Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №702/176/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/176/26

Провадження №2/702/384/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря судового засідання Прилуцької О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасно сплачені аліменти в сумі 259453,33 грн.

Згідно позовних вимог відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13.01.2021 відповідач зобов`язаний виплачувати на користь позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку. Відповідач аліменти не сплачує. Вважає, що на її користь за період з травня 2021 року по грудень 2025 року необхідно стягнути неустойку в сумі 259453 грн 33 коп.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду представник позивача Олійник Н.О. надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представники третьої особи Першого відділу ДВС у м. Вінниця ЦМУМЮ України (м.Київ) в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву позивача, яка не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, сторони являються батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16). Згідно рішення витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_5 08.04.2011 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , після реєстрації шлюбу, прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а.с.5); згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 20.06.2023 зареєструвала шлюбу з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу, прізвище дружини становить « ОСОБА_9 » (а.с.56).

Згідно Судового наказу Довгинцівського районного суду Кривого року Дніпропетровської області від 13.01.2021 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до їх повноліття. (а.с.17).

Інформацією про виконавче провадження сформованої 05.02.2021 підтверджується, що відносно відповідача відкрито виконавче провадження № 64342715 (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку заборгованості зі спали аліментів Першого ВДВС у м. Вінниці ХМУ МЮУ від 31.03.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з 07.12.2020 по 31.03.2025 складає 230845,33 грн (а.с. 13-14), із квітня 2025 року по січень 2026 складає 259453,33 грн. (а.с.19).

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України (далі по тексту - СК України), батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 .04. 2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тобто, право на стягнення неустойки (пені) за прострочення плати аліментів виникає у стягувача в силу наявності факту прострочення платником сплати аліментів, при цьому, розмір пені вираховується за кожен день прострочення.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів не має значення факт наявності чи відсутності на день вирішення спору заборгованості по аліментам.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %; при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Позивач надала належні, допустимі та достатні докази того, що станом на момент пред`явлення позову відповідач без поважних причин, не в повній мірі та систематично не сплачував аліменти на утримання дитини, що також прослідковується із довідки наданої державним виконавцем.

Судом також встановлено, що відповідач винний у виникненні даної заборгованості по аліментах, оскільки доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, не довів, що заборгованість утворилася з незазначених ним причин та не пов`язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, тощо. Крім того, відповідач розрахунок заборгованості складений державним виконавцем Першого ВДВС у м. Вінниці ХМУ МЮУ не оскаржував.

Відповідно до Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 в справі № 572/1762/15-ц пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з травня 2021 року по січень 2026 року становить 259453,33 грн, відтак враховуючи положення ст. 196 СК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 259453,33 грн, що не перевищує 100 % суми заборгованості по аліментах в межах позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути пеню нараховану на заборгованість за прострочення сплати аліментів, яка на час звернення до суду з даним позовом існувала, та те, що боржник був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а також знав про свій обов`язок з їх сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідач не надав, а тому, суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів підлягають задоволенню.

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що докази по витратах на правову допомогу, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Позивач при поданні позову до суду була звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому на підставі ч.6 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2021 по 31.01.2026 в сумі 259453 грн 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн 20 коп.

Роз`яснити позивачам, що докази про витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені до стягнення, необхідно подати до суду протягом 5 днів з дня проголошення рішення, в іншому разі - заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Нейло