Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №331/4653/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/4653/26

Провадження № 2/331/3702/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря – Солов`ян О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 45753145. Так, 18.03.2026 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 18/03/26 , у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЄАПБ» за кредитним договором № 45753145 в розмірі 26 239,80 грн., з яких: 14 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3919,80 грн. – сума заборгованості за відсотками, 6720,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1600,00 грн. – комісія за надання кредиту. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

19.06.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та вважає, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. В обґрунтування відзиву зазначено про недоведеність укладення договору, оскільки позивач надав лише текст електронного договору, але не надано технічних доказів , зокрема логів, IP-адрес, даних авторизації та використання одноразових паролів, які підтверджують, що угоду уклала саме відповідач. Крім того, відсутні докази видачі коштів, зокрема не надано первинних документів банківської установи або квитанцій про фактичне перерахування кредиту відповідачу. Позивачем не підтверджено перехід права вимоги, не надано належних доказів за договором факторингу та фактів включення відповідача до реєстру переданих боржників. Також, відсутнє повідомлення боржника, оскільки не доведено факт отримання відповідачем повідомлення про заміну кредитора. Крім того, посилаються на неналежний розрахунок заборгованості, так як наданий розрахунок не містить деталей, формул, періодів нарахування та підстав для стягнення комісії 1 600 грн., є також неустановлені суперечності та розбіжності, хронологічні неузгодженості в наданих позивачем документах. Посилаючись на зазначені обставини, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, разом з позовом зазначила про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, заяв суду не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 23.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45753145 .

Відповідно до п.п 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти , на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно із п. 2.1.1 договору, мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 2.1.2 договору, вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору – надання коштів у кредит.

Згідно із п. 2.2 договору, сума кредиту – 10 000,00 грн.; строк кредитування/ строк договору - 30 днів; процентна ставка/день – 0,466% (фіксована); комісія за надання кредиту – 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1600,00 грн.).

Відповідно до п. 5.1 договору, перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект договору, Політикою конфіденційності, Правила надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця.

Згідно із п. 5.15 договору, при проходженні кожного етапу укладення договору позичальник підтверджує розуміння наданої йому інформації та несе особисту відповідальність за свою уважність та повноту ознайомлення з наданою йому інформацією, у тому числі з тією, що міститься за посиланнями.

Відповідно до п. 5.17 договору, позичальник погоджується використовувати особистий кабінет та електронний підпис одноразовим ідентифікатором щодо усіх правовідносин між позичальником та кредитодавцем.

Згідно із п. 6.1. договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору.

Відповідно до п. 10.2, п. 10.3 договору, порушенням умов договору є невиконання та/або неналежне виконання (тобто виконання з порушенням умов). Позичальник несе повну відповідальність перед кредитодавцем за повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за договором усім своїм майном.

Згідно із п.п. 11.1 кредитного договору, підписанням цього договору відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Згідно з п.п. 11.5 кредитного договору, договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України.

Кредитний договір № 45753145 від 23.10.2025 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 65551.

26.10.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 16055145 про збільшення суми кредиту на 4 000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 14 000,00 грн. Нова процентна ставка: 1,000% на день (фіксована).

Додаткову угоду № 16055145 від 26.10.2025 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 46735.

18.03.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 18/03/26, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 2 від 18.03.2026 року до договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 26 239,80 грн, з яких: 14 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3919,80 грн. – сума заборгованості за відсотками; 6720,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1600,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом із тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.

На підтвердження виконання зобов`язань кредитора щодо переказу кредитних коштів за договором № 45753145 від 23.10.2025 року позивачем надано довідку ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000069036 від 28.04.2026 р., в якій зазначено про переказ коштів 23.10.2025 року в сумі 10 000,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 .

Однак, довідка ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000069036 від 28.04.2026 р. не є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеним безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У ній не зазначено повні дані щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про наявність договірних відносин між ТОВ «Европейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо переказу коштів, а отже довідка вказаної юридичної особи сама по собі не може підтверджувати переказ коштів за кредитним договором. Також з вказаної довідки не вбачається на виконання якого саме кредитного договору відбувався переказ коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, виписки з карткового рахунку відповідача, на який було перераховано кредит згідно з умовами кредитного договору № 45753145 від 23.10.2025 року, позивачем не надано.

Сам по собі витяг з реєстру боржників до договору факторингу та розрахунок заборгованості, складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», не є належним та достатнім доказом отримання відповідачем кредиту.

Інших належних доказів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування, позивачем не надано.

Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку ТОВ «ЄАПБ» заявлено не було, хоча, відповідно до висновку що викладений у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи встановлені обставини, даючи оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М. Світлицька