Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №750/6239/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6239/26

Провадження № 2/750/3244/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.01.2019 в розмірі 16458,82 грн та понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запущено проєкт «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень, попередня ідентифікація клієнта відбувається дистанційно. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 14800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” за договором станом на 06.04.2026 становить 16458,82 грн, з яких 16363,12 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 95,70 грн – заборгованість за пенею. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 27.07.2026.

27.07.2026 розгляд справи відкладено на 28.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

28.09.2026 сторони повторно не з`явились; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

27.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Підписуючи цю Анкету-заяву ОСОБА_1 , у тому числі:

1)просив відкрити поточний рахунок в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на його ім`я № НОМЕР_1 та встановити на ньому кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку;

2)підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними), їх копії відповідають оригіналу, а також те, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, отримавши їх примірник у мобільному додатку;

3)погодився з тим, що підписана ним анкета заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі – Договір), укладання якого він підтвердив та зобов`язався виконувати його умови;

4)просив вважати наведений у заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку, та засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором;

До позовної заяви позивачем додано, зокрема, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank в редакції, яка набула чинності 27.11.2021 (далі – Умови і правила).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 розділу І Умов та правил банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно з п.п. 5.3 п. 5 розділу І Умов та правил клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України.

За змістом п.п. 2.1, 2.4, 2.5 п. 2 розділу II Умов та правил для надання послуг банк видає клієнту картку; підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank»; платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону; з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта.

Підпунктом 5.11 п. 5 розділу ІІ Умов та правил визначено, що клієнт зобов`язаний сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені у мобільному додатку.

Згідно з п.п. 5.15 п. 5 розділу II Умов та правил за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків.

Підпунктом 5.16 п. 5 розділу II Умов та правил встановлено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та 27.01.2019 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити на цьому рахунку кредитний ліміт. У свою чергу, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», отримавши зазначену заяву ОСОБА_1 , відкрило на його ім`я картковий рахунок № НОМЕР_2 (номер рахунку НОМЕР_3 ), що підтверджується довідкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про наявність рахунку від 06.04.2026.

Отже, 27.01.2019 у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банка виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача – повернути надані кошти відповідно до погоджених сторонами умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З виписки по банківському рахунку відповідача № НОМЕР_3 вбачається, що позивачем встановлювався кредитний ліміт на зазначеному рахунку, який ОСОБА_1 систематично використовував, а отже позивач виконував свої зобов`язання за Договором.

У той же час, згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за договором від 27.01.2019, укладеним між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання своєчасно й у повному обсязі не виконав, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту, останньому нараховано заборгованість у сумі 16458,82 грн. Так, із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.01.2019 вбачається, що станом на 06.04.2026 сума заборгованості відповідача становить 16458,82 грн, з яких: 16363,12 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 95,70 грн – заборгованість за пенею. Вказана заборгованість є предметом позову.

Надаючи оцінку такому розрахунку заборгованості відповідача, суд зважає на наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Наведені вище положення Закону України «Про споживче кредитування» введено в дію пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5%; протягом наступних 120 днів – 1,5%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, після 24.12.2023 максимальний розмір денної процентної ставки по кредитах становить 1%, проте, законодавцем визначено певний перехідний період, який стосується договорів, які були укладенні до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та строк дії яких продовжено після набрання чинності вказаним Законом. Так, до 21.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5%, з 22.04.2024 до 19.08.2024 – 1,5 %, а з 20.08.2024 і до нині становить 1%.

Умови кредитного договору від 27.01.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, цілком відповідають зазначеним вище законодавчим обмеженням щодо договорів кредитування, однак, з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором суд погодитись не може, виходячи із наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.18 у справі № 910/18036/17).

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав, зокрема, витяг з Умов і правил в редакції, які набули чинності 27.11.2021. Вказаний документ містить, у тому числі, умови щодо нарахування процентів за користування кредитом.

За твердженням позивача, підписавши Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідач ознайомився зі вказаними Умовами та правилами, однак, анкета-заява ОСОБА_1 датована 27.01.2019, що прямо спростовує доводи позивача про ознайомлення відповідача з Умовами і правилами саме у цій редакції.

Окрім того, Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника (як у даному випадку), яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, позовна заява не містить доказів того, що саме з наданими стороною позивача Умовами і правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили відповідні умови кредитування щодо розміру процентів за користування кредитом; сам по собі факт підписання анкети-заяви без інформації щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами автоматично не свідчить про те, що відповідач погодився на зазначені у позовній заяві умови кредитування.

Отже, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, які позивач зазначив як складову заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку із чим слід стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, без урахування відсотків, нарахованих позивачу за відсутності доказів узгодження з ним порядку та розміру такого нарахування.

Щодо нарахування відповідачу пені за кредитним договором, суд зважає, що згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, за змістом п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на цей час.

Отже, стягнення заборгованості за пенею в розмірі 95,70 грн в період дії воєнного стану суперечить вимогам Закону, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Зважаючи на викладене, слід частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася внаслідок неналежного виконання ним умов кредитного договору в сумі 7849,99 грн. При обчисленні такого стягнення, судом зважено на самостійно визначений позивачем у розрахунку та підтверджений випискою по особовому рахунку відповідача залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом в сумі 16458,82 грн, від якої необхідно відняти безпідставно нараховані проценти в розмірі 8513,13 грн та 95,70 грн пені.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову на суму 7849,99 грн, що становить 47,69% (7849,99 : 16458,82 ? 100%), з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» слід стягнути 1269,70 грн (2662,40 грн ? 47,69%) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 27.01.2019 в сумі 7849,99 грн (сім тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 99 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 1269,70 грн (одну тисячу двісті шістдесят дев`ять гривень 70 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ; код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач – ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Б.В. Крапивний