Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №751/5228/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/5228/26

Провадження №2/751/2381/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого - судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3

представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

I.Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 15000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що судовим наказом Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.03.2025 року у справі № 751/2732/25 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.03.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач отримує 3200 гривень аліментів на утримання дитини, що з урахуванням сьогодення не відповідає навіть мінімальним потребам дитини. Відповідач є працездатною особою, має у власності трьохкімнатну квартиру та 1/2 частину двохкімнатної квартири, має декілька переоформлених на підставних осіб автомобілів, у тому числі автобусів, які здає в оренду, за що отримує необлікований дохід. Позивач вважає, що відповідач працює на мінімальну зарплату з метою мінімізації аліментів.

23.06.2026 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. Вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, оскільки жодна з перелічених позивачем обставин не відповідає дійсності, підстави для зміни способу стягнення аліментів, визначені законом відсутні.

Заперечення обґрунтовано тим, що розмір аліментів на утримання дитини щомісячно складає 3948 гривень 75 копійок, що є більшим ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Від утримання сина відповідач ніколи не відмовлявся, здійснює його виходячи зі свого матеріального та сімейного стану, та присуджених у березні 2025 року аліментів. Заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини відсутня. Крім того, мати відповідача ОСОБА_6 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства безстроково.

Зазначив, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, щомісячні витрати на дитину в розмірі 15000 гривень на дитину з одного з батьків є необґрунтовано завищеними. Зміна способу стягнення аліментів за відсутності зміни обставин після присудження аліментів, та стягнення аліментів з відповідача у розмірі, що майже дорівнює розміру доходу, є безпідставним і неприпустимим.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 29.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У вступному слові позивач позовні вимоги підтримала. Додатково пояснила, що у них із відповідачем був спільний сімейний бізнес. Вона працювала диспетчером, відповідач і сам здійснював перевозки людей, і здавав автобуси в оренду. Доходи сім`ї складали більше 100 тисяч гривень. Потім ОСОБА_3 перестав підтримувати сімейні стосунки. Він виписав позивача із квартири, розірвав шлюб. У нього дохід більше 100 тисяч, але він крім аліментів ніякої фінансової підтримки на утримання сина не надає. Син навчається в інтелектуальному класі, займається із репетитором, відвідує спортивні секції. У день коли батько дитини відвідує спортивну секцію, син теж займається, але оплату за сина здійснює позивач. Навіть коли дитина перебувала у лікарні, відповідач відмовився допомогти, сказав що він платить аліменти. Просить врахувати, що позивач не одружена, не працює, отримує пенсію в розмірі 3400 гривень.

Представник позивача зазначив, що обставинами, які повинні бути враховані судом, та які мають істотне значення, є інфляційні процеси та воєнний стан в Україні.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх недоведеними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Зазначила, що на сьогодні розмір аліментів, які сплачує відповідач є навіть більшими, ніж розмір пенсії позивача. Крім того, відповідач доглядає за своєю матір`ю, та сплачує аліменти на її утримання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 08.09.2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 14.09.2026 року о 14 годині 20 хвилин.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_1 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з 3 групою інвалідності, термін дії довічно.

Відповідно до звітів ТОВ «Че АйТі Груп», за постановою від 05.05.2025 року у виконавчому провадженні №77945458, відкритому на підставі судового наказу Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі №751/2732/26 від 31.03.2025 року, із заробітної плати ОСОБА_3 , щомісячно відраховується 25%, що становить 3948 гривень 75 копійок.

Відповідач має на утриманні матір ОСОБА_6 , яка відповідно до довідки №787763 до акта огляду медико – соціальною експертною комісією є особою з другою групою інвалідності.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.08.2026 року у справі №750/6572/26, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) з 12.06.2026 року і довічно.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статтей 181 ,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно якого розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, перелік обставин, які можуть бути підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів чітко визначений діючим СК України та розширеному тлумаченню не підлягає. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач на обґрунтування позову не надала жодних доказів, які суд відповідно до ч.1 ст. 182, ст.192 СК України, міг би врахувати при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, позов обґрунтувала наявністю обставин, що мають істотне значення, а саме: інфляційні процеси та воєнний стан в Україні. Але, такі обставини не є самостійною підставою для збільшення розміру аліментів судом. Позивач не надала доказів про зростання потреб дитини, отримання відповідачем більшого доходу, або зміну доходу позивача. Натомість відповідач надав докази на підтвердження його заробітку, та зменшення доходу, у зв`язку зі сплатою аліментів на утримання матері.

Враховуючи викладене, суд керуючись статтями 182, 183, 184, 192 СК України, дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу стягнення аліментів з 1/4 частини заробітку ( доходу) на стягнення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 15000 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя С.М. Ченцова