Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №650/5479/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5479/26

Провадження № 3/650/1095/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її законного представника - матері ОСОБА_2 , розглянувши на відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 765075 від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи учасником освітнього процесу, діючи умисно, у період з грудня 2025 року по липень 2026 року систематично вчиняла психологічне насильство (булінг) щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також була учасником освітнього процесу, шляхом неодноразового поширення серед однокласників та інших учнів закладу освіти завідомо неправдивої інформації про нібито вагітність останньої, яка не відповідала дійсності. У протоколі зазначено, що такими діями ОСОБА_1 принижувала честь та гідність ОСОБА_3 , формувала негативне ставлення до неї серед однолітків, унаслідок чого потерпіла зазнала психологічних страждань, погіршення емоційного стану та негативного впливу на її спілкування з однолітками. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 173-4 КУпАП.

На судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та заперечила обставини, викладені у протоколі. Пояснила, що інформацію про нібито вагітність ОСОБА_3 серед учнів не поширювала, джерелом таких чуток не була. Також зазначила про наявність раніше конфліктних відносин між нею та ОСОБА_3 та послалася на те, що останню свого часу притягували до відповідальності за хуліганські дії щодо неї. Мати ОСОБА_1 , яка брала участь у розгляді справи як законний представник неповнолітньої, підтримала її пояснення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її законного представника, суд дійшов висновку, що сукупність наданих доказів не є достатньою для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-4 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом частини першої статті 173-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає булінг (цькування) як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків. Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961, також виходить із систематичності такого насильства та визначає, що насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом дванадцяти місяців.

Отже, для висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-4 КУпАП, мають бути доведені не лише сам факт поширення певної інформації, а й те, що саме особа, яка притягається до відповідальності, умисно вчинила дії, що мають характер психологічного насильства; такі дії були систематичними; вони вчинялися у межах відносин між учасниками відповідного колективу та порушували права, свободи чи законні інтереси потерпілої особи або створювали наслідки, передбачені диспозицією статті 173-4 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. За статтею 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, первинним приводом для проведення перевірки стала заява ОСОБА_4 від 24 липня 2026 року про поширення серед учнів відомостей про нібито вагітність ОСОБА_3 . Разом з тим сама по собі така заява є повідомленням про можливе правопорушення та потребує перевірки і підтвердження іншими доказами. Матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що заявниця особисто була очевидцем конкретних епізодів, коли ОСОБА_1 безпосередньо повідомляла відповідні відомості іншим особам.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 викладено її позицію про поширення щодо неї інформації про вагітність та пов`язування такого поширення з ОСОБА_1 . Водночас у матеріалах відсутні пояснення однокласників чи інших учнів, яким, за змістом протоколу, ОСОБА_1 безпосередньо та неодноразово повідомляла відповідні відомості. Не зазначено й конкретних осіб, перед якими відбувалися окремі епізоди такого поширення, не наведено конкретних дат, місця, обставин та змісту щонайменше двох окремих епізодів, які могли б підтвердити ознаку систематичності.

Матеріали справи також не містять листування, скріншотів, аудіо- чи відеозаписів, публікацій у соціальних мережах або інших об`єктивних даних, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 була джерелом поширення зазначених відомостей. Саме формулювання у протоколі про «неодноразове поширення» протягом тривалого періоду без конкретизації окремих епізодів не може замінити доказування фактичних обставин кожного з них.

Істотне значення має і лист ОЗ Орлівський НВК І-ІІІ ступенів - дитячий садок Кочубеївської сільської ради ОТГ Херсонської області від 25 серпня 2026 року. У ньому зазначено, що в період з грудня 2025 року по липень 2026 року до адміністрації закладу освіти, вчителів чи штатного психолога звернень від ОСОБА_3 , її батьків або інших учасників освітнього процесу щодо систематичного цькування, поширення неправдивої інформації про нібито вагітність, втручання в особисте життя, приниження честі та гідності або інших проявів психологічного насильства стосовно ОСОБА_3 не надходило. За наявною в закладі документацією фактів булінгу щодо неї не зафіксовано, а під час систематичної роботи психолога, заступника директора з виховної роботи та класного керівника ознак затяжного конфлікту чи булінгу виявлено не було.

Безумовно, сама відсутність звернень до адміністрації закладу освіти чи відсутність офіційної фіксації не виключає можливості існування конфлікту або прихованих проявів насильства. Однак за обставин цієї справи такі відомості об`єктивно суперечать твердженню про тривале систематичне цькування протягом декількох місяців і потребують переконливих незалежних доказів на підтвердження обвинувачення. Таких доказів до суду не надано.

Надані характеристики на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також довідки-характеристики з місця проживання самі по собі не можуть ані підтвердити, ані спростувати конкретний факт булінгу. Разом з тим вони не містять відомостей про зафіксовану агресивну чи систематично конфліктну поведінку ОСОБА_1 та не усувають наведених вище доказових прогалин.

Суд також враховує, що між дівчатами, зі слів ОСОБА_1 , раніше мали місце конфліктні відносини. Ця обставина сама по собі не спростовує можливого правопорушення і не є підставою ставити під сумнів пояснення потерпілої лише через наявність попереднього конфлікту. Водночас за наявності взаємних претензій особливого значення набуває перевірка відповідних тверджень незалежними та узгодженими між собою доказами, яких у справі немає.

Таким чином, надані матеріали не дають можливості достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 поширювала зазначену інформацію, що такі її дії мали систематичний характер, становили психологічне насильство у розумінні закону та порушували права, свободи чи законні інтереси ОСОБА_3 або могли спричинити передбачену законом шкоду. Фактично висновок про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на припущенні про її авторство та повторюваність поширення чуток, яке не підкріплене достатньою сукупністю належних і переконливих доказів.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначений принцип підлягає врахуванню і під час вирішення питання про адміністративну відповідальність, що має каральний характер.

Суд не вправі усувати недоліки доказування шляхом самостійного відшукування доказів на підтвердження складеного протоколу чи замінювати орган, на який законом покладено обов`язок зі збирання доказів. За відсутності достатніх доказів хоча б однієї з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення особа не може бути піддана адміністративному стягненню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивних та суб`єктивних ознак булінгу, а тому провадження підлягає закриттю саме у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-4 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Суддя О.О. Сікора