Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №127/4139/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4139/26

Провадження 2/127/1161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 23 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102367502, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі у строки та на умовах договору.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102367502 у загальному розмірі 25875,34 грн, з яких: 11040,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6010,56 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 5880,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 2944,78 грн - сума заборгованості за неустойкою.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, заборгованість не погасив, у зв`язку з чим просив стягнути з нього 25875,34 грн заборгованості та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його не подання.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, а також клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 23.01.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102367502.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, у кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 12000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 23.01.2025, тобто з дати надання кредиту. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4 договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеного у додатку № 1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом - 18.01.2026.

Відповідно до п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 37372,20 грн. Денна процентна ставка складає 0,87 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1772,25 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 49372,20 грн. Цим же пунктом визначено, що зазначені показники розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку, а позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 0,00 грн, нараховується за ставкою 0,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 18480,00 грн, нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього періоду, встановленого графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п. 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з п. 1.5.3 та п. 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складають 18892,20 грн.

Відповідно до п. 1.6 договору тип процентної ставки за договором - фіксована.

Відповідно до п. 1.7 договору позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі, не передбачені договором та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у п. 1.5.1, п. 1.5.2, п. 1.5.3, п. 1.5.4 договору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору комісія за обслуговування кредиту нараховується кредитодавцем у перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього періоду, встановленого графіком платежів. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості включно, на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Строк сплати кожної окремої частини кредиту настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини кредиту, згідно з графіком платежів.

Відповідно до п. 2.2.3 договору після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.3 договору пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4.3 договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Відповідно до п. 3.1.3 договору кредитодавець зобов`язаний протягом всього строку кредитування надавати позичальнику сервіси, за які встановлена комісія за обслуговування кредиту. Додатково до цього, на звернення позичальника, але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані позичальником у зверненні канали комунікації.

Відповідно до п. 3.1.7 договору у випадку відступлення права вимоги за договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або залучення колекторської компанії повідомити позичальника про такий факт і про передачу персональних даних позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку, якщо позичальник на порушення умов графіку платежів затримує повернення кредиту або його частини, та/або затримує сплату процентів, комісій та інших платежів, позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен випадок, якщо дата платежу прострочена більше ніж на два календарні дні.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку, якщо позичальник на порушення умов графіку платежів затримує повернення кредиту або його частини, кредитодавець, починаючи з наступного дня після дати платежу, має право нараховувати проценти за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України у розмірі 1825 % річних від суми простроченого кредиту.

Відповідно до п. 4.3 договору до повноважень кредитодавця належить право на власний розсуд застосовувати чи не застосовувати передбачені договором заходи відповідальності, а сукупна сума неустойки та процентів за порушення грошового зобов`язання не може перевищувати 50 % загальної суми кредиту.

Відповідно до п. 7.1 договору договір укладено з моменту акцепту позичальником пропозиції кредитодавця укласти договір шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором. У разі наявності невиконаних грошових зобов`язань договір продовжує дію до повного їх виконання.

Відповідно до п. 10 договору позичальником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 .

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 102367502 від 23.01.2025 є графік платежів.

Згідно з графіком платежів сторони погодили, що 23.01.2025 позичальнику надається кредит у сумі 12000,00 грн, а подальші платежі здійснюються: перший платіж - через 30 днів, далі - кожні 15 днів. Графік передбачає періодичні платежі, до складу яких входять повернення частини тіла кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 840,00 грн за кожний розрахунковий період, крім останнього.

Усього за графіком платежів загальна сума до сплати становить 49372,20 грн, з яких: 12000,00 грн - сума кредиту, 18892,20 грн - проценти за користування кредитом, 18480,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 0,00 грн - комісія за надання кредиту.

Додатком № 2 до договору є заява на отримання кредиту № 102367502 від 23.01.2025.

У заяві на отримання кредиту ОСОБА_1 просив ТОВ «Мілоан» надати йому кредит для задоволення особистих потреб, що не суперечать закону, на таких умовах: сума кредиту - 12000,00 грн, валюта - гривня, загальний строк кредитування - 360 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 3,65 % річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування - 220,00 % річних, комісія за надання кредиту - 0,00 % від суми кредиту, комісія за обслуговування кредиту - 7,00 % від суми кредиту за кожний розрахунковий період, крім останнього, платіжна картка, на яку має бути перерахована сума кредиту, - НОМЕР_1.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 143659. Підписуючи договір цим одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердив укладення договору на вказаних умовах.

Паспорт споживчого кредиту № 102367502 містить відомості, надані споживачу до укладення договору, зокрема інформацію про кредитодавця, суму кредиту 12000,00 грн, строк кредитування 360 днів, денну процентну ставку, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, комісії, проценти, графік платежів та наслідки прострочення виконання зобов`язань.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивач надав платіжне доручення № 99497554 від 23.01.2025.

Відповідно до платіжного доручення № 99497554 від 23.01.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з договором № 102367502 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 12000,00 грн.

Отже, матеріали справи підтверджують, що первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 12000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої зазначені в кредитному договорі та заяві на отримання кредиту.

До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102367502, складений ТОВ «Мілоан».

Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан» первісний кредитор відобразив надання відповідачу 23.01.2025 кредитних коштів у розмірі 12000,00 грн, щоденне нарахування процентів за користування кредитом, нарахування комісії за обслуговування кредиту, нарахування штрафу за п. 4.1 договору та процентів за порушення грошового зобов`язання за п. 4.2 договору.

У розрахунку ТОВ «Мілоан» також відображено здійснені відповідачем платежі та їх зарахування, зокрема у рахунок процентів, тіла кредиту, комісії за обслуговування кредиту, штрафу та процентів за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до зазначеного розрахунку після проведених відповідачем платежів та списань первісний кредитор передав позивачу за договором факторингу заборгованість за кредитним договором № 102367502 у загальному розмірі 25875,34 грн, з яких: 11040,00 грн - основне зобов`язання, 6010,56 грн - проценти за користування кредитом, 0,00 грн - комісія за надання кредиту, 5880,00 грн - комісія за обслуговування кредиту, 2944,78 грн - неустойка.

На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач подав копію договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, додаткову угоду № 1 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, акт прийому-передачі реєстру боржників № 3 за договором факторингу № 28072025 від 28.07.2025, платіжну інструкцію за договором факторингу та витяг з реєстру боржників № 3 від 28.07.2025.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102367502 у загальному розмірі 25875,34 грн, з яких: 11040,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 6010,56 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 0,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 5880,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 2944,78 грн - заборгованість за неустойкою.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які закон визначає як істотні або які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін сторони мають досягти згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо закон не встановлює вимоги щодо форми договору. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника, за наявності, та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі, та інформацію, передбачену цим Законом, а також іншу інформацію, надання якої передбачено договором про споживчий кредит, цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» інші умови договору про споживчий кредит можуть передбачати додаткові платні послуги, пов`язані з обслуговуванням кредиту, але такі умови не можуть обмежувати право споживача на безоплатне отримання інформації, визначеної частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 сформульовано висновок про те, що до послуг з обслуговування кредитної заборгованості не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином, тобто відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу, тобто фінансування під відступлення права грошової вимоги, одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, боржника.

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позику, банком або іншим кредитодавцем, позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця, позикодавця, неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Цим же пунктом установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання, часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, позикодавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, які встановлює цей Кодекс. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Позивач довів належними та допустимими доказами, що 23.01.2025 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини з надання споживчого кредиту. Подані позивачем докази узгоджуються між собою щодо особи відповідача, номера договору, дати його укладення, суми кредиту, строку кредитування, способу укладення договору та способу надання кредитних коштів.

Умови договору щодо підписання договору одноразовим ідентифікатором відповідають положенням Закону України «Про електронну комерцію», тому суд визнає укладення кредитного договору в електронній формі належно підтвердженим.

Платіжне доручення № 99497554 від 23.01.2025 підтверджує надання відповідачу кредитних коштів за договором № 102367502 у розмірі 12000,00 грн. Цей доказ узгоджується з умовами п. 2.1 договору, за яким кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 . Отже, позивач довів факт надання відповідачу кредитних коштів.

Суд також встановив, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до позивача. Це підтверджено належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою за датою, сторонами правочину, номером договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників, реєстром боржників та даними відповідача.

За умовами п. 1.4 кредитного договору остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом - 18.01.2026. На час розгляду справи цей строк сплив. Відповідач доказів повернення всієї суми кредиту не подав, а розрахунок заборгованості підтверджує залишок основного боргу у розмірі 11040,00 грн. Тому заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 11040,00 грн підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення процентів у розмірі 6010,56 грн суд зазначає таке.

Кредитний договір укладено 23.01.2025, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, яким ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 1.5 договору денна процентна ставка за договором складає 0,87 %, тобто не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 3,65 % річних, а відповідно до п. 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 % річних від фактичного залишку кредиту. Вказані процентні ставки у перерахунку на денний розмір також не перевищують 1 % на день.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан» проценти за користування кредитом, які були передані позивачу за договором факторингу, становлять 6010,56 грн.

Суд враховує, що заявлена заборгованість за процентами нарахована в межах строку кредитування, погодженого сторонами, підтверджена розрахунком заборгованості та не перевищує обмеження, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд не розцінює заявлену до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 6010,56 грн як відповідальність за ст. 625 ЦК України, оскільки позивач заявив її як проценти за користування кредитом, а розрахунок відображає їх нарахування відповідно до п. 1.5.3, п. 1.5.4 договору в межах строку кредитування.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунку процентів, не надав доказів повного погашення процентів або доказів неправильності їх нарахування.

З огляду на зазначене, заявлена до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 6010,56 грн підтверджена матеріалами справи, нарахована відповідно до умов договору та відповідає обмеженню, встановленому Законом України «Про споживче кредитування», тому в цій частині позовні вимоги необхідно задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 5880,00 грн суд зазначає таке.

З визначення комісії за обслуговування кредиту, наведеного в договорі, суд встановив, що така комісія охоплює цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, оновлення інформації при настанні змін, забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати переказ для погашення заборгованості, надсилання текстових повідомлень із нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори чи паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням договору.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку щодо погашення заборгованості та іншу визначену законом інформацію.

Крім того, сам п. 3.1.3 договору передбачає, що на звернення позичальника, але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості та розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю.

Тобто умова договору про комісію за обслуговування кредиту фактично передбачає оплатність дій, які частково охоплюються обов`язком кредитодавця безоплатно надавати споживачу інформацію про стан кредитної заборгованості, або становлять звичайні організаційні дії кредитодавця з адміністрування кредиту та прийняття платежів за договором.

Позивач не надав доказів того, що за комісію за обслуговування кредиту відповідачу фактично надавалися окремі додаткові або супутні платні послуги, які не охоплюються безоплатним інформуванням споживача та звичайним обслуговуванням кредитного договору.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначив, що до послуг з обслуговування кредитної заборгованості не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин заявлена до стягнення комісія за обслуговування кредиту у розмірі 5880,00 грн не підлягає стягненню, а в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 2944,78 грн суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості встановлено, що заявлена позивачем сума неустойки сформована з нарахувань, пов`язаних із простроченням виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, зокрема штрафу за п. 4.1 договору та процентів за порушення грошового зобов`язання за п. 4.2 договору, які сторони визначили як відповідальність за ст. 625 ЦК України.

Кредитний договір укладено 23.01.2025, тобто у період дії воєнного стану в Україні. Нарахована позивачем неустойка та проценти за порушення грошового зобов`язання також стосуються періоду дії воєнного стану.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану. Такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Тому підстави для стягнення з відповідача 2944,78 грн неустойки відсутні, а в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, позов потрібно задовольнити частково - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 102367502 від 23.01.2025 у розмірі 17050,56 грн, з яких: 11040,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 6010,56 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити частково у розмірі 17050,56 грн із заявлених 25875,34 грн, що становить 65,90 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1754,39 грн, виходячи з такого розрахунку: 2662,40 грн ? 17050,56 грн / 25875,34 грн = 1754,39 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 102367502 від 23.01.2025 у загальному розмірі 17050 (сімнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 56 копійок, з яких: 11040 грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням, 6010 грн 56 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1754 грн 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк