Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №523/961/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/961/25

Провадження №2/523/2398/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» - Солоненко Н.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу № 523/961/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Доводи позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, яким просить стягнути боргу у розмірі 7267,33 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою АДРЕСА_1 , які надає Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 та заявою-приєднанням №203262/20240104/С8 до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 04.01.2024 р.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення” від 05.07.2019 № 690 та у відповідності з п. 5 ч. 47 Правил, ОСОБА_1 повинна оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Співробітниками філії ТОВ «Інфоксводоканал» проводилося обстеження адреси проживання відповідача та було виявлено, що за вказаною адресою мешкало 2 (дві) особи. Це підтверджується складеними Актами № 211 від 27.02.2019 р.

Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалися відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 р. та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020р. № 2499, від 22.12.2021р. № 2841.

Нарахування відповідачу в період з грудня 2021 р. по липень 2022 р. проводилися із розрахунку на 2 (дві) особи, згідно з п. 28 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Разом із тим, відповідач користуючись вказаними послугами не сплачує їх, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 7267,33 грн. за період з 01.12.2021 р. по 30.11.2024р., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Особовий рахунок на ОСОБА_1 було переоформлено відповідно до її заяви від 04.01.2024 р. До цього часу особовий рахунок був оформлений на ОСОБА_3 . ОСОБА_1 стала власником майна за адресою АДРЕСА_1 на підставі Заповіту, тому відповідно до норм цивільного законодавства (ст. 1282 ЦК України) обов`язок сплати боргу за спожиті житлово-комунальні послуги лежить саме на відповідачеві.

Товариство вже зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , та судом було видано судовий наказ, але ухвалою суду від 07.11.2024 року судовий наказ було скасовано та рекомендовано звернутися до суду із позовом.

Відповідач не сплачує у добровільному порядку заборгованість за надані послуги, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Доводи відзиву на позов.

11.02.2025 року відповідачем ОСОБА_1 надано до суду відзив на позовну заяву, яким вона позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Обґрунтовано відзив наступним, квартира АДРЕСА_2 , в якій вона зареєстрована, належить її на підставі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, який склав на її ім`я її дідусь ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя дідусь уклав з ТОВ «Інфокс» договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 53127/5 від 07.05.2013 р. на обслуговування 1 (однієї) особи. З січня 2019 р. товариство почало виставляти йому рахунки на оплату послуг водоспоживання за нормативами (нормами) не на одну людину, а на двох. Починаючи з 2019 року її дідусь, неодноразово звертався до стягувача з проханням припинити пред`являти необґрунтовані претензії щодо оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення з наданням необхідних документів стосовно своєчасної оплати користування водою, а також у зв`язку із внесення в умови договору змін в односторонньому порядку щодо розрахунку комунальних послуг на двох осіб. Також дідусь звертався із заявами про перерахунок заборгованості із наданням довідки про те, що за вказаною адресою ніхто не проживає, та не зареєстрований. Сам дідусь був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Про вказаний у позовній заяві Акт (про проживання двох осіб), ані їй, ані її дідусеві нічого не відомо, оскільки представники «Інфоксводоканалу» ніколи не з`являлися з будь-якими перевірками до квартири. Їй добре відомо про те, що її дідусь справно сплачував комунальні послуги за одну особу, відповідно до укладеного між ним та позивачем договору. Після успадкування вказаної квартири вона також своєчасно сплачувала комунальні послуги, а у січні 2024 року вона разом із представником «Інфоксводоканалу» перекрили та опломбували подачу води у квартиру, у зв`язку з чим нараховується не плата за користування водою, а абонентна плата.

Доводи додаткових пояснень позивача.

05.11.2025 року представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» - Солоненко Н.С. подала до суду додаткові письмові пояснення, якими повідомила наступне. За адресою АДРЕСА_4 07.06.2025 р. було встановлено вузол комерційного обліку та взято його на облік. В квартирі ОСОБА_1 прилад обліку всупереч вимогам законодавства не встановлено. Нарахування відповідачу за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення були проведені відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року №315 Згідно із показаннями приладу комерційного обліку та з врахуванням вказаної Методики розподілу:- в липні місяці 2023 р. - о куб.; нарахована тільки абонентська плата. - в серпні місяці 2023 р. - 34,165 куб.м. - до сплати - 1237,43 грн. (вода 612,09 грн, стоки 589,13, абонентська плата 36,21) ;- в вересні 2023 р. - 3,602 куб.м. - до сплати 162,87 грн. (вода 64,54; стоки62,12, абонентська плата — 36,21 грн.);- жовтень 2023 р. - 0 куб., до сплати 36,21 - абонентська плата; - листопад 2023 р. - 18,645куб. м. - до сплати 691,77 грн. (вода 334,04 грн., стоки 321,52 грн. ,абонентська плата — 36,21 грн. ). З грудня місяця 2023 р. нараховується тільки абонентська плата.

Доводи додаткових пояснень відповідача.

05.12.2025 року ОСОБА_1 подала до суду додаткові письмові пояснення, якими зазначила наступне. Докази відповідача є достовірними, в свою чергу докази позивача не відповідають нормативним вимогам. Це стосується і Актів щодо обстеження наявності мешканців у квартирі, які складалися одноосібно, без підпису осіб які нібито їх складали, а також не були перевірені у судовому засіданні показами свідків. Розрахунки позивача не відповідають жодним методикам. Відповідач своєчасно і у повному обсязі здійснював розрахунки за спожиту послугу.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 січня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

ІІІ. Позиції сторін.

У судовому засіданні представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» - Солоненко Н.С. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.247 ЦПК України судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з 14 липня 2011 року був ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори Кулаковою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 6-446.

07.05.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» та ОСОБА_3 укладено договір № 53127/5 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_3 було відкрито особовий рахунок.

Відповідно до умов вказаного договору товариство зобов`язалося надавати послуги водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно сплачувати надані кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 1.3 Договору, кількість проживаючих на момент укладення договора – 1 особа.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, розрахунок здійснюється відповідно до показників приборів обліку води. У разі відсутності таких облікових приборів, розрахунок здійснюється відповідно до встановлених виконком норм.

Відповідно до Довідки № 739 від 09.04.2019 року виданої представником ОСМД «Марсельський ЗД», в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані особи відсутні.

Відповідно до Довідки №В3-219031-ф/л виданої Департаментом надання адміністративних послуг, від 01.09.2021 року, відсутні зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Відомостей №В3-239167-ф/л, виданих Департаментом надання адміністративних послуг, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа ОСОБА_1 , з 31.08.2021 року.

Відповідно до довідки № В1-257994-ф/л від 25.11.2020 року, виданої Департаментом надання адміністративних послуг, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до його майна, до складу якої увійшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.03.2024 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , стала ОСОБА_1 .

Після набуття права власності, ОСОБА_1 у ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» оформлено особовий рахунок за № НОМЕР_1 , та підписано заяву-приєднання №203262/20240104/С8 до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 04.01.2024 р.

Позивач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» пред`являючи позовну заяву зазначає, що ОСОБА_3 та його спадкоємиця плату за надані ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» послуги не сплачували у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7267,33 грн., за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 роки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 , за період з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року, сума заборгованості складає 7267,33 грн.

Із розрахунку заборгованості позивача за перод з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року вбачається:

- за період з 01.12.2021 по липень 2023 року, заборгованість розраховувалась виходячи із кількості проживаючих осіб за адресою: АДРЕСА_1 - дві особи;

- за період з 01.08.2023 по 30.11.2024 року, заборгованість розраховувалась виходячи із кількості проживаючих осіб за адресою: АДРЕСА_1 - одна особа.

Разом із тим, наведений розрахунок заборгованості суперечить матеріалам справи, зокрема наданим стороною відповідача Рахункам на оплату послуг з централізованого водокористування, з яких вбачається що у вересні 2023 року, серпні 2023 року, позивач продовжував виставляти відповідачу рахунки за споживання із розхрахунку - на дві особи.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що нарахування за спожиті послуги на одну особу здійснювалось з серпня 2023 року, що суперечило рахункам виставленим позивачу, з приводу чого суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість стороні позивача надати належний розрахунок заборгованості.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , із розрахунку на двох осіб, здійснювався на підставі двох актів, затверджених начальником абонвідділу Філія «Інфоксводоканал» Суворовського району Сьоміна Н.В.: Акту №211 від 27.02.2019 року та Акту №561/5 від 06.10.2023 року.

Надаючи правову оцінку двом актам ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»: Акту №211 від 27.02.2019 року та Акту №561/5 від 06.10.2023 року, суд зазначає наступне:

- Акт №211 від 06.10.2023 року складений одноособово представником абонента Відділу Суворовського району ст.конт. Довгань Є.Н., затверджений начальником абонвідділу Філія «Інфоксводоканал» Суворовського району Сьоміна Н.В., не містить підпису сусідів, власника квартири або його представника;

- Акт №561/5 від 27.02.2019 року складений одноособово представником абонентського Відділу Пересипського району Управління «Водозбут» Сергеєвою Г.В., затверджений начальником абонвідділу Філія «Інфоксводоканал» Пересипського району Яковенко, не містить підпису сусідів, власника квартири або його представника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина перша статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, введеного в дію з 01.05.2019, п. 37«Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і з централізованого водовідведення.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918 від 10.01.2002 споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

За положенням п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Згідно пп.14 п.38 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

Згідно з п. 21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. за №630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, внесено зміни до Правил №690 та до умов типових договорів приєднання, зокрема, щодо порядку інформування споживачем виконавця про тимчасову відсутність за місцем проживання понад 30 календарних днів, та проведення виконавцем відповідних перерахунків вартості житлово-комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладу обліку).

Так, умови публічного договору доповнено обов`язком споживача інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку). При цьому, якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на не оплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі (підпункт 11 пункту 40 Індивідуального договору).

Також, умови публічного договору доповнено обов`язком виконавця послуг здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або не нарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору (підпункт 8-1 пункту 42 Індивідуального договору).

Суд зазначає, що ключовим питанням по даній справі є правомірність нарахування позивачем заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , із розрахунку на двох осіб.

Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, а саме її п. 2, розд. IХ, визначено, що у разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом.

У даному випадку, судом встановлено, що укладаючи договір № 53127/5 від 07.05.2013 року про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 зазначав кількість осіб проживаючих на момент укладення договору – 1 особа.

Аналіз наявних в матеріалах справи Актів, наданих суду стороною позивача, а саме: - Акту №211 від 27.02.2019 року та Акту №561/5 від 06.10.2023 року, дає підстави для висновку, що наведені акти не відповідають вимогам Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, складені одноособово стороною позивача.

Суд зазначає, що Акт №211 від 27.02.2019 року та Акт №561/5 від 06.10.2023 року не містять доказів їх підпису з боку інших співвласників багатоквартирного будинку, за відсутності власника будинку, а також направлення його рекомендованим листом власнику квартири. Також, з вищевказаних актів неможливо однозначно встановити, що представник позивача дійсно здійснював вихід за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , відсутні свідки, які б могли підтвердити обставини викладені у акті, фотознімки, відео. Відтак, суд відхиляє Акт №211 від 27.02.2019 року та Акт №561/5 від 06.10.2023 року, складений представником ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», як доказ проживання за адресою: АДРЕСА_1 - двох осіб.

Враховуючи встановлені судом у даній справі обставини, суд дійшов висновку про те, що нарахування заборгованості за спожиту воду позивачем із розрахунку двох осіб споживачів є безпідставним, а тому наданий суду позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим, а заявлена до стягнення сума заборгованості доказово не підтверджена.

В свою чергу, приймаючи до уваги що розрахунком заборгованості за період з з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року, підтверджується періодична оплата ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за надані послуги, проведення судом самостійно розрахунку заборгованості, за обставин неправомріного проведення такого нарахування щонайменш до серпня 2023 року на двох осіб, є неможливим. Крім того, спірними є пояснення сторони позивача, надані суду 05.11.2025 року, в яких наводиться розрахунок з липня 2023 року, при цьому міститься посилання на прилад комерційного обліку, встановлений 07.06.2025 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» позбавлені доказового обґрунтування, не доведені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 21.09.2026р.

Суддя К.О. Далеко