Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №148/2416/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2416/26

Провадження №2/148/1824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У серпні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9105070 на суму 10000 грн. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора С7940.

На виконання умов Кредитного договору 30.05.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №3138/26-Е від 16.03.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Однак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх забов`язань за договором, в нього утворилась заборгованість.

03.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу

№ 03032026, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 3, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 03.03.2026 за Договором факторингу від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить –33000 грн, яка складається з: 10000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18000 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 5000 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 28000 грн., за виключення штрафних санкцій, судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві він просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява, в якій він позов визнає частково, заперечує проти стягнення з нього штрафних санцкцій, просить залишити без задоволення витрати на правову допомогу та просить розгляд справи провести без його участі.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та

ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9105070, про що свідчить його копія (а.с. 9-17). Договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С7940.

Згідно п. 1.1. Розділу 1 даного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний застосунок. Ідентифікація Споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності коду , направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Паролю входу до особистого кабінету.

Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 1000 гривень, строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки- фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер картки платника податків, адресу електронної пошти, номера телефонів. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Згідно додатку №1 до вказаного вище договору сторони узгодили таблицю загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7940 (а.с. 18-19).

Також відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С7940 підписано інформаційне повідомлення споживача (а.с. 30).

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025 щодо надання грошових коштів, перерахувавши на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 10000 грн., що підтверджується копією листа ТОВ «Пейтек Україна» від 05.03.2026 №20260305-2.1 та повідомленням від №3138/26-Е від 16.03.2026 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 54455783 (а.с. 35-36, 36 зв.бік-37).

Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 грн.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав належним чином, матеріали справи не містять.

Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором № 9105070 від 30.05.2025, який сформовано ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» станом на 02.03.2026, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 28.06.2025 було здійснено лише оплату процентів на виконання умов вказаного договору в сумі 2850 грн., у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 33000 грн.: з них: основна сума боргу – 10000 грн., проценти в сумі 18000 грн., 5000 грн. – штраф (а.с. 57-62).

Для врегулювання питання у досудовому порядку представником ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено листи: №9105070/12/2025 від 31.12.2025, №9105070/12/2025 від 06.01.2026, №9105070/12/2025 від 14.01.2026, №9105070/12/2025 від 20.01.2026, №9105070/12/2025 від 29.01.2026, №9105070/12/2025 від 08.12.2025, 25 зв.бік-26, №9105070/12/2025 від 04.09.2025, №9105070/12/2025 від 12.09.2025, №9105070/12/2025 від 28.08.2025, №9105070/12/2025 від 30.07.2025 та вимогу від 26.11.2025, у яких ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», та повідомлено про необхідність погасити заборгованість, про що свідчать копії вказаних листів та вимоги (а.с. 20 зв.бік-21, 21 зв.бік-22, 22 зв.бік-23, 23 зв.бік-24, 24 зв.бік-25, 25 зв.бік-26, 26 зв.бік-27, 27 зв.бік, 28, 29, 19 зв.бік-20).

03.03.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ « Юніт Капітал» укладено

Договір факторингу № 03.03.2026, про що свідчить його копія (а.с. 44-49), відповідно до умов якого сторони погодили:

- п.1.1. - фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, неустойку та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

- п.1.3. - перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі Реєстру боржників згідно Додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу

№ 03032026 від 03.03.2026 (а.с. 56) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" прийняло Реєстр Боржників в кількості 4144.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжної інструкції № 1031 від 16.03.2026 (а.с. 56).

Відповідно до копії витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу

№ 03032026 від 03.03.2026 від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 9105070 від 30.05.2025 в сумі 33000 грн.: з них: основна сума боргу – 10000 грн., проценти в сумі 18000 грн., 5000 грн. – штраф (а.с. 54-55).

Як вбачається з копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025 станом на 01.06.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9105070 від 30.05.2025 в сумі 33000 грн.: з них: основна сума боргу – 10000 грн., проценти в сумі 18000 грн., 5000 грн. – штраф (а.с. 54-55).

Водночас, позивач згідно позовної заяви просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025, за виключенням штрафу, у розмірі 28000 грн.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд входить із такого.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, кредитний договір № 9105070 від 30.05.2025 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номери мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої надано ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачем не заперечено та не спростовано, позов ним визнається в частині суми заборгованості за основною сумою боргу та в частині суми заборгованості за відсотками.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до його умов.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025 згідно укладеного договору факторингу №03032026 від 03.03.2026, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

З досліджених доказів суд дійшов переконання, що підлягають задоволенню вимоги позивача за кредитним договором № 9105070 від 30.05.2025 в частині основної суми боргу в розмірі 10000 грн., в частині суми заборгованості за відсотками 18000 грн., всього 28000 грн.

Що стосується штрафних санкцій в розмірі 5000 грн., то їх позивач не просить стягнути на свою користь.

Крім того, суд зауважує, що штрафні санкції, нараховані в період дії воєнного стану в Україні, і не підлягають стягненню.

Так, відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" заборгованості за договором позики №9105070 від 30.05.2025 в розмірі 28000 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18000 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2022 року зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд звертає на увагу на те, що відповідач в своїй заяві просив залишити без задоволення витрати на правничу допомогу.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 7000 грн. (а.с. 2-6).

20.01.2026 між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенко О.О. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, про що свідчить його копія (а.с. 63-64).

Згідно копії копією протоколу погодження вартості послуг до договору надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» визначено вартість надання правових послуг (а.с. 64 зв.бік).

Згідно копії додаткової угоди №25771567258 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали цю Додаткову угоду до Договору про надання правничої № 20/01/26-02 від 20.01.2026, про наступне: клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами: ПІБ Позичальника - ОСОБА_1 , номер кредитного договору - 9105070, дата кредитного договору – 30.05.2025 (а.с. 65).

Відповідно до копії акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, підписаного між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенко О.О. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», останні засвідчили, що Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги: - складання позовної заяви ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025, к-ть годин – 2, вартість –5000 грн., - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025, к-ть годин – 2, вартість – 1000 грн., - підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , к-ть годин – 1, вартість – 500 грн.,- підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , к-ть годин – 1, вартість – 500 грн. всього, без ПДВ 7000,00 грн. (а.с. 65 зв.бік).

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано послуги, зазначені в акті прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026.

Однак зазначена адвокатським бюро сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Так, справа є незначної складності, її розгляд здійснювався у спрощеному позовному провадженні, оскільки ціна позову не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є типовою для фактора, участі у судових засіданнях представники адвокатського бюро не брали.

Оцінка дій, що полягали в складанні позовної заяви, вивченні матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України, оскільки такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними. Позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

Судом також враховується, що Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» надає свої послуги позивачу на регулярній основі, що вбачається із договору про надання правової допомоги від 20.01.2026.

З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задоволено, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатським бюро послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, їх фінансового стану, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код в ЄДРПОУ 43541163, р/р НОМЕР_4 заборгованість за кредитним договором №9105070 від 30.05.2025 в розмірі 28000 грн. (двадцять вісім тисяч гривень), з яких:10000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18000 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2662, 40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене в день його проголошення, або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко