Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №495/5724/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5724/26

Номер провадження 3/495/1597/2026

28 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст.172-11 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військова частина НОМЕР_1 , такелажник, солдат військової служби за контрактом, місце проживання: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №354 від 29.06.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі -КУпАП).

Відповідно до вказаного протоколу, солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28.06.2026 о 08.00 год. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), після чого посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 був розшуканий та о 17.00 год. 28.09.2026 доставлений до військової частини НОМЕР_1 , був відсутній на військовій службі до 17.00 год. 28.06.2026 (9 годин), тобто вчинив військове адміністративне правпорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, викликався належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про визнання вини. На підставі ч.1 ст.268 КУпАП суд розглянув справу за відсутності особи за наявними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 302/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.

Крім того, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про військове адміністративне правопорушення ОДОБ №354 від 29.06.2026; доповіддю про самовільне залишення військовослужбовцем війської частини НОМЕР_1 ; доповіддю про повернення військовослужбовця до військової частини НОМЕР_1 ; витягом з наказу №179 від 01.07.2023; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; військовим квитком; наказами; заявою ОСОБА_1 .

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

З урахуванням особи правопорушника, його сімейного та матеріального становища, характеру протиправного діяння, адміністративне стягнення необхідно накласти у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Положеннями ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 3 ст.172-11, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Анна ТОПАЛОВА