Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №308/10690/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №308/10690/26

Суддя: Шумило Н. Б.

Справа № 308/10690/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Шумило Н.Б.

за участю секретаря судових засідань – Дуб В.І.

представника відповідача – Капериз О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Світлик Олена Юріївна, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень на дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із наступною індексацією згідно чинного законодавства України, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею повноліття, додаткові витрати на лікування дитини ОСОБА_3 в розмірі половини понесених витрат, а саме 7850 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.07.2017 року уклали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 11, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2025 року розірвано.

Від спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач не бере участь у вихованні дітей та матеріальному забезпеченні. Повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Не цікавиться дитиною взагалі. Відповідач працює закордоном, отримує нерегулярний мінливий дохід, є працездатним, та має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини. Домовленості про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Враховуючи наведене, з урахуванням всіх обставин справи, беручи до уваги те, що на даний час діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні, враховуючи розумний розмір витрат на харчування, одяг та загальний розвиток дітей, просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі по 5000 гривень на дитину з часу звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, вказує, що згідно консультаційного висновку спеціаліста від 28.03.2026 року встановлено діагноз: затримка загального розвитку, із затримкою мовлення, поведінковими порушеннями з прогесичними реакціями та тривожним компонентом та призначено лікування. Крім цього, консультаційного висновку спеціаліста від 27.05.2026 року дитина ОСОБА_3 хворіє на тривожний розлад та затримку психомоторного розвитку, внаслідок чого позивачка понесла витрати на її лікування, які станом на сьогоднішній день склали 15500 гривень, а саме: 8950 гривень понесених позивачкою на оплату логопеда та 6750 гривень на проведення сенсорно-акустичної нейромодуляції головного мозку. Крім цього, нею понесені витрати на купівлю медичних препаратів. Так як позивачка сама утримує та лікує дитину, такі витрати для неї є значними, а тому вважає, що батько дитини має брати участь у додаткових втратах на лікування дитини, що викликані хворобою дитини та сплатити половину суми витрачених на лікування дитини, а саме 7850 гривень.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.

28.08.2026 до суду відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з поданою позовною заявою не згоден частково, а також категорично заперечує твердження про те, що він повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не цікавиться дитиною.

Зазначає, що він маю стійке та добровільне бажання утримувати свою доньку. Вказує, що допоки позивачка навмисно не заблокувала будь-які можливості для зв`язку та переказу коштів, він регулярно допомагав фінансово. Відповідач вважає, що позивачка свідомо ухиляється від отримання коштів та створює штучні перешкоди: зокрема відмовляється надати актуальний номер банківської картки, на яку він міг би перераховувати аліменти.

Щодо вимоги про стягнення половини витрат на лікування, відповідач вказує, що такі витрати здійснювалися без попереднього погодження із ним умов добровільної участі в додаткових витратах через повну відмову позивачки від будь-якого конструктивного діалогу та блокування зв`язку.

Щодо аліментів, відповідач вказує, що від сплати аліментів на утримання доньки він не відмовлявся і не відмовляється. Зазначає, що згоден платити аліменти щомісяця на користь позивачки у розмірі прожиткового мінімуму для дитини щомісяця, починаючи з дня звернення до суду. Зазначає, що при умові повернення коштів за встановлення сонячної підстанції і подальшому отриманні коштів за зелений тариф і бажанні врегулювання спору в добровільному порядку, не задіюючи суд, він буде приймати участь у розумних рамках у фінансуванні лікування дочки. Просить прийняти до уваги , що у даний момент він маю досить серйозні проблеми із здоров`ям. Однак, від дочки не відмовляється.

08.09.2026 року представник відповідача Капериз Ольга, яка діє на підставі довіреності від 31.07.2025 року подала заяву про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу відзиву та копій квитанції прос плату комунальних послуг відповідачем за позивача, відвідування садочка неповнолітньою дитиною та коштів на проживання позивача.

В судовому засіданні 23.09.2026 позивач не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. При цьому, до суду 25.08.2026 року представник позивач подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують з мотивів, що викладені в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Враховуючи наведене, заслухавши думку представника відповідача, яка не висловила заперечень щодо розгляду справи за відсутності сторони позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач позов визнає частково, а саме про стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. При цьому, не погоджується із твердженням позивача, що відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не цікавиться дитиною. Навела аналогічні обґрунтування, які наведені у відзиві. Також зазначила, що відповідач постійно надавав кошти позивачу на утримання їх дитини, на підтвердження чого надано до матеріалів справи квитанції про переказ коштів, сплачував комунальні послуги. З червня 2024 року відповідач виїхав за кордон, до травня 2025 року постійно надсилав на картку позивачу кошти, на даний час відповідач перебуває за кордоном, проходить лікування після операції. Також вказала, що позивач не дозволяє бачитись їй як бабусі з дитиною.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , її батьками записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.2021 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2025 року (справа №308/9954/25 розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.07.2017 відділом реєстрації актів цивільного стану Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №11.

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 30.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила ім`я, про що 30.06.2026 року складено відповідний актовий запис №46 на ОСОБА_1 .

Згідно долучених витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста датованого 28.03.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: затримка загального розвитку із затримкою мовлення, поведінковими порушеннями з протестними реакціями та тривожним компонентом.

Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста від 27.05.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: тривожний розлад, затримка психо-моторного розвитку І ст.

До матеріалів позовної заяви додано копії замовлення №8107 від 15.04.2026, замовлення №8144 від 21.04.2026, замовлення №8946 від 05.05.2026, замовлення №9467 від 19.05.2026, замовлення №9478 від 27.05.2026, замовлення №10057 від 09.06.2026, замовлення №10065 від 02.06.2026 медичного центру Турбота клієнт: ОСОБА_3 на послугу сенсорно-акустична нейромодуляція головного мозку – вартість 850 грн., замовлення №10067 від 09.06.2026 медичного центру Турбота клієнт: ОСОБА_3 на послугу психотерапія/психокорекція 30 хв. – вартість 800 грн.,

Також позивачем подано копії квитанцій від 14.10.2025, 16.10.2025, 21.10.2025, 24.10.2025, 29.10.2025, 04.11.2025, 21.01.2026, 15.01.2026, 05.02.2026, 03.02.2026, 10.02.2026, 19.02.2026, 03.03.2026, 05.03.2026, 10.03.2026, 12.03.2026, 07.04.2026, 14.04.2026, 17.04.2026, 23.04.2026, 07.05.2026, 21.05.2026, 04.06.2026, 12.06.2026 про переказ коштів суму 300 грн., та від 14.05.2026 на суму 360 грн., від 30.04.2025 на суму 500 грн., від 19.03.2026 на сум 600 грн. на карту НОМЕР_3 , де платником є ОСОБА_4 , призначення платежу вказано: списання переказу з картки на карту.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.06.2026 року відносно ОСОБА_2 за період з січня 2025 по липень 2026 такі відомості відсутні.

Згідно доданого відповідачем копії висновку органу опіки і піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення способів участі бабусі та дідуся у вихованні малолітньої онучки визначено наступний графік участі бабусі дитини гр. ОСОБА_5 та дідуся гр. ОСОБА_6 у вихованні та спілкуванні з їх онучкою ОСОБА_3 : зустрічі 1 раз на тиждень протягом двох годин з урахуванням графіку, стану здоров`я, потреб та інтересів дитини та за погодженням дня, місця та часу зустрічей з матір`ю дитини та у її присутності.

Відповідачем також додано копії квитанцій про оплату відповідачем комунальних послуг, зокрема: за воду за адресою: АДРЕСА_1 від 13.06.2025, 07.05.2025, 01.04.2025, 05.03.2025, 04.02.2025, 03.01.2025, 02.12.2024, 01.10.2024, про оплату за Інтернет 938 від 26.03.2025, 25.02.2025, 23.01.2025, 05.01.2025, 24.12.2024, 27.11.2024, 29.10.2024, 28.09.2024, 05.09.2024, 30.08.2024, 27.06.2024, та копії квитанції про перерахування відповідачем на рахунок позивача ОСОБА_4 коштів (призначення платежу: переказ власних коштів. Матеріальна допомога) від 21.06.2024 на суму 1005,03 грн., від 27.06.2024 на суму 1005,03 грн., від 01.07.2024 на суму 1005,03 грн., від 05.07.2024 на суму 402,01 грн., від 08.07.2024 на суму 603,02 грн., від 10.07.2024 на суму 1507,54 грн., від 11.07.2024 на суму 603,02 грн., від 15.07.2024 на суму 402,01 грн., від 19.07.2024 на суму 1005,03 грн., від 23.07.2024 на суму 1005,03 грн., від 01.08.2024 на суму 1005,03 грн., від 09.08.2024 на суму 1005,03 грн., від 16.08.2024 на суму 1005,03 грн., від 23.08.2024 на суму 1005,03 грн., від 30.08.2024 на суму 1005,03 грн., від 13.09.2024 на суму 502,51 грн., від 17.09.2024 на суму 804,02 грн., від 24.09.2024 на суму 1005,03 грн., від 05.10.2024 на суму 1005,03 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років – 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю, що підтверджується витягами з територіальної громади.

Також встановлено, що відповідач офіційно не працевлаштований, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.06.2026 року.

Окрім того, відповідач у відзиві зазначає, що він категорично заперечує твердження позивача про те, що він повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не цікавиться дитиною, має стійке та добровільне бажання утримувати свою доньку, а також регулярно допомагав фінансово та сплачував комунальні послуги. На підтвердження надано копії квитанцій про перерахування відповідачем на рахунок позивача ОСОБА_4 коштів (призначення платежу: переказ власних коштів. Матеріальна допомога), однак суд не може надати оцінку наданим копіям платіжних інструкцій, оскільки в таких відповідач не зазначає у призначенні платежу, що кошти перераховані саме на утримання дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує вік дитини, те, що дитина проживає з матір`ю, а також те, що відповідач офіційно не працевлаштований, проте на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків немає, а також часткове визнання відповідачем позову про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі прожиткового мінімуму для дитини щомісяця, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини, в розмірі 4000,00 гривень щомісячно, з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обов`язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі, та не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. На думку суду такий розмір аліментів, не є надмірним тягарем для відповідача. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 2 ст. 185 СК України).

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені додаткові витрати на дитину на її лікування, які станом на сьогоднішній день склали 15500 гривень, а саме: 8950 гривень понесених позивачкою на оплату логопеда та 6750 гривень на проведення сенсорно-акустичної нейромодуляції головного мозку.

На підтвердження понесених додаткових витрат на дитину позивачем надано замовлення №8107 від 15.04.2026, замовлення №8144 від 21.04.2026, замовлення №8946 від 05.05.2026, замовлення №9467 від 19.05.2026, замовлення №9478 від 27.05.2026, замовлення №10057 від 09.06.2026, замовлення №10065 від 02.06.2026 медичного центру Турбота клієнт: ОСОБА_3 на послугу сенсорно-акустична нейромодуляція головного мозку – вартість 850 грн., замовлення №10067 від 09.06.2026 медичного центру Турбота клієнт: ОСОБА_3 на послугу психотерапія/психокорекція 30 хв. – вартість 800 грн., на загальну суму 6750 грн.

Також позивачем подано копії квитанцій від 14.10.2025, 16.10.2025, 21.10.2025, 24.10.2025, 29.10.2025, 04.11.2025, 21.01.2026, 15.01.2026, 05.02.2026, 03.02.2026, 10.02.2026, 19.02.2026, 03.03.2026, 05.03.2026, 10.03.2026, 12.03.2026, 07.04.2026, 14.04.2026, 17.04.2026, 23.04.2026, 07.05.2026, 21.05.2026, 04.06.2026, 12.06.2026 про переказ коштів суму 300 грн., та від 14.05.2026 на суму 360 грн., від 30.04.2025 на суму 500 грн., від 19.03.2026 на сум 600 грн. на карту НОМЕР_3 , де платником є ОСОБА_4 , призначення платежу вказано: списання переказу з картки на карту, на загальну суму 8660 грн.

Проте, вказані квитанції судом не беруться до уваги, оскільки з таких неможливо встановити за які саме послуги було здійснено оплату позивачем.

З огляду на те, що позивачкою та її представником лише частково доведено існування обставин, з якими закон пов`язує можливість стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача понесені додаткові витрати на утримання дитини, а саме: на проведення сенсорно-акустичної нейромодуляції головного мозку одноразово в розмірі 3375 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка звільнена від сплати судового збору за подання цього позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору з відповідача слід стягнути на користь держави у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 160, 161, 180-184, 191 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 липня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) додаткові витрати на утримання дитини, а саме: на проведення сенсорно-акустичної нейромодуляції головного мозку одноразово в розмірі 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено – 28.09.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

Оригінал: reyestr.court.gov.ua