Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №574/1024/26 — Буринський районний суд Сумської області

Суд: Буринський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №574/1024/26

Суддя: Гук Т. Р.

Справа № 574/1024/26

Провадження № 1-кп/574/132/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205450000216 від 08.08.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буринь, Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, інваліда 2 групи, учасника бойових дій, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

07.08.2026 близько 23 год. ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи у квартирі за вказаною адресою у стані алкогольного сп`яніння, розпочав словесний конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході сварки, ОСОБА_2 , діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_3 , наніс останній удар рукою в область обличчя, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді синця на повіках лівого ока, синця на завитку лівої вушної раковини, синця в лобній ділянці зліва з набряком м`яких тканин навколо, які по ступеню тяжкості згідно висновку судово – медичної експертизи №229 від 04.09.2026 є легкими тілесними ушкодженнями.

В обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні прокурором викладено клопотання про його розгляд у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі та обізнаний щодо обмеження права на апеляційне оскарження.

Потерпіла ОСОБА_3 також надала заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Суд, шляхом дослідження відповідних заяв, встановив, що учасники судового провадження не оспорюють, встановлені органом досудового розслідування, обставини, правильно розуміють зміст цих обставин, та будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні.

Дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне завдання легких тілесних ушкоджень.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий, є особою з інвалідністю ІІ групи, учасник бойових дій, на обліку в лікаря психіатра та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Суд, згідно із ст. 66 КК України, визнає обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання є, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

За таких обставин, з урахуванням особи винного, характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити передбачене Законом покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені певні обов`язки.

Згідно з ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі п. 5 ч. 1ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_2 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників останнім покласти на Буринську міську раду.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua