Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №142/684/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/684/26

Номер провадження № 3/142/295/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків Харківської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , -

за ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

03 вересня 2026 року на адресу суду від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334872 від 04 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 04 серпня 2026 року, о 04 годині 35 хвилини, на напрямку н.п. Студена (Україна) - н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241 на відстані 20 метрів від лінії державного кордону України, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечені наслідки своїх дій та бажаючи їх настання здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, а саме відкрито зухвало та в агресивній формі відмовився виконувати неодноразово повторювану законну вимогу прикордонного наряду "Пост спостреження" припинити спробу незаконного перетинання дежавного кордону та зупинитись, пред`явити документи, що посвідчують особу та пройти до відділу прикордонної служби для з`ясування обставин, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2026 року, справу про адміністративне правпорушення з ЄУН 142/684/26 було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Крім того, 03 вересня 2026 року на адресу суду від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334872 від 04 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 04 серпня 2026 року, о 04 годині 35 хвилини, на напрямку н.п. Студена (Україна) - н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241 на відстані 20 метрів від лінії державного кордону України, ОСОБА_1 в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04 листопада 1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03 вересня 2026 року, зазначену справу про адміністративне правпорушення з ЄУН 142/685/26 було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З метою своєчасного, об`єктивного, всебічного розгляду отриманих справ щодо однієї особи, прийняття законного рішення, яке відповідатиме особі та зазначеним правопорушенням, постановю суду від 03 вересня 2026 року об`єднано в одне провадження справу з ЄУН 142/684/26, номер провадження 3/142/295/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, справу з ЄУН 142/685/26, номер провадження 3/142/296/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі ЄУН 142/684/26, номер провадження 3/142/295/26.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 28 вересня 2026року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, та на адресу суду повернувся конверт, в якому ОСОБА_1 за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення було направлено повістки про виклик до суду, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис в протоколі про ознайомлення з його змістом, долучення копії його паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон до протоколу, проте не вжив заходів для явки до суду, будучи повідомленим за адресою вказаною в протоколі, будь-яких клопотань чи письмових заперечень проти змісту протоколу до суду не подав.

Крім того, суд враховує, що положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також суд враховує, що з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, направлення його до суду та його розгляду судом у ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достатньо часу для вчинення дій спрямованих на участь у судовому засіданні за допомогою захисника або дистанційно (за допомогою відеоконференцзв`язку).

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Будь яких клопотань, заяв по справі ОСОБА_1 до суду не надсилав, тобто користувався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх передбачених чинним КУпАП заходів, щоб повідомити ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи відносно нього з метою забезпечення останньому можливості в повній мірі реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім при розгляді справи, та приходить до висновку про наявність законних підстав констатувати, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про день та час судового розгляду, не з`явився до суду без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, жодним чином не проявив цікавості щодо стану розгляду справи відносно нього, а відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у суду доказів.

Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП встановлено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

В статті 23 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

Частиною 1 статті 185-10 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП повністю доведена дослідженими судом доказами.

Зокрема, відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334872 від 04 серпня 2026 року, зафіксовано, що 04 серпня 2026 року, о 04 годині 35 хвилини, на напрямку н.п. Студена (Україна) - н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241 на відстані 20 метрів від лінії державного кордону України, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечені наслідки своїх дій та бажаючи їх настання здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, а саме відкрито зухвало та в агресивній формі відмовився виконувати неодноразово повторювану законну вимогу прикордонного наряду "Пост спостреження" припинити спробу незаконного перетинання дежавного кордону та зупинитись, пред`явити документи, що посвідчують особу та пройти до відділу прикордонної служби для з`ясування обставин, в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334872 від 04 серпня 2026 року, зафіксовано, що 04 серпня 2026 року, о 04 годині 35 хвилини, на напрямку н.п. Студена (Україна) - н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241 на відстані 20 метрів від лінії державного кордону України, ОСОБА_1 в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04 листопада 1991 року.

Відповідно до рапорту старшого сержанта ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року слідує, що о 04:35 год 04 серпня 2026 року в рамках проведення спеціальних заходів прикордонним нарядом «Пост спостереженення» виявлено громадяна України ОСОБА_1 (мешканця м. Харків), який мав намір незаконно перетнути ДК з України в РМ (ПМР) поза пунктом пропуску на напрямку н.п. Студена (Україна) - н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241на відстані 20 м від лінії державного кордону використовуючи надані невстановленими особами точки геолокації, заздалегідь побудованого маршруту руху.

Також відповідно до рапорту старшого сержанта ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року слідує, що о 04:35 год 04 серпня 2026 року в рамках проведення спеціальних заходів під час несення служби у прикордонному наряді «Пост спостереження», в межах ділянки відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В, відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) в районі проміжного прикордонного знаку № 0241 на напрямку н.п Студена (Україна) - н.п Ротар (РМ), на відстані 20м від лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснював рух у напрямку державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску у незаконний спосіб. Під час переслідування правопорушника прикордонним нарядом «Пост спостереження», вказаний громадянин відмовився виконати законні вимоги військовослужбовців Державної прикордонної служби щодо припинення протиправних дій, а саме: продовжував рух у напрямку державного кордону ігноруючи законні вимоги та голосові команди прикордонного наряду, нецензурно, з явною зневагою висловлювався в сторону прикордонного наряду, а також відмовлявся пред`явити документи, що посвідчують особу та прослідувати до підрозділу для оформлення адміністративних матеріалів. Його поведінка виразилася у відкритій непокорі законним вимогам прикордонного наряду. З метою недопущення порушення державного кордону та забезпечення виконання вимог законодавства України, нарядом було вжито активних заходів примусового характеру, внаслідок чого громадянин зупинився та залишив межі напрямку слідування до кордону.

Копією довідок щодо припинення спроби порушення державного кордону громадянином України на ділянці віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_2 прикордонного загону, копією схем виникнення обстановки напроти АДРЕСА_2 (ділянка віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " всп " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_2 прикордонного загону 04серпня 2026 року, підтверджується намір ОСОБА_1 незаконно перетнути ДК з України в РМ (ПМР) поза пунктом пропуску а також факт вчинення ним злісної непокоризаконним розпорядженням та вимогам працівників Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону

Також судом досліджено копію паспорта громадянина України та копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .

В своїх письмових поясненнях від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 підтвердив обставини вчинення адміністративних правопорушень, зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення відносно нього, визнав свою вину у вчиненому, вказав, що мав незаконно намір перетнути державний кордон України за сімейними обставинами, під час виявлення його прикордонниками під час спроби незаконного перетину кордону намагався втекти від них, на їхні вимоги зупинитися не реагував.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП, а саме спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а саме у злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Обставин, пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність суд визнає вчинення правопорушення в умовах воєнного стану (п.5 ч.1 ст. 35 КУпАП).

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, враховуючи характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останнього буде застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень та відповідно до вимог санкції ч. 1 ст. 185-10 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та враховуючи, що положення ч. 1 ст. 36 КУпАП відповідно до якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, вважає за необхідне остаточне стягнення визначити ОСОБА_1 в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ч. 2 ст.36, ст.ст. 33 - 35, 204-1, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Остаточно, на підставі ч.1 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: