Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №445/1719/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Суд: Золочівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №445/1719/26

Суддя: Сивак В. М.

Справа № 445/1719/26

провадження № 3/445/603/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В. М. , розглянувши матеріали, що надійшли від Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Із змісту протоколу серії ЕПР 1 № 696832 від 19.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 19.06.2026 близько 01 год. 15 хв. у м. Золочів, по вул. Бродівській Львівської області, керував мотоциклом марки Geon gns 300, б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Також, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 696839 від 19.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 19.06.2026 о 01 год. 15 хв. у м. Золочів, по вул. Бродівській Львівської області керував мотоциклом марки Geon gns 300, б/н, не маючи права керування таким транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України.

Постановою судді від 17.09.2026 матеріали справ об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Адвокат Сеньків О.Я., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав суду клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні зазначає, що надані працівниками поліції докази того, що ОСОБА_2 перебував у стані сп`яніння та відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння не є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_2 в порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, а також відсутність будь-яких доказів у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема, жоден із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, не містить фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на відео транспортний засіб знаходиться припаркований на обочині, а останній перебуває на місці пасажира, жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом немає, тому просить провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом.

Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, при тому відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.

Матеріали справи не містять доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом по факту, що відбувся 19.06.2026 о 01 год. 15 хв. у м. Золочів, по вул. Бродівській Львівської області, що дали би поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».

Зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст.130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.

На доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції.

Відеозаписом не підтверджено факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 та не зафіксовано моменту зупинки керованого ним транспортного засобу.

Отже, достовірних доказів того, що ОСОБА_2 19.06.2026 о 01 год. 15 хв. у м. Золочів, по вул. Бродівській Львівської області керував мотоциклом марки Geon gns 300, б/н, за обставин, описаних у протоколі, матеріали справи не містять.

Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Оскільки належні та достовірні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом суду надано не було, відсутність факту керування транспортним засобом виключає відповідальність передбачену за ч.1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_2 , вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положенням п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП України, не є доведеною, тому провадження в адміністративній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33, 126, 130, 247, 276-280, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя:В. М. Сивак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua