Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №335/1131/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1131/26 2/335/1378/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 (сформовано 30.01.2026) через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Осьмак Я.В., до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області померла мати позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смт. Веселе Мелітопольського району є тимчасово окупованою територією України. Отримавши 06.05.2025 свідоцтво про смерть встановленого зразку, позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 14.07.2025 про виплату недоотриманої пенсії матері. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.07.2025 № 923090201498 у виплаті недоотриманої пенсії було відмовлено. Отримавши відмову, позивач звернулась до Приморської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, листом № 220с/02-14 від 28.01.2026 державний нотаріус Гіліна М.Г. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію померлої ОСОБА_2 , на підставі відповіді ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.10.2025 за №0800-0401-8/126706, з якої вбачається, що сума недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 не входить до складу спадщини. Розмір недоотриманої пенсії Відповідач не повідомив, натомість зазначив, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до наданих відповідачем документів, у ході розгляду справи, суму недоплаченої пенсії розраховано наступним чином: за період 24.02.2022 по 30.04.2023 розмір недоотриманої пенсії складає 60 042,80 грн. (розрахунок відповідача); за період з 01.05.2023 по 18.03.2025 - 140 100,59 грн. (розрахунок, з урахуванням розміру щомісячної пенсії, яка складає 6 091,33 грн.). Загалом, за весь період заборгованість складає 200 143,39 грн. (60 042,80 грн. + 140 100,59 грн.).

На підставі вищезазначеного просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2022 по 18.03.2025 у загальному розмірі 200 143,39 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 200 143,39 грн.

Ухвалою судді від 06.02.2026, вказану позовну заяву було залишено без руху. 16.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла уточнена позовна заява від представника позивача із зазначенням усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді від 06.02.2026.

16.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.02.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, копію спадкової справи № 502с/2025, після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву. Клопотання про витребування доказів - залишено без задоволення.

03.03.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від представника відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області – Сіпаки С.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує в повному обсязі проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Приписами ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Норми ст. 61 Закону № 2262 є чинними, тому є обов`язковими для застосування всіма фізичними та юридичними особами, зокрема й судами при вирішенні спорів про право на недоотриману пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Отже законодавством не передбачено, можливості спадкування недоотриманих сум пенсій військовослужбовців. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі 420/18164/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21 та від 27.09.2023 у справі №420/16546/21. Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки законодавствам передбачено, що суми пенсій пенсіонерові з числа військовослужбовців, які залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, тому відсутні правові підстави для стягнення цих недоотриманих сум у порядку спадкування. До того ж, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 передбачено, що зазначені суми виплачуються, членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Звертають увагу суду, що Державним нотаріусом 28.01.2026 в листі вих. №220с/02-14 повідомлено, що згідно зі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоотриманої пенсії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на своє виключне право на отримання зазначених коштів. Звертають увагу, що неврахування інших спадкоємців при задоволенні позовних вимог може призвести до порушення їх спадкових прав. За викладених обставин, вважають, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. У зв`язку із чим, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити у повному обсязі.

03.03.2026 через систему «Електронний суд» до суду від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, на виконання ухвали судді від 17.02.2026, надійшла копія спадкової справи № 502с/2025, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

11.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Осьмак Я.В., надійшло клопотання про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.03.2026. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області інформацію про весь розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), що не була виплачена або не була нарахована за життя, у період з 24.02.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті останньої).

31.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області – Литвинець Ю.С., на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2026 надійшла відповідь, у якій зазначено наступне. За матеріалами електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі– Закон №2262 ХІІ). Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 р. у зв`язку з тривалою невиплатою, відповідно до п. 4 частини першої ст. 49 Закону №1 058. У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась недоотримана пенсія у розмірі 60 042,80 грн. Пенсія з 01.05.2023 по 18.03.2025 ОСОБА_2 не нараховувалась.

01.04.2026, 04.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Осьмак Я.В., надійшли клопотання про витребування доказів, в яких просить витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області інформацію про весь розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не була виплачена або не була нарахована за життя, у період з 01.05.2023 по 18.03.2025 (день смерті останньої), оскільки сторона позивача позбавлена можливості отримати вказані докази самостійно.

Ухвалою суду від 22.06.2026, клопотання представника позивача про витребування доказів – залишено без задоволення. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б) копію пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідку про розмір нарахованої ОСОБА_2 пенсії за період з 24.02.2022 по 18.03.2025 із зазначенням розмірів її пенсії помісячно.

01.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області – Литвинець Ю.С., на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2026 надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_2 та довідка про розмір призначеної та отриманої пенсії.

07.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Осьмак Я.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на недоотриману пенсію на одержання якої за життя мала право ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 200 143,39 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти недоотриманої пенсії спадкодавця в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 01.02.2022 по 18.03.2025 в сумі 200 143,59 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2026 прийнято заяву представника позивача адвоката Осьмак Я.В. про збільшення позовних вимог по вказаній справі. Закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування, до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача – адвокат Осьмак Я.В. подала до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, збільшені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представником відповідача Литвинець Ю.С. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію у разі втрати годувальника у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 виданого 06.05.2025 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1643 складений 06.05.2025.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого 15.08.1960 Веселівським Райбюро ЗАГС Запорізької області, актовий запис № 298; копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 виданого 14.08.1982 (повторно) Веселівським відділом ЗАГС Запорізької області, актовий запис № 80, згідно якого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 502с/2025 заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено наступне.

Згідно Заповіту, зареєстрованого в реєстрі № 51 державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області Глобою І.М. від 12.01.2001, ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 усе майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право.

19.09.2025 ОСОБА_1 подала державному нотаріусу Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Гіліній М.Г. заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначила що приймає спадщину за заповітом № 51, посвідченим Веселівською державною нотаріальною конторою Запорізької області від 12.01.2001.

Листом державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Гіліної М.М. від 28.01.2026 № 220с/02-14, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на недоотриману пенсію померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , на підставі відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області № 0800-0401-8/126706 від 10.10.2025, відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали б виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, згідно ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не включаються до складу спадщини.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.07.2025 за № 923090201498, наданого на звернення ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії матері, зазначено «… ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ). Статтею 61 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а також членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Враховуючи вимоги статті 61 Закону № 2262-ХІІ, прийнято рішення щодо відмови спадкоємиці ОСОБА_1 в оформленні та виплаті суми недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за заявою від 14.07.2025 № 7150…».

Отже, зміст вказаного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області, було підставою для відмови державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , на недоотриману пенсію.

Відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_2 , наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області за період з 01.02.2022 по 30.04.2023, сума нарахованої, але невиплаченої пенсії, становить 60 042,80 грн. Розмір місячної пенсії станом на 30.04.2023 складає 6 091,33 грн.

Згідно розрахунку позивача, за період з 01.05.2023 по 18.03.2025 розмір недоотриманої пенсії складає 140 100,59 грн. (23 місяці*6 091,33 грн.) Загалом, за весь період заборгованість складає 200 143,39 (60 042,80+140 100,59).

При цьому, суд приймає до уваги розрахунок представника позивача вказаної суми недоотриманої пенсії, який вважає обґрунтованим, оскільки відповідачем вказаний розрахунок не спростований.

Аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , у склад спадкового майна входить недоотримана пенсія у розмірі 200 143,39 грн.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключають застосування положень ЦК України про включення до складу спадщини нарахованої, але неодержаної спадкодавцем за життя пенсії.

Згідно з частиною 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

В преамбулі Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Таким чином, відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини не виключає застосування приписів статті 1227 ЦК України.

Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Також у постанові ВС від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 надав оцінку неправомірній відмові відповідача у справі обрахувати розмір пенсії спадкодавця за період, більший ніж 3 роки з дати звернення спадкоємців.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія у розмірі 200 143,39 грн. входить до складу спадкового майна, яке залишилося після її смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом набула право власності на вказані грошові кошти, а тому має право на отримання недоотриманої за життя її матері пенсії у розмірі 200 143,39 грн.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому визнання права власності у порядку спадкування та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_2 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законним, обґрунтованими та такими, що знайшли підтвердження наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню чплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 858,11 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію у розмірі 200 143 (двісті тисяч сто сорок три) грн. 59 коп., яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у порядку спадкування за заповітом.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 200 143 (двісті тисяч сто сорок три) грн. 59 коп., що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2 858 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б).

Суддя І.А. Крамаренко