Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №686/30128/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/30128/25

Провадження № 22-ц/820/1730/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Стефанишина С.Л. від 06 травня 2026 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.09.2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 3500 грн. щомісячно, починаючи з 16.04.2024 року і до повноліття дитини.

Розмір вказаних аліментів не покриває витрат на утримання доньки. Так, позивачкою з квітня 2024 по жовтень 2025 роки сплачено 33570 грн. витрат за навчання у школі англійської мови, шкільні туристичні поїздки, танцювальні гуртки, що становить на кожного з подружжя по 16785 грн. У відповідача виник солідарний обов`язок щодо несення витрат на утримання дочки, оскільки батьки зобов`язані нести додаткові витрати на дитину, незалежно від сплати аліментів, посилаючись на ст. 185 СК України. У вказаний період часу відповідач не надавав ніякої допомоги на оплату зазначених додаткових витрат, а тому просила стягнути з відповідача частину зазначених додаткових витрат в сумі 16785 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та задовольнити позов. На думку апелянтки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що навчання у школі англійської мови, шкільні туристичні поїздки, відвідування танцювальних гуртків, не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, позивачка не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність відвідування цих занять та участь у поїздках.

Сторона відповідача не оспорювала відвідування неповнолітньою донькою розвивальних гуртків та факт шкільної туристичної поїздки. Крім того, донька почала відвідувати розвивальні гуртки ще під час проживання сторін однією сім`єю, тому не потребувалося погодження батька дитини у зв`язку з його обізнаністю та доведенню такої необхідності. Угоди між батьками неповнолітньої про сплату додаткових витрат на розвивальні гуртки немає.

Також суд помилково взяв до уваги, що згідно виписки банку в період з квітня 2024 року по 18 жовтня 2025 року відповідач перерахував на картковий рахунок своєї доньки у АТ КБ «ПриватБанк» у загальному розмірі 30792 грн. Однак у письмовому поясненні відповідача немає конкретних дат та сум, перерахованих доньці, тому позивачка вважає вказану суму завищеною. Вказані виплати на особисту картку доньки не були сталими щомісячними платежами, а донька вважала їх «кишеньковими» грошима та використовувала на власний розсуд. Тому їх не можна враховувати як участь батька у додаткових витратах на дитину.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі і є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.09.2024 року в справі № 686/10587/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 3500 грн. щомісячно, починаючи з 16.04.2024 року і до повноліття дитини.

ОСОБА_5 брала участь у шкільних туристичних поїздках до Карпат, з 2018 року відвідує школу англійської мови, відвідувала до 31.05.2024 року заняття з акробатики.

Позивачкою за період з квітня 2024 по жовтень 2025 роки сплачено 33570 грн. витрат за навчання доньки у школі англійської мови, шкільні туристичні поїздки, танцювальні гуртки.

В період з квітня 2024 року по 18 жовтня 2025 року відповідач перерахував на картковий рахунок доньки ОСОБА_3 у АТ КБ «ПриватБанк» 30792 грн.

В цей же період відповідач також сплачував на рахунок позивачки аліменти на утримання доньки в загальній сумі понад 50000 грн.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не до доведено існування особливих обставин, які зумовили б необхідність навчання доньки сторін у школі англійської мови, участь у шкільних туристичних поїздках, а також необхідність відвідування танцювальних гуртків, позивачка не навела мотивів вибору цих навчальних закладів. Крім того, відповідач період з квітня 2024 року по 18 жовтня 2025 року сплатив на картковий рахунок доньки ОСОБА_3 30792 грн., тому заявлені вимоги є необґрунтованими.

Проте з цими висновками суду не можна погодитися, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.

Встановлено, що донька сторін ОСОБА_3 навчається у школі англійської мови, відвідує танцювальний гурток, заняття акробатики. Позивачкою понесено витрати на вказані заняття та шкільну туристичну поїздку в сумі 33570 грн. Вказані обставини (щодо навчання доньки у школі англійської мови, участь у шкільних туристичних поїздках, а також відвідування танцювальних гуртків, розмір понесених у зв`язку з цим витрат позивачкою) не оспорюються стороною відповідача.

Як вбачається з характеристики студентки школи англійської мови Big Tree (а.с.20), ОСОБА_3 навчається в цій мовній школі з 2018 року, тобто з часу перебування сторін в шлюбі. Отже, рішення про це її навчання було погоджене сторонами як батьками. Водночас ОСОБА_5 склала внутрішній іспит В1 Preliminary for school та підтвердила рівень В1, що цілком підтверджує наявність у неї здібностей до вивчення іноземної мови.

Також ОСОБА_3 згідно довідки школи сучасного танцю ForceStars з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року ( з часу перебування сторін у шлюбі) відвідувала заняття з акробатики, з 16.04.2024 року по серпень 2024 року - брала участь у танцювальному гуртку Broadway dance academy, що спрямовані на розвиток хореографічних здібностей дитини (а.с. 35, 44).

Тому витрати, понесені позивачкою на оплату навчання доньки у школі англійської мови, занять у танцювальних гуртках безумовно є додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України у зв`язку з розвитком відповідних її здібностей.

Суд першої інстанції неповно врахував характер занять дитини та особливі обставини, якими обумовлені заявлені позивачкою витрати на її додаткове навчання, і помилково вважав, що ці витрати на оплату навчання доньки у школі англійської мови, занять у танцювальних гуртках не є додатковими витратами на дитину згідно ст. 185 СК України.

При цьому суд помилково послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.04.2023 року у справі №760/10847/20, хоча фактичні обставини (щодо характеру та суті витрат на дитину ) є відмінними від обставин цієї справи.

Водночас суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що участь дитини у шкільній туристичній поїздці не можна розцінювати як особливі обставини, пов`язані з розвитком певних здібностей дитини чи здоров`ям дитини.

Тому понесені позивачкою витрати на участь доньки у шкільній туристичній поїздці з 23.05.2025 року по 25.05.2025 року в розмірі 4000 грн. не підлягають розподілу між сторонами, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Суд також не дав належної оцінки позиції сторони відповідача щодо нібито участі батька у цих витратах шляхом перерахування коштів на рахунок доньки.

Дійсно, в період з квітня 2024 року по 18 жовтня 2025 року відповідач перерахував на картковий рахунок своєї доньки у АТ КБ «ПриватБанк» загалом 30792 грн. (близько 1600 грн. на місяць).

Заявлені додаткові витрати на навчання доньки понесла позивачка, при цьому сторони визнали відсутність домовленості щодо перерахування коштів доньці та визнання цих платежів участю батька у додаткових витратах на дитину. Отримані від відповідача на особисту картку доньки кошти, є фактично «кишеньковими» коштами дитини.

Тож за цих обставин відсутні підстави для врахування сплачених відповідачем коштів на особисту картку доньки як його участь у додаткових витратах на дитину.

Водночас факт перерахування 30792 грн. на рахунок доньки у період з квітня 2024 року по 18.10.2025 року цілком підтверджує, що відповідач має матеріальну можливість брати участь і в додаткових витратах на її утримання дочки.

З огляду на викладене, наявні підстави для стягнення з відповідача половини понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат на оплату навчання доньки у школі англійської мови, занять у танцювальних гуртках у розмірі 14785 грн.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією щодо застосування статті 185 СК України, викладеній у постанові Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 756/9882/19.

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 14785 грн., в решті позову відмовити.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з задоволенням позову та апеляційної скарги на 88,08 % відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2667,05 грн. (1066,82 грн. за подачу позову, 1600,23 грн. за подачу апеляційної скарги) судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 14785 грн. додаткових витрат на дитину.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 2667,05 грн. судових витрат.

Повна постанова складена 25 вересня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк