Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №748/2775/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кп/748/291/26

Єдиний унікальний № 748/2775/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340340000692 від 24 березня 2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, непрацюючого, розлученого, із загальною середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 23 березня 2026 року близько 21 години 15 хвилин, маючи умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи загальнонебезпечний характер своїх дій та суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння іншій особі матеріальної шкоди, бажаючи при цьому їх настання, підготувавши завчасно та взявши із собою з місця свого фактичного проживання полімерну пляшку з паливно-мастильними матеріалами (бензином), прибувши до господарства за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , підійшов до господарчої будівлі, яка розташована на вищезазначеній території господарства, де з пластикової пляшки облив легкозаймистою речовиною (бензином) господарчу будівлю, після чого, умисно, за допомогою сірників здійснив підпал зазначеної будівлі. Пересвідчившись, що господарча будівля загорілася, ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті та суду надав показання, що 23 березня 2026 року близько 21 години 15 хвилин в господарстві за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить його сусідці ОСОБА_6 , облив бензином господарчу будівлю та за допомогою сірників підпалив цю будівлю, дочекавшись коли будівля загорілась, покинув місце пригоди. Просить призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, розкаявся у скоєному та дуже шкодує про вчинене.

Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Оцінивши докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 194 КК України.

Призначаючи покарання суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно ст.. 12 КК України віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є несудимим, його відношення до вчиненого, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, висловлення жалю у скоєному, обставини, за яких обвинувачений скоїв це кримінальне правопорушення, суд вважає за можливе призначити йому покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі. Враховуючи, що обвинувачений вину у скоєному визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінює свої дії та жалкує про скоєне, що свідчить про те, що він розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправитись, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і покарання йому можливо призначити з випробуванням із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 99 840 грн. 00 коп. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (а.с. 17-21).

14 квітня 2026 року ОСОБА_3 був звільнений з ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор" з-під варти під заставу в розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок ) грн., що підтверджується квитанцією.

ОСОБА_3 у судовому засіданні виявив бажання використати кошти, передані в заставу, для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України, зазначив, що заставодавець ОСОБА_7 не заперечує проти внесення коштів на потреби ЗСУ.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Разом з тим, Національний банк України 24.02.2022 ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Заставодавець ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 просили перерахувати внесену в якості застави суму, а саме грошові кошти у сумі 99 840 грн. 00 коп. на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке клопотання підтримав прокурор у судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеної позиції щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок, призначений для підтримки Збройних Сил України, суд вважає за можливе задовольнити таке клопотання. Заставу у розмірі 99 840 грн. 00 коп., внесену ОСОБА_7 на виконання ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року, за вказівкою обвинуваченого та зі згоди заставодавця ОСОБА_7 перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, до вступу вироку у законну силу змінити на особисте зобов`язання з покладенням на нього певних обов`язків. У строк відбування покарання ОСОБА_3 слід зарахувати перебування його під вартою з 24 березня 2026 року по 14 квітня 2026 року та з 28 серпня 2026 року по 25 вересня 2026 року включно.

Судові витрати на залучення експертів у кримінальному проваджені за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/125-26/3679-ФХД від 09.04.2026 у розмірі 1782 грн. 80 коп.; за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/125-26/4505-ФХД від 14.04.2026 у розмірі 3565 грн. 60 коп.; за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/125-26/4391-Д від 09.04.2026 у розмірі 3565 грн. 60 коп.; за проведення судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/125-26/3681-ПТ від 18.05.2026 у розмірі 7701 грн. 76 коп.; за проведення судової будівельно-технічної експертизи №235/26-24 від 21.05.2026 року у розмірі 21984 грн. 48 коп., а всього на загальну суму 38 600 грн. 24 коп., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 березня 2026 року накладено арешт на пластикову пляшку з невідомою рідиною, куртку сірого кольору зі слідами РБК та джинси зі слідами РБК, який підлягає скасуванню, оскільки у застосуванні арешту відпала потреба.

Речові докази у кримінальному провадженні: пластикову пляшку з невідомою рідиною слід знищити, куртку сірого кольору зі слідами РБК та джинси зі слідами РБК повернути ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 373, 374 К П К України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 змінити на особисте зобов`язання та покласти на нього зобов`язання не відлучатися за межі Чернігівської області без дозволу суду.

Звільнити ОСОБА_3 негайно з-під варти із зали суду. Строк іспитового строку ОСОБА_3 відраховувати з моменту проголошення вироку суду.

Заставу в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., внесену ОСОБА_7 за ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Новозаодського районного суду міста Чернігова, за вказівкою ОСОБА_3 та зі згоди заставодавця ОСОБА_7 , перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 38 600 (тридцять вісім тисяч шістсот) грн. 24 (двадцять чотири) коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 березня 2026 року на пластикову пляшку з невідомою рідиною, куртку сірого кольору зі слідами РБК та джинси зі слідами РБК.

Речові докази: пластикову пляшку з невідомою рідиною - знищити, куртку сірого кольору зі слідами РБК та джинси зі слідами РБК повернути ОСОБА_3 .

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 перебування його під вартою з 24 березня 2026 року по 14 квітня 2026 року та з 28 серпня 2026 року по 25 вересня 2026 року включно із розрахунку день за день.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1