Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №ї — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № ї

Провадження № 1-кп/700/67/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, пенсіонерки, заміжньої, має інвалідність ІІ групи, не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 10.04.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці з метою внесення відомостей про речове право, похідне від права власності, а саме припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0230 у заяві про державну реєстрацію речових прав №54866544 від 10.04.2023, яку надала державному реєстратору, Черкаської області умисно, усвідомлюючи, що вказані дії потягнуть за собою припинення дії договору оренди земельної ділянки, при цьому, згідно переліку поданих документів з заявою не надавши відповідну довіреність, самостійно у графі підпис заявника, згідно висновку експерта №СЕ-19/124-24/13099-ПЧ від 04.12.2024 від імені ОСОБА_7 , виконала підпис, чим незаконно підробила офіційний документ.

Вона ж, 10.04.2024 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні Звенигородської районної державної адміністрації, яка розташована за адресою: проспект Шевченка, 68, м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, з метою внесення відомостей про речове право, похідне від права власності, а саме припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7122884000:02:001:0386, договір оренди землі №97(к) від 23.12.20215 року укладеного між ОСОБА_7 та СОК «Відродження», усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи наслідок у виді припинення права оренди земельної ділянки, ділянки, діючи умисно, надала державному реєстратору Звенигородської районної державної адміністрації згідно висновку експерта №СЕ-19/124-24/13099-ПЧ від 04.12.2024 завідомо самостійно підроблений документ-заяву про реєстрацію речових прав №54866544 від 10.04.2023, чим незаконно використала завідомо підроблений документ.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа, а також за ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Вона ж, 10.04.2024 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні Звенигородської районної державної адміністрації, яка розташована за адресою: проспект Шевченка, 68, м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, з метою внесення відомостей про речове право, похідне від права власності, а саме припинення права оренди речове право, похідне від права власності, а саме припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7122884000:02:001:0230, договір оренди землі №104 (к) від 29.11.2015 року укладеного між ОСОБА_4 та СОК «Відродження», усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи наслідок у виді припинення права оренди земельної ділянки, діючи умисно, надала державному реєстратору Звенигородської районної державної адміністрації згідно висновку експерта №СЕ-19/124-25/3017-ПЧ від 07.03.2025 завідомо підроблений документ – заяву про реєстрацію речових прав №54856980 від 10.04.2023, чим незаконно використала завідомо підроблений документ.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у підробленні офіційних документів та їх використанні не визнала. Заперечуючи свою винуватість, обвинувачена пояснила суду, що її чоловік ОСОБА_8 є фізичною особою підприємцем та займається обробітком сільськогосподарських земель, які має їх родина у власності та орендує в інших людей. Чоловік працює на полі, обробляє землі, вирощує врожай, а вона займається всією документальною роботою, сплачує податки, подає звітності, укладає та переоформляє право оренди. Загалом займаються обробітком близько 300 г земель. У 2024 році вона протягом двох днів займалася переоформленням права оренди земельних ділянок, звозила людей (власників земельних паїв) до державного реєстратора в м.Звенигородку. Деякі люди зверталися із заявами до державного реєстратора самостійно, а від деяких вона мала довіреності. Зокрема, потерпіла ОСОБА_7 проживає в м.Кривий Ріг і не мала змоги звернутися самостійно до державного реєстратора, тому оформила нотаріально довіреність на її ім`я та вислала її поштою. У ОСОБА_7 у власності перебуває дві земельні ділянки, і, подаючи від її імені заяву державному реєстратору ОСОБА_9 вона подала довіреність тільки до однієї заяви, а до іншої заяви не приклала через свою помилку та неуважність, а в графі підпис написала прізвище « ОСОБА_10 ». Тобто вона не наслідувала підпис своєї довірительки, а лише написала її прізвище. В цей день були часті вимкнення електроенергії, велика кількість людей у черзі до реєстратора, все це вплинуло на її неуважність до документів. Щодо потерпілого ОСОБА_4 , то вона його підпис не підробляла, про що свідчать висновки почеркознавчої експертизи, хто це зробив їй невідомо. Оскільки ОСОБА_4 також надав їй довіреність із правом представляти його інтереси з питань земельних відносин, подавати від його імені заяви та розписуватися за нього, то вона мала право бути його представником та подавати державному реєстратору від його імені заяву. На даний час земельні ділянки, що належать ОСОБА_7 та ОСОБА_4 досі перебувають у оренді її чоловіка ФОП ОСОБА_8 . Просила суд виправдати її.

Сторона захисту вважає, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінальних правопорушень, які ставляться їй в провину. Стороною обвинувачення не доведено наявність всіх складових кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,ч.4 ст.358 КК України. Просить постановити виправдувальний вирок.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася. 05.04.2025 звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_6 діяла від її імені за її дорученням. 12.01.2023 вона особисто уповноважила ОСОБА_6 вчиняти дії щодо її земельних ділянок з кадастровими номерами: 7122884000:02:001:0385 та 7122884000:02:001:0386. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_11 , зареєстрована в реєстрі за №16. Претензій до ОСОБА_6 ніколи не мала, а навпаки, вдячна за виконану роботу. Просить суд врахувати її заяву при розгляді справи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що з обвинуваченою ОСОБА_6 він познайомився, коли підписував з ОСОБА_12 договір оренди, тоді вона працювала в нього. Зустрілися вони в Виноградському ліцеї, в якому він на той час працював. ОСОБА_6 повідомила потерпілому, що в ОСОБА_12 набагато кращі умови оренди, тому переконувала його перейти до нього. Щодо питань обробітку землі, видачі зерна та отримання грошових коштів він звертався саме до ОСОБА_13 , оскільки вона супроводжувала жителів Кам`яного Броду в цій агрофірмі. Згодом у свідка з обвинуваченою відбулася телефонна розмова, в якій ОСОБА_14 пояснила, що буде набагато краще, якщо він здасть землю в оренду їй, бо ТОВ «Агрін Погибляк» може зробити з нею що захоче, можуть навіть і забрати землю. Вона оформить орендарем чоловіка і ОСОБА_4 співпрацюватиме з нею. Тобто його поставили перед фактом, оскільки листи обвинувачена вже направила і він має перейти до них. Приблизно три рази він з`являвся до ОСОБА_13 , вона казала, коли було потрібно. Перший раз була лише розмова, на другий раз 16.01.2023 в приміщенні Бужанської сільської ради підписував довіреність на ОСОБА_6 , а третій раз зустрічався з нею в її магазині та підписував договір на одному аркуші А4, зовсім не той, що вона прислала йому. Довіреність виписав на ОСОБА_6 з причини того, що територіально він знаходився на значній відстані від місцезнаходження земельної ділянки, тому було накладно їздити для вирішення питань щодо оренди. З приводу оформлення державним реєстратором Звенигородської РДА ОСОБА_15 заяви щодо припинення іншого речового права та будь-яких інших документів свідок не підписував. Стосовно припинення права оренди з ТОВ «Агрін Погибляк» він також не підписував жодних документів. Наразі його земельну ділянку орендує чоловік ОСОБА_6 , однак він хоче розірвати той договір оренди, оскільки він підроблений.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює директором фірми «Техносоюз». ОСОБА_6 працювала в нього обліковцем, вела облік видачі та займалася переоформленням земельних ділянок, тобто була посередником між ним та власниками паїв. Конфліктів між товариством та обвинуваченою в нього не було. Проведення переоформлення земельних ділянок з фірми свідка ОСОБА_12 на чоловіка ОСОБА_6 згоду він не надавав.

Свідок ОСОБА_15 повідомила суду, що вона працює державним реєстратором Звенигородської РДА. З обвинуваченою ОСОБА_6 вона була знайома, оскільки остання була уповноваженою особою при реєстрації припинення права оренди. ОСОБА_6 зверталася із заявами про припинення права оренди щодо осіб, відносно яких в неї були доручення. Всі відповідні документи вона надавала належним чином, тому ніяких підозр та недовіри не виникало. Хто підписував документи, вона достеменно сказати не може, оскільки в той робочий день було багато заявників, тому одночасно приймалося декілька людей. Свідок погоджується з тим, що вона пропустила внесення до реєстру довіреності уповноваженої особи, попри її наявність.

Стороною обвинувачення надані наступні докази на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 :

-Окрема ухвала Лисянського районного суду Черкаської області від 04.03.2024 у цивільній справі №700/436/23 щодо виявлення порушення закону, яке може підпадати під ознаки кримінального правопорушення;

-Протокол огляду предметів, а саме18 аркушів А4 зі скрін-шотами переписки з месенджера «Вайбер» між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.08.2024, відповідно до якого були вилучені заяви про державну реєстрацію прав від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7 ;

-Протокол огляду предметів від 08.08.2024, відповідно до якого було оглянуто вилучені у державного реєстратора заяви вищевказаних осіб;

-Заяви про державну реєстрацію прав від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7 ;

-Довіреність ОСОБА_4 від 16.01.2023, відповідно до якої він надав ОСОБА_6 право представляти його інтереси з питань земельних відносин, подавати від його імені заяви та розписуватися за нього;

-Довіреність ОСОБА_7 від 12.01.2023, відповідно до якої вона уповноважила ОСОБА_6 укладати договори оренди або договір про розірвання оренди на належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами: 7122884000:02:001:0385 та 7122884000:02:001:0386, перереєструвати право у державного реєстратора, для цього ОСОБА_6 має право, зокрема, підписувати будь-які заяви;

-Протокол огляду предметів, а саме: CD дисків із звукозаписом судового засідання у цивільній справі №700/436/23 від 22.01.2024

-Висновок експерта від 04.12.2024 №СЕ-19/124-24/13099-ПЧ відповідно до якого вказано, що підпис від імені ОСОБА_4 у заяві про державну реєстрацію речових прав №54856980 від 10.04.2023 – виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням будь-якого підпису ОСОБА_4

-Висновок експерта від 07.03.2025 №СЕ-19/124-25/3017-ПЧ відповідно до якого вказано, що рукописний текст «Документи в повному обсязі отримав 13.04.2023» від імені ОСОБА_4 у заяві про державну реєстрацію речових прав №54856980 від 10.04.2023 – виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Рукописний текст «Документи в повному обсязі отримав 13.04.2023» від імені ОСОБА_4 у заяві про державну реєстрацію речових прав №54856980 від 10.04.2023 – виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою

Даючи оцінку доводам сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 підробила офіційний документ, а саме заяву про державну реєстрацію припинення речового права (права оренди) на земельну ділянку, шляхом зазначення у графі для підпису прізвища довірителя ОСОБА_7 , а в подальшому використала цей документ шляхом подання його державному реєстратору, суд виходить із такого.

Судом установлено, що ОСОБА_7 видала ОСОБА_6 довіреність, якою уповноважила останню представляти її інтереси щодо належних їй земельних ділянок, вчиняти від її імені необхідні дії, підписувати відповідні документи та подавати їх до органів та установ, у тому числі документи, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку.

Зміст зазначеної довіреності сторонами не оспорюється, а сама потерпіла ОСОБА_7 не заперечує факту надання ОСОБА_6 відповідних повноважень, факту вчинення нею дій щодо припинення права оренди та відповідності таких дій її волі.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником при поданні документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав може бути не лише безпосередньо правовласник або сторона відповідного правочину, а й уповноважена ними особа. Отже, саме по собі подання ОСОБА_6 заяви державному реєстратору не свідчить про вчинення нею дій без належних повноважень.

Судом встановлено, що фактично напис у графі, призначеній для підпису ОСОБА_7 , був виконаний ОСОБА_6 . Разом із тим сама ця обставина не є достатньою для висновку про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Для кримінально-правової оцінки таких дій необхідно встановити не лише факт виконання відповідного реквізиту документа іншою особою, а й те, що таким способом до офіційного документа було внесено саме неправдиві відомості, які викривляють юридично значущі факти, та що особа діяла умисно з метою використання документа як підробленого.

Між тим, ОСОБА_6 не створювала неіснуючого волевиявлення ОСОБА_7 та не здійснював дій від імені останньої за відсутності відповідних повноважень. Навпаки, її повноваження ґрунтувалися на дійсній довіреності, зміст якої охоплював підписання та подання документів щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

При цьому сама заява про припинення права оренди відповідала дійсному волевиявленню ОСОБА_7 , яка під час судового розгляду не заперечувала ані факту видачі довіреності, ані факту уповноваження ОСОБА_6 на вчинення відповідних дій, ані змісту поданої державному реєстратору заяви.

Таким чином, у діях ОСОБА_6 не встановлено викривлення волевиявлення довірителя або створення документа, який би містив відомості про неіснуючу волю чи неіснуючі повноваження особи.

Фактично встановленим є лише те, що ОСОБА_6 неналежним способом виконала реквізит підпису, зазначивши замість власного підпису прізвище довірителя. Однак саме по собі порушення порядку оформлення документа за наявності дійсних представницьких повноважень, за відсутності доказів спрямованості таких дій на фальсифікацію змісту документа або приховування факту представництва, не є достатньою підставою для кримінально-правової кваліфікації за ч. 1 ст. 358 КК України.

Більше того, матеріалами кримінального провадження не встановлено, що ОСОБА_6 мала на меті ввести державного реєстратора в оману щодо наявності у неї повноважень діяти від імені ОСОБА_7 . Навпаки, подання заяви здійснювалося нею як представником, при цьому існувала та була пред`явлена відповідна довіреність, яка підтверджувала її повноваження. Вказана довіреність була приєднана до іншої заяви цього ж дня, яка стосувалася іншої земельної ділянки довірительки ОСОБА_7 , оскільки їх у неї дві. Цей факт стороною обвинувачення не заперечувався.

За таких обставин суд не вбачає доведеним поза розумним сумнівом умисел ОСОБА_6 на підроблення офіційного документа та його використання в розумінні ч. 1 та ч.4 ст. 358 КК України.

Не доведено також наявності в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання підробленого документа – заяви від імені ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав щодо права оренди земельної ділянки.

Обов`язковою ознакою використання завідомо підробленого документа є усвідомлення особою факту його підробленості. При цьому особа повинна розуміти, що документ є підробленим, і бажати використати його саме як такий.

У даному випадку ОСОБА_6 мала дійсну довіреність, яка надавала їй право діяти від імені ОСОБА_4 щодо відповідної земельної ділянки, у тому числі підписувати та подавати документи для державної реєстрації речових прав.

За відсутності доказів того, що ОСОБА_6 підробила підпис на заяві від імені ОСОБА_4 , усвідомлювала кримінально-правову підробленість заяви та бажала використати її саме як підроблений документ, сам факт її подання державному реєстратору не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Судом також досліджено надану стороною обвинувачення переписку між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_6 у месенджері «Viber», у якій ОСОБА_6 , зокрема, повідомляла ОСОБА_4 , що саме йому слід зазначити під час допиту в суді щодо обставин підписання заяви про припинення права оренди.

Оцінюючи зазначений доказ, суд виходить із положень ст. 84, 85, 86, 94 КПК України, відповідно до яких доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, а суд зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку. При цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Сам по собі факт здійснення листування за допомогою месенджера «Viber» не є підставою для автоматичного виключення відповідних відомостей із числа доказів, оскільки електронні повідомлення та дані месенджерів можуть бути джерелом доказової інформації за умови встановлення їх авторів, змісту та інших обставин, необхідних для оцінки їх належності, допустимості та достовірності.

Разом із тим суд оцінює не лише форму отримання відповідної інформації, а й те, які саме обставини кримінального провадження вона безпосередньо підтверджує.

Зі змісту дослідженої переписки вбачається, що ОСОБА_6 дійсно надавала ОСОБА_4 вказівки щодо того, як йому слід поводитися та що повідомляти суду під час допиту, зокрема стосовно обставин підписання заяви.

Однак зазначені повідомлення самі по собі не є безпосереднім доказом того, що ОСОБА_6 усвідомлювала на момент подання вказаної заяви державному реєстратору її підробку, оскільки з їх змісту не встановлюється ані спосіб виготовлення спірного документа, ані обставини його підписання, ані факт відсутності у ОСОБА_6 повноважень діяти від імені ОСОБА_4 .

Більше того, судом встановлено, що ОСОБА_6 мала дійсну довіреність, якою була уповноважена представляти інтереси ОСОБА_4 щодо земельної ділянки, підписувати документи та подавати їх для державної реєстрації речових прав.

З огляду на це суд не може покласти зазначену переписку в основу висновку про доведеність факту використання завідомо підробленого документа.

При цьому суд звертає увагу, що зміст переписки підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами та не може розглядатися ізольовано від установлених судом обставин. Верховний Суд наголошує, що електронне листування оцінюється з урахуванням усіх обставин конкретного кримінального провадження, а питання про його доказове значення вирішується судом у сукупності з іншими доказами.

За таких обставин суд, не виключаючи переписку як таку з числа досліджених доказів, не надає їй доказового значення, достатнього для висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у використанні завідомо підробленого офіційного документа.

Таким чином, зазначена переписка не усуває розумного сумніву щодо наявності у діях ОСОБА_6 обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та не може бути самостійною підставою для обвинувального висновку суду.

Отже, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку з чим обвинувачена ОСОБА_6 підлягає виправданню.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов – не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.368-370,ст.ст.373,374КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 та ч.4 ст.358 КК України, та виправдати її на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю у її діях складу цих кримінальних правопорушень.

Речові докази: CD-R диск ALERUS 700MB/80min, на якому є напис чорною фарбою 700/436/23 22.01.2024 із звукозаписом судового засідання у справі 700/436/23; заява про державну реєстрацію прав з номером відомостей про речове право 13470447 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122884000:02:001:0230 від 10.04.2023, заява про державну реєстрацію прав з відсутнім номером відомостей про речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7122884000:02:001:0385 від 10.04.2023, заява про державну реєстрацію прав з номером відомостей про речове право 12712844 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122884000:02:001:0523 від 04.04.2023 (паперовий конверт); 18 аркушів А4 з скрін-шотами з переписки з месенджера «Вайбер» між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які визнано речовим доказом та приєнано до матеріалів кримінального провадження №12024255310000174 – зберігати у матеріалах справи.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_17