Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №742/5253/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3457/26

Єдиний унікальний № 742/5253/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.05.2017 р. відповідач та АТ «Райффайзен Банк» уклали Договір № 014/0907/82/0370099.

Відповідно до умов Договору, Банк зобов`язаний надати Клієнту Кредит в сумі 13043,48 грн, строк кредиту 72 місяці із 25.05.2017 р. по 25.05.2023 р. Банк надав кошти, а позичальник зобов`язався повернути суму та сплатити проценти за користування кредитним коштами в розмірі 39,9 % річних. Відповідач не виконав обов`язки за договором та припинив повертати кредит.

20.09.2019 р. АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 114\2-19-F. Відповідно до умов Договору відбулося відступлення права вимоги і за Договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і право вимоги за Договором Договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р.

18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір № 18-02/25, відповідно до якого було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і право вимоги за Договором Договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором становить 29 760,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 11 428,77 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 17 054,98 грн., заборгованість за пенею та\або штрафами 1277,10грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, суд 25.09.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Позивачем у позовній заяві зазначене місце проживання Відповідача: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді № 2929231 від 24.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, за цією адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом її в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені та висновки суду.

Судом встановлено, що 25.05.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0907/82/0370099, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передало відповідачу грошові кошти у розмірі 13 043,48 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути використану суму в строк 72 місяці та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,9 %. (а.с. 19-21).

Відповідно до Додатку №2 до договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування, сума кредиту становить 13043,48 грн, строк, на який надається кредит 72 місяці, процентна ставка (%річних) 39,9%, сума щомісячного платежу 479,16 грн., дата видачі кредиту 25.05.2017 р., дата першого погашення 25.05.2017 р., дата останнього погашення 25.05.2023 р.(а.с.69)

Згідно виписки з карткового рахунку відповідача ПАТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти (а.с.71-76).

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненому АТ «Райффайзен Банк», загальна заборгованість станом на 11.10.2019 р. становить 14445,19 грн, з яких: 11428,77 грн заборгованість за кредитом, 1738,77 грн заборгованість за відсотками, 1277,65 пеня (а.с.77-78).

Згідно договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2019 р відбулося відступлення права вимоги АТ «Райффайзен Банк» на користь ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі і за Договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р. (а.с.10-14).

Згідно витягу з реєстру боржників від 11.10.2019 р. до Договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F, загальна сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 11428,77 грн, 1738,77 грн заборгованість за відсотками, 1277,10 пеня (а.с.18).

Згідно договору відступлення права вимоги № 10-01/23 від 10.01.2023р. відбулося відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Коллект Центр» за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р., укладеним з відповідачем (а.с. 22-33).

Згідно витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 р. до Договору відступлення права вимоги № 10-01/23, загальна сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 11428,77 грн, заборгованість за відсотками 15368,38грн., 1277,10 пеня (а.с.36).

18.02.2025р. між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір відступлення права вимоги №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 р., укладеним з відповідачем (а.с. 37-42).

Відповідно до змін в реєстрі боржників до договору №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.02.2025 р., вбачається, що за №1845 в реєстрі числиться ОСОБА_1 , сума заборгованості за основним зобов`язанням 11428,77 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 17054,98 грн, пеня – 1277,10 грн., загальна сума заборгованості 29760,85 грн, сума виданого кредиту 13043,48 грн (а.с.49).

V. Норми права, які підлягають застосуванню.

Згідно з ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається. Ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79,80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

VІ. Висновки суду.

Таким чином, ОСОБА_1 , уклавши з первинним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір про надання банківських послуг та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач не виконала належним чином прийняті на себе договірні зобов`язання та у визначені графіком строки суму отриманого кредиту та нараховані проценти не повернула. Порушення відповідачем умов кредитного договору та вимог цивільного законодавства щодо правомірності та своєчасності виконання зобов`язань призвело до виникнення заборгованості, яка на момент розгляду справи залишається непогашеною, а відтак права кредитора є порушеними та підлягають судовому захисту.

До доказів укладення договору факторингу і переходу до позивача права вимоги за кредитним договором укладеним первинним кредитором з ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Як зазначалося судом вище, з огляду на положення законодавства щодо факторингу заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

В матеріалах справи наявні розрахунки заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, права вимоги за яким набув позивач від первинного кредитора.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Первинним кредитором надано розрахунок заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, відповідно загальна заборгованість станом на 11.10.2019 р. становить 14445,19 грн, з яких: 11428,77 грн заборгованість за кредитом, 1738,77 грн заборгованість за відсотками, 1277,65 пеня (а.с.77-78).

Водночас, в подальшому, у процесі послідовного відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 року від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал», надалі до ТОВ «Коллект Центр», а в подальшому до ТОВ «Факторинг Партнерс», саме першим новим кредитором — ТОВ «Вердикт Капітал» під час відчуження права вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр» було здійснено додаткове нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Так, відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/23 від 10.01.2023 року відбулося відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Коллект Центр» за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 року, укладеним із відповідачем (а.с. 22-33).

Згідно з витягом із реєстру боржників від 10.01.2023 року до Договору відступлення права вимоги № 10-01/23, заборгованість відповідача за залишковим тілом кредиту залишилася незмінною та становила 11 428,77 грн, пеня — 1 277,10 грн, у той час як заборгованість за процентами зросла з 1 738,77 грн (станом на 11.10.2019) до 15 368,38 грн (а.с. 36).

Тобто ТОВ «Вердикт Капітал» як новий кредитор у період перебування у нього права вимоги здійснило власний розрахунок і нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та відчужило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги заборгованості за процентами вже у новому, збільшеному розмірі, що в подальшому стало підставою для відступлення цього ж права вимоги на користь поточного позивача — ТОВ «Факторинг Партнерс».

Нарахування новим кредитором процентів за користування кредитом після відступлення права вимоги не допускається, оскільки таке право належить лише первісному кредитодавцю. Після пред`явлення вимоги про повернення кредиту договірні проценти не підлягають нарахуванню, що прямо випливає з положень статей 1048, 1050 та 625 Цивільного кодексу України.

Новий кредитор, отримавши право вимоги за договором факторингу, може вимагати лише ту суму заборгованості, яка існувала на момент відступлення права вимоги і була погоджена сторонами, але не має права на подальше нарахування процентів.

Таким чином, уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернула кошти, одержані за кредитним договором, чим порушила зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості і до стягнення підлягає заборгованість у загальному розмірі 14445,19 грн, з яких: 11428,77 грн заборгованість за кредитом, 1738,77 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, та 1277,65 грн. пеня.Вказаний розмір заборгованості є узгодженим сторонами при укладенні кредитного договору № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 року та відповідає вимогам цивільного законодавства.

VІІ. Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Представник Позивача просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Розмір таких витрат визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та має бути підтверджений належними доказами щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат, а також їх співмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, категорію справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, а також те, що справа не потребувала значного обсягу юридичного аналізу, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 13000,00 грн неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково, у розмірі 2 000,00 грн, який відповідає обсягу наданих послуг та обставинам цієї справи.

VІII. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1292,32 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,82,141,206,223,259,263-265 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 014/0907/82/0370099 від 25.05.2017 у розмірі 14445 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 1292 (одна тисяча двісті дев`яносто два) грн 32 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дата складання повного судового рішення –25.09.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК