Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №712/12756/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12756/26

Провадження № 3-ЗВ/712/5/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Бащенка С.М.

при секретарі – Ведулі Ю.Л.

заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. при розгляді адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАП,,

ВСТАНОВИВ:

В порядку автоматизованого розподілу справ судді Бащенку С.М. надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. при розгляді адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАП. В обґрунтування заяви вказано, що суддя Кончина має зацікавленість у результаті розгляду справи. У процесі розгляді попередніх справ суддя ОСОБА_2 піддавалася впливу адвоката Титаренко П.П.; - на першому засіданні суддя Кончина О.І. розглядала кримінальну справу відносно її бувшого чоловіка ОСОБА_3 за відсутності відеофіксації, а на наступному засіданні 17.03.2026 року о 12 год. 15 хв. (справа №712/16467/25) кримінальна справа перетворилася на адміністративну справу на ОСОБА_4 , в результаті жоден із її кривдників, які неодноразово наносили їй тілесні ушкодження не був покараний; - жодного разу вона не побачила відеофіксації з бодікамер працівників поліції, які фіксували події, коли вона була побита; - в зв`язку з тим, що суддя належно не доопрацювала справу, вона не могла надати відповіді на її питання.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні просила заяву про відвід судді Кончиній О.І. задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ознайомившись з заявою про відвід, дослідивши матеріали справи, які стосуються заяви про відвід, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.

Нормами чинногоКУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

У пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно частини 1 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За статтею 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 заявила відвід судді Кончиній О.І. від розгляду справи № 712/12756/26, яка головним чином зводиться до незгоди з організацією ведення судового процесу, а також вчиненими суддею процесуальними діями під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Розглядаючи заявлені доводи для відводу судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І., суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді Кончиній О.І., позиція заявника, який заявляє відвід ( ОСОБА_1 ), має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. в рамках розгляду адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАП.

Доводи заявника, фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу, а також вчиненими суддею процесуальними діями під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, а тому ці доводи є припущеннями, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І., при розгляді адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАП.

Отже, оскільки заявлений відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. не містить викладу обставин, підтверджених відповідними та належними доказами, які б достовірно свідчили про наявність підстав, передбачених ст.75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість судді Кончиної О.І., суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. при розгляді адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАПнеобхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 2 КУпАП, ст.ст. 75, 80 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Кончиній О.І. при розгляді адміністративної справи № 712/12756/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-8 ч. 2 КУпАП – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий :