У зв`язку з цим, вважає, що спірне майно й надалі залишається предметом спору, а тому підстави для вжитих заходів забезпечення не відпали.

Відтак вважає, що скасування заходів забезпечення позову було передчасним та здійсненим без урахування обставин кримінального провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка покликається на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, оскільки спір щодо права власності на 76 земельних ділянок остаточно вирішений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову відпали. При цьому, наявні у Державному реєстрі речових прав записи про обтяження перешкоджають їй у повній реалізації прав власника.

Вважає безпідставними покликання апелянта на порушення судом принципів рівності та змагальності сторін, оскільки ліквідатор був обізнаний про розгляд клопотання, подав письмові заперечення, однак не заявляв клопотань про відкладення розгляду справи, не з`явився в судове засідання та не просив про участь у ньому в режимі відеоконференції. Крім того, ТОВ «Нефрит Інвест 2017» мало зареєстрований електронний кабінет та доступ до матеріалів справи в електронному вигляді.

Також заперечує твердження апелянта про те, що спірні земельні ділянки й надалі перебувають у власності ТОВ «Нефрит Інвест 2017». Позивачка зазначає, що після завершення касаційного перегляду на підставі судових рішень, які набрали законної сили, за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав було зареєстровано право власності на всі 76 земельних ділянок. При цьому, інформаційна довідка, на яку посилається апелянт, свідчить лише про наявність зареєстрованих обтяжень щодо цих земельних ділянок та не підтверджує збереження за ТОВ «Нефрит Інвест 2017» права власності на них.

Крім того, вказує, що арешт, накладений у межах кримінального провадження, не стосується заходів забезпечення позову в цій справі та не перешкоджає їх скасуванню. Також подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не впливає на чинність рішення від 05.05.2025, оскільки така заява була подана вже після постановлення оскаржуваної ухвали.

17.09.2026 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяли участь представники позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення, викладені у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 4, 5 ст. 145 ГПК України).

При цьому, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Так, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції, станом на дату подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження 76 земельних ділянок, накладених ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.02.2023 у справі №363/4149/22 за клопотання позивача ОСОБА_1 , що створює перешкоди для реалізації на цей час позивачці належних їй речових прав на вказані земельні ділянки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Доводи апелянта про те, що спірні земельні ділянки продовжують залишатися спірним майном, колегія суддів вважає необґрунтованими. Матеріалами справи підтверджується, що після завершення касаційного перегляду та набрання законної сили судовими рішеннями, якими за ОСОБА_1 визнано право власності на 76 земельних ділянок, відповідні речові права були зареєстровані за нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак питання щодо належності зазначеного майна вирішено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а посилання апелянта на відомості реєстру не свідчить про збереження права власності за ТОВ «Нефрит Інвест 2017». З наданої апелянтом інформаційної довідки вбачається відображення обтяжень щодо земельних ділянок, а не підтвердження належності права власності відповідачу.

Посилання скаржника на арешт земельних ділянок, накладений у межах кримінального провадження, також не спростовує висновків суду першої інстанції. Зазначений арешт має іншу правову природу, застосований у межах іншого провадження та не є заходом забезпечення позову у цій господарській справі. Більше того, судом встановлено, що відповідне кримінальне провадження було ініційоване у зв`язку з обставинами незаконного вибуття земельних ділянок із володіння ОСОБА_1 , яка має у ньому статус потерпілої. Тому факт існування такого арешту не свідчить про наявність невирішеного спору щодо права власності на майно у межах цієї справи.

Колегія суддів вважає доводи апелянта про порушення принципів рівності та змагальності сторін безпідставності. Матеріали справи свідчать, що ліквідатор був обізнаний про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову та реалізував своє право на подання письмових заперечень. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ліквідатор не звертався до суду із заявою про відкладення розгляду, не клопотав про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не скористався іншими процесуальними засобами для забезпечення своєї участі у розгляді клопотання.

Необгрунтованими є доводи скаржника про неповідомлення ТОВ «Нефрит Інвест 2017» про судове засідання, призначене на 07.08.206. Так, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Нефрит Інвест 2017» має зареєстрований електронний кабінет і доступ до матеріалів справи в електронній формі. Ухвала суду від 04.08.2026 про призначення клопотання про скасування заходів забезпечення позову до розгляду на 07.08.206 була доставлена до електронного кабінету відповідача 04.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 24, т. 14). Відтак суд належним чином повідомив відповідача про розгляд клопотання, а тому у нього була можливість реалізувати процесуальні права.

Доводи апелянта про подання заяви про перегляд рішення суду від 05.05.2025 за нововиявленими обставинами також є безпідставними. Судом встановлено, що зазначена заява була подана до суду 14.08.2026, тобто після постановлення ухвали від 07.08.2026 про скасування заходів забезпечення позову, а тому ця обставина об`єктивно не могла бути врахована судом першої інстанції під час вирішення відповідного клопотання. Крім того, наявність такої заяви не впливає на чинність судового рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини, з якими чинне процесуальне законодавство пов`язувало вжиття заходів забезпечення позову, на теперішній час відсутні, а тому клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову правомірно задоволене судом першої інстанції.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269- 271, 275, 276, 280 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефрит Інвест 2017» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2026 у справі № 914/710/24(363/4149/22) – без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК