Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №703/5332/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5332/26

2/703/3120/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

встановив:

07 серпня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ПрАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування та понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, 30.08.2024 близько 14.56 год. у м. Сміла, на перехресті вул. Героїв Холодноярців та пров. Перемоги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «ВАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4, ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 7 років.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 4486521.

Страхова компанія пошкодженого автомобіля «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 звернулася до ПрАТ «СГ «ТАС» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 23.10.2024 та заявою про страхове відшкодування від 30.10.2024. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля внаслідок ДТП визнано страховим випадком.

Розрахунок страхового відшкодування було здійснено на підставі: акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 23.10.2024; ремонтної калькуляції № 92425013 від 30.10.2024; страхового акта № 26967/34/924 від 14.11.2024 та розрахунку суми страхового відшкодування.

ПрАТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 22800,00 грн.

Оскільки відповідач після скоєння ДТП самовільно залишив місце пригоди, то останній зобов`язаний сплатити на користь ПрАТ «СГ «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування у вказаному розмірі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію наведеної ухвали було направлено сторонам.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , 30.08.2024 року близько 14 год. 56 хв. в м. Сміла на перехресті вул. Героїв Холодноярців та пров. Перемоги, керуючи автомобілем ВАЗ 21213 н.з. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав дорогу транспортному засобу - автомобілю ВАЗ 21101 н.з. НОМЕР_2 який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків Смілянській АШ ТСОУ, чим порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 30.08.2024 року близько 14 год. 56 хв. в м. Сміла на перехресті вул. Героїв Холодноярців та пров. Перемоги, керуючи автомобілем ВАЗ 21213 н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на автомобіль марки ВАЗ 21101 н.з. НОМЕР_2 , та після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 «А» ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 , 30.08.2024 року близько 13 год. 56 хв. в м. Сміла на перехресті вул. Героїв Холодноярців та пров. Перемоги, здійснював рух на автомобілі ВАЗ 21213 н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, рішенням Смілянського міськрайонного суду у справі №703/1008/24, був позбавлений права керування строком на 5 років, чим порушив вимоги п.2.1 «А» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124, ст. 122- 4, ч.5 ст.126 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП, призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років.

Як встановлено під час судового розгляду, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 4486521.

Страхова компанія пошкодженого автомобіля «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 звернулася до ПрАТ «СГ «ТАС» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 23.10.2024 та заявою про страхове відшкодування від 30.10.2024. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля внаслідок ДТП визнано страховим випадком.

Розрахунок страхового відшкодування було здійснено на підставі: акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 23.10.2024; ремонтної калькуляції № 92425013 від 30.10.2024; страхового акта № 26967/34/924 від 14.11.2024 та розрахунку суми страхового відшкодування.

ПрАТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 22800,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до підпункту в) пункту 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Оскільки з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 після скоєння ДТП самовільно залишив місце пригоди, то останній зобов`язаний сплатити на користь ПрАТ «СГ «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 22800,00 грн.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3328 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 993, 1166, 1187,1188 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування 22800,00 грн, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3328 грн, а всього 26128 (двадцять шість тисяч сто двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243, р/р НОМЕР_3 а ВТ КБ «ПриватБанк2, МФО 305299;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий: Ю. В. Крива