Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №128/1700/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 128/1700/26

Провадження №2/148/1385/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У квітні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 06 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 74726638.

Для отримання кредитних коштів Відповідач самостійно ініціював реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Під час проходження процедури ідентифікації та верифікації Боржник власноруч заповнив електронну анкету, розкривши вичерпний масив конфіденційних персональних даних: ПІБ: ОСОБА_1 , паспортні реквізити: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . адресу реєстрації: АДРЕСА_1 та дані особистої банківської картки: НОМЕР_3 .

Ознайомившись із запропонованими істотними умовами (зокрема, Паспортом споживчого кредиту), Відповідач висловив своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення Договору на суму 14 652 грн. шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: EWmfEi6iRR та направлений виключно на фінансовий номер телефону Відповідача - НОМЕР_4 .

Первісний кредитор діяв добросовісно: одразу після криптографічного підтвердження правочину, грошові кошти в сумі 14 652 грн. були перераховані на банківську картку Відповідача.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Сіроко Фінанс" було укладено договір факторингу № 029-021122, згідно якого право грошової вимоги щодо Відповідача перейшло до ТОВ "Сіроко Фінанс". Згідно з умовами зазначеного Договору, перехід прав вимоп імперативно прив`язаний до дня підписання Сторонами відповідного Реєстру. Перехід прав вимоги індивідуалізовано та підтверджує Витяг з Реєстру прав вимог № 12/12/22 де договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022, де під порядковим номером №6002 ідентифіковано Відповідача з усіма необхідними атрибутами ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сума яка видавалась: 14 652 грн.)

В подальшому, на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, укладеного між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "ФК "Сіті Колект" позивач став повноправним власником права вимоги до відповідача. Перехід права зафіксовано в Реєстрі боржників, де під порядковим номером №1960 фігурує Відповідач, та підтверджено Актом приймання-передачі від 17.12.202. Реальність операції підтверджена Платіжною інструкцією № 14 від 17.12.2025 на суму 2 498 737,99 грн.

В зв`язку з даними обставинами ТОВ "ФК "Сіті Колект" звернулося до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в розмірі 22816,13 грн., з яких: 14652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2041,06 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6123,07 грн. сума заборгованості за комісією, а також понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 12000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

21.07.2026 від представника відповідача, адвоката Яреська Т.В., до суду надійшла заява, в якій він не погоджується із значно завищеним, на його думку, розміром витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн. та просить їх зменшити до 1000 грн.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74726638, про що свідчить його копія (а.с. 7).

За умовами вказаного договору сторони домовились, що сума позики становить 14652 грн., строк позики - 30 днів, денна процентна ставка /день – 1,99 %, дата повернення позики – 05.02.2022, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день – 2,70 %, пеня % в день – 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 906,08%, орієнтована загальна вартість позики – 17713,54 грн.

Згідно з п.1 Договору позики за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mуcredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщені на сайті https://mуcredit.ua/ru/documents-license/ (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики).

Відповідно до п. 12 Договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електрону комерцію». Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно з п. 13 Договору позики договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором EWmfEi6iRR. Відповідачем ОСОБА_1 зазначено дату народження, свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну адресу та номер рахунку НОМЕР_3 .

06.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до Договору позики №74726638 від 06.01.2022, про що свідчить його копія (а.с. 8), в якому сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Даний Додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором EWmfEi6iRR.

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 8 зв.бік-9), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису mrro2NwvHC 06.01.2022.

Згідно копії довідки №КД-000113432/ТНПП від 21.01.2026 ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 06.01.2022, сума 14652 грн., отримувач Кривий Євген – ЕПЗ номер НОМЕР_3 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.с. 12 зв.бік).

Відповідно до копії платіжної інструкції від 21.01.2026 на платіжний інструмент НОМЕР_3 06.01.2022 перераховано 14652 грн. (а.с. 13).

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у договорі позики №74726638 від 06.01.2022.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики №74726638 виконало та надало кредит в сумі 14652 грн.

Натомість доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №74726638 від 06.01.2022, сформованого 20.01.2026, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.12.2022 становить 22816,13 грн. (а.с. 9 зв.бік - 12).

Встановлено судом і те, що 02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу №029-021122, про що свідчить його копія (а.с. 18-21), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ "Сіроко Фінанс" права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, останній зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

Відповідно до п. 2.1.3. вищевказаного договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Проведення фінансування згідно договору факторингу №029-021122 підтверджується копіями платіжних інструкцій № 676 від 21.12.2022, №677 від 21.12.2022, № 664 від 14.12.2022, № 697 від 13.01.2023№715 від 27.01.2023, № 692 від 29.12.2022, (а.с. 25 зв.бік, 26, 27,28).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 12/12/22 від 12.12.2022 за договором факторингу №029-021122 від 02.11.2022 ТОВ "Сіроко Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в сумі 22816,13 грн., з яких: 14652 грн. - тіло кредиту, 8164 грн. – заборгованість за процентами (а.с. 25).

Встановлено судом і те, що 17.12.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "ФК "Сіті Колект" укладено договір факторингу №17/12/25-01, про що свідчить його копія (а.с. 28 зв.бік-32), відповідно до п.1.1. якого за цим договором Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги та надає за плату Клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги.

Згідно п. 3.1.3. договору право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього договору та Реєстру божників до нього після чого Фактор стає кредитором щодо Боржників стосовно Заборгованостей за Кредитними договорами.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжної інструкції № 14 від 17.12.2025 (а.с. 38 зв.бік).

Реєстр прав вимоги № 17/12/25 від 17.12.2025 до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 підписаний представниками ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "ФК "Сіті Колект" електронними підписами та електронними печатками 17.12.2025, про що свідчать перша та остання сторінка копій вказаного реєстру та Форма підтвердження електронного документа (а.с. 36, 37).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 17/12/25 від 17.12.2025 за договором факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 ТОВ "ФК "Сіті Колект" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (п. 1960) за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в сумі 22816,13 грн., з яких: 14652 грн. - тіло кредиту, 8164 грн. – заборгованість за процентами (а.с. 38).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить також із законодавчого врегулювання правовідносин, що склались між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором позики №74726638 від 06.01.2022 згідно укладених договорів факторингу №029-021122 від 02.11.2022 та №17/12/25-01 від 17.12.2025, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

З досліджених доказів суд дійшов переконання, що підлягають задоволенню вимоги позивача за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в частині основної суми боргу в розмірі 14652 грн. та в частині суми заборгованості за відсотками 2041,06 грн.

Водночас, позивачем, окрім основної суми боргу, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка, за твердженням позивача, є сумою заборгованості за комісією в розмірі 6123,07 грн.

При цьому, умовами договору позики №74726638 від 06.01.2022 комісія, пов`язана з наданням, обслуговуванням чи поверненням кредиту, не встановлена.

Також в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка є Додатком №1 до Договору позики №74726638 від 06.01.2022 та яка містить суми платежів за договором, жодної комісії не передбачено.

Крім того витяги з Реєстрів прав вимог до договорів факторингу №029-021122 від 02.11.2022 та №17/12/25-01 від 17.12.2025, згідно яких до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №74726638 від 06.01.2022, не містять заборгованості відповідача за комісією.

На підставі вищевикладеного вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в сумі 6123,07 грн. задоволенню не підлягає.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" заборгованості за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в розмірі 16693,06 грн., з яких: 14652 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2041,06 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2022 року зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд звертає на увагу на те, що представник відповілача в адресовакній суду заяві від 21.07.2026 просив зменшити суму витрат на правничу допомогу, так як вважає їх неспівмірними зі складністю справи та завищеними.

Суд погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 12000 грн. (а.с. 3-6).

02.02.2026 між адвокатом Богомоловим В.В. та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" укладено договір про надання правничої допомоги №ДО-202600202/001, про що свідчить його копія (а.с. 48-49). Предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги. Вартість послуг визначається сторонами і зазначається у заявці клієнта або додатковвій угоді до цього договору.

Згідно копії прайс-листа адвоката Богомолов В.В. визначено вартість надання правових послуг (а.с. 50).

Згідно копії заявки на надання правової допомоги №473 від 01.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №ДО-202600202/001 від 02.02.2026 (а.с. 50 зв.бік) адвокат Богомолов В.В. та ТОВ "ФК "Сіті Колект" погодили надання наступних юридичних послуг: надання усної консультації з вивченням документів: 3 год. – 6000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: 1,2 год. – 6000 грн.

01.04.2026 між адвокатом Богомоловим В.В. та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" складено та підписано витяг з Акту №473 про надання юридичної допомоги, про що свідчить його копія (а.с. 51), згідно якого сторони погодили надання наступних правових послуг у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги за наступним списком: Кривий Є.А., договір №74726638: надання усної консультації з вивченням документів: 3 год. – 6000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: 1,2 год. – 6000 грн.

Згідно копії платіжної інструкції №432 від 30.03.2026 ТОВ "ФК "Сіті Колект" перерахувало на рахунок адвоката Богомолова В.В. 56540 грн., призначення платежу: оплата правової допомоги згідно договору №ДО-202600202/001 від 02.02.2026 (а.с. 51 зв.бік).

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача адвокатом Богомоловим В.В. надано усну консультацію з вивченням документів, складено позовну заяву.

Однак зазначена адвокатом Богомоловим В.В. сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Так, справа є незначної складності, її розгляд здійснювався у спрощеному позовному провадженні, оскільки ціна позову не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є типовою для фактора, участі у судових засіданнях адвокат Богомолов В.В. не брав. Оцінка дій, що полягали в наданні усної консультації з вивченням документів, складанні позовної заяви, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України, оскільки такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними. Позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

Судом також враховується, що адвокат Богомолов В.В. надає свої послуги позивачу на регулярній основі, що вбачається із договору про надання правової допомоги від 02.02.2026, тому певної мірою є сумнівним необхідність зустрічі та надання будь-яких консультацій, враховуючи типовість вказаної справи та рід діяльності позивача.

З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 задоволено частково, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, їх фінансового стану, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення судових витрат як неспівмірних із заявленими позовними вимогами, та стягнути їх на користь позивача в розмірі 6000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1947,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект", місцезнаходження якого: проспект Соборності, 30-А, офіс 321, м. Київ, код ЄДРПОУ 43950742, заборгованість за договором позики №74726638 від 06.01.2022 в розмірі 16693,06 грн. (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні шість копійок), з яких: 14652 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2041,06 грн. – заборгованість за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" судовий збір в сумі 1947,90 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко