Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №127/30749/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30749/26

Провадження № 3/127/5905/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення № 856 від 31.07.2026 встановлено, що ОСОБА_1 , яку у протоколі зазначено продавцем, 31.07.2026 о 12 год. 30 хв. в оптиці «Ваша Оптика» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 78, під час проведення розрахункових операцій за замовлення виготовлення чоловічих окулярів вартістю 2149 грн та продаж жіночих сонцезахисних окулярів «Guess» вартістю 3534 грн не провела розрахункові операції через РРО/ПРРО та не надала розрахункові документи встановленої форми та змісту, чим порушила п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Опольська Н.М. у судове засідання не з`явилися. Захисник подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Опольська Н.М. також подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказала, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки матеріали не підтверджують її належного статусу та функціональних обов`язків щодо здійснення розрахункових операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 6 розділу II Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за №1046/29176, при викладенні обставин правопорушення у протоколі зазначаються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та встановлює адміністративну відповідальність для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та посадових осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг), зобов`язані проводити такі операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням відповідних розрахункових документів.

Згідно з п. 2 ст. 3 цього Закону суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує товар або послугу, розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.

Стаття 26 Закону України № 265/95-ВР передбачає, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Таким чином, для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП контролюючий орган має довести не лише факт порушення порядку проведення розрахунків у господарській одиниці, а й те, що ця особа є суб`єктом відповідного адміністративного правопорушення, тобто особою, яка здійснює розрахункові операції, а також довести конкретні винні дії цієї особи.

Матеріали справи містять акт фактичної перевірки господарської одиниці ФОП ОСОБА_2 - оптики « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 .

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що під час проведення контрольної розрахункової операції замовлено виготовлення чоловічих окулярів вартістю 2149 грн та придбано жіночі сонцезахисні окуляри «Guess» вартістю 3534 грн, при цьому розрахункові операції через РРО/ПРРО не проведено та відповідні розрахункові документи не надано.

Водночас у заключній частині опису встановлених обставин акта фактичної перевірки контролюючий орган зазначив, що при продажу товарів та наданні послуг ФОП ОСОБА_2 використовувала найману працю продавця без оформлення трудового договору та без повідомлення контролюючого органу про прийняття на роботу - ОСОБА_1 .

Отже, сам контролюючий орган під час фактичної перевірки встановив відсутність належного оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять трудового договору, наказу чи розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на роботу, повідомлення про прийняття її на роботу, посадової інструкції або іншого документа, який визначав би її посаду, коло трудових обов`язків та підтверджував покладення на неї функції з проведення розрахункових операцій.

Матеріали справи також не містять документів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 доступу до РРО/ПРРО або покладення на неї обов`язку проводити розрахункові операції та видавати розрахункові документи.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначено продавцем. Водночас матеріали справи не містять документів, на підставі якого контролюючий орган встановив її посаду продавця та відповідні функціональні обов`язки.

Суд враховує, що у письмових поясненнях, складених під час проведення перевірки, ОСОБА_1 зазначила посаду «продавець-консультант». Разом з тим ОСОБА_1 пояснила, що такий запис зробила, оскільки саме так їй повідомили. Сам запис у поясненні за відсутності будь-якого документа про оформлення трудових відносин та визначення її трудової функції не підтверджує покладення на ОСОБА_1 обов`язку здійснювати розрахункові операції.

Крім того, зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що 31.07.2026 був її перший робочий день.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у господарській одиниці та її участі у подіях, що відбувалися під час контрольної операції, не є достатнім для висновку про доведеність того, що вона мала належний статус працівника, на якого суб`єкт господарювання поклав функцію з проведення розрахункових операцій.

Сам акт фактичної перевірки містить висновок посадових осіб контролюючого органу про використання ФОП ОСОБА_2 праці ОСОБА_1 як продавця без оформлення трудових відносин. Водночас матеріали, надані суду, не містять інших доказів, які б дозволяли встановити конкретну трудову функцію ОСОБА_1 та покладення на неї обов`язку самостійно здійснювати розрахункові операції.

Акт фактичної перевірки фіксує обставини, які посадові особи контролюючого органу встановили під час перевірки, однак викладені в ньому висновки суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Висновок контролюючого органу про статус ОСОБА_1 та вчинення нею адміністративного правопорушення не звільняє орган, уповноважений на складання протоколу, від обов`язку надати належні та достатні докази всіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки містить формулювання обвинувачення, яке суд має перевірити на підставі сукупності належних, допустимих та достатніх доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ireland v. the United Kingdom» від 18 січня 1978 року зазначив, що при оцінці доказів застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом». При цьому така доведеність може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у справі «Kobets v. Ukraine» також застосував стандарт доказування «поза розумним сумнівом», наголосивши на необхідності оцінки сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів.

У рішенні у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1988 року Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб суд не починав розгляд справи з наперед сформованого уявлення про винуватість особи, тягар доказування покладається на сторону обвинувачення, а будь-які сумніви мають тлумачитися на користь особи, яку притягають до відповідальності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, зумовлених визнанням і дією принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

З урахуванням висновків Європейського суду з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд не може самостійно доповнювати фабулу адміністративного правопорушення, усувати її недоліки або відшукувати докази на підтримку обвинувачення, оскільки за таких обставин суд фактично перебрав би на себе функції сторони обвинувачення, що не узгоджується з вимогами неупередженого судового розгляду.

У цій справі суд не може самостійно встановлювати замість контролюючого органу характер правовідносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , визначати її трудову функцію, припускати наявність у неї обов`язків продавця чи касира або покладення на неї функцій щодо проведення розрахункових операцій.

Сам факт перебування ОСОБА_1 у приміщенні оптики, її участі в контрольній операції та зазначення у складених під час перевірки поясненнях посади «продавець-консультант» за відсутності інших належних і достатніх доказів не дає суду підстав поза розумним сумнівом встановити наявність у неї статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Отже, матеріали справи не містять сукупності належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зокрема її статусу як особи, яка здійснює розрахункові операції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених під час розгляду справи обставин суд дійшов висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена, тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 155-1, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя В. В. Горбатюк