Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №280/1763/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 280/1763/24

адміністративне провадження № К/990/38066/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року (головуючий суддя - Конишева О.В.)

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі № 280/1763/24

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - УДМС України в Запорізькій області, Управління), в якому просила:

- визнати протиправними дії УДМС України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства від 18 липня 2023 року;

- зобов`язати УДМС України в Запорізькій області повторно розглянути звернення про відмову від іноземного громадянства від 18 липня 2023 року та прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після отримання тимчасового посвідчення громадянина України позивачка почала збирати документи для виходу з громадянства Російської Федерації (далі - РФ), але з об`єктивних, незалежних від неї причин не може отримати документ про припинення громадянства РФ, оскільки у зв`язку з війною, розпочатою РФ в Україні, діяльність російських закордонних установ в Україні зупинена з 24 лютого 2022 року на невизначений строк. Позивачка вказує, що в даному випадку має місце саме нездійснення РФ процедури припинення громадянства для тих громадян, які проживають на території України. Неможливим є подання клопотання про припинення громадянства РФ у інший спосіб окрім, як до дипломатичного представництва чи консульства установи РФ на території України, які на разі припинили свою роботу на невизначений період. За таких підстав позивачка має право подати замість документа про припинення іноземного громадянства декларацію про відмову від іноземного громадянства. Скориставшись таким правом, вона отримала відмову.

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УДМС України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 18 липня 2023 року. Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області прийняти подану 18 липня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства.

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УДМС України в Запорізькій області звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 06 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вознесенівського відділу у місті Запоріжжі УДМС у Запорізькій області з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III), надавши при цьому документи, передбачені пунктом 32 розділу ІІ Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року (далі - Порядок № 215).

7. 08 жовтня 2020 року на виконання пункту 95 Порядку № 215 Управлінням прийнято рішення про оформлення позивачці набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III.

8. 19 жовтня 2020 року позивачці оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 , терміном дії до 08 жовтня 2022 року на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 612.

9. Під час подання заяви про оформлення набуття громадянства України разом із іншими необхідними документами позивачкою подано зобов`язання протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство РФ.

10. 18 липня 2023 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про прийняття декларації про відмову від громадянства РФ та видачу паспорта громадянина України. В декларації зазначила, що функціонування дипломатичних та консульських установ РФ, держави агресора, на території України не здійснюється. Наразі є неможливим звернення до органів РФ на території або з території України, консульства та представництва РФ в Україні не працюють з 24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Кордони України з РФ закриті, поштовий обіг з РФ фактично зупинений. Процедуру оформлення припинення громадянства РФ наразі здійснити неможливо. У зв`язку з викладеним вище зобов`язуюся не користуватися правами громадянина РФ і не виконувати обов`язків передбачених законодавством РФ для громадян РФ та повернути паспорт громадянина РФ до уповноважених органів РФ відразу після закінчення війни і початку функціонування дипломатичних та консульських установ РФ на території України.

11. 11 серпня 2023 року відповідач повідомив позивачці, що відповідно до вимог законодавства з питань громадянства в Управління відсутні правові підстави для оформлення паспорта громадянина України на підставі декларації, що була додана до звернення. Лише після подання документа про припинення громадянства РФ, виданого уповноваженим органом РФ встановленої форми (наказ МЗС Росії від 10 квітня 2012 року № 11434), можливо звернутись із заявою про оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України для подальшого оформлення паспорта громадянина України.

12. Вважаючи відмову УДМС України в Запорізькій області протиправною, позивачка звернулась до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність у позивачки права на подання декларації про відмову від громадянства РФ та як наслідок, відповідач повинен був прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства РФ наразі не є можливим з незалежних від позивачки причин.

14. Також суди вказали, що в даному випадку належним способом захисту прав та законних інтересів позивачки є зобов`язання відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства, адже в своєму листі відповідач чітко вказав, що підстави для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства встановлені в абзаці 13 статті 1 Закону № 2235-III є вичерпними, а позивачка не має жодної з таких підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Відповідач розглянув подану позивачкою заяву по суті і дійшов висновку, що правові підстави для прийняття декларації відсутні. В той же час, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості у суб`єкта владних повноважень за наведених вище обставин прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

15. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій констатували поважність причин неотримання позивачкою документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства РФ, а відтак, належним способом поновлення порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання відповідача прийняти відповідну декларацію.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційне провадження за скаргою відповідача відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17. Представник відповідача вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 13 статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ «Про громадянство України», а саме: що в розумінні Закону № 2235-ІІІ є незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства).

18. Скаржник наголосив, що подання декларації про відмову від іноземного громадянства взаємопов`язано з наявністю незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства: декларація подається лише в тих випадках, коли існують незалежні причини, що визначені Законом № 2235-ІІІ. У свою чергу, Законом № 2235-ІІІ визначено виключний перелік причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, що є незалежними від особи. Отже, інші обставини не можуть розглядатись як такі, що унеможливлюють подання документа про припинення іноземного громадянства. Чинним законодавством України не передбачене прийняття декларації про відмову від громадянства за наведених позивачем обставин, а розрив Україною дипломатичних відносин з РФ не впливає на суть правовідносин між відповідачем та позивачем.

19. Також у касаційній скарзі наголошено, що визначена судами попередніх інстанцій причина неотримання документа про припинення громадянства РФ не відповідає як Закону № 2235-ІІІ, так і федеральному закону про громадянство РФ.

20. Представник відповідача вказав, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи застосував законодавство, що втратило чинність. В постанові суд посилається на Федеральний Закон «Про громадянство Російської Федерації» № 62-ФЗ від 31 травня 2002 року та Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації від 14 листопада 2002 року № 1325 (втрата чинності 28 квітня 2023 року). Однак, 26 квітня 2023 року прийнято новий Закон «Про громадянство Російської Федерації» № 138-ФЗ та на підставі цього закону прийнято Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації № 889 від 22 жовтня 2023 року. При цьому новоприйнятий закон не містить застереження щодо місця проживання особи за кордоном, тому подача клопотання про припинення громадянства РФ для осіб, які проживають в Україні, в будь яку дипломатичну установу РФ в країнах, де вони функціонують.

21. Позивачка подала відзив на касаційну скаргу Управління, у якому просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Зазначила, що її звернення до дипломатичних і консульських органів РФ, розташованих на території інших держав, є неможливим через відсутність документів для перетину кордону України.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

23. Статтею 4 Конституції України установлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

24. За умовами пункту 2 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

25. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон України «Про громадянство України»).

26. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про громадянство України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з приводу прийняття декларації у 2023 році) громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури; (абзац 13); декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 16); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України або який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт якого припинено (розірвано), та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пунктів 1 - 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 22); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, - документ, у якому іноземець, який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 23); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджена державною нагородою України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджений державною нагородою України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 24).

27. Порядок набуття громадянства України визначений розділом ІІ Закону України «Про громадянство України», а підстави набуття громадянства України установлені статтею 6 Закону України «Про громадянство України», якою, зокрема, передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням (пункт 2 частини першої статті 6 Закону).

28. Умови набуття громадянства України за територіальним походженням установлені статтею 8 Закону України «Про громадянство України».

29. За приписами частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ( у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про оформлення набуття громадянства у 2021 році ) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». .

30. Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (частина п`ята статті 8 Закону України «Про громадянство України»).

31. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215).

32. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України установлений розділом IV Порядку № 215, зокрема, пунктом 92 якого передбачено, що територіальні органи ДМС України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

33. Відповідно до абзацу 11 пункту 92 Порядку № 215 до повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України».

34. За правилами пункту 118 розділу V Порядку № 215 передбачено, що особам, які проживають на території України і набули громадянство України, за винятком осіб, які взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України видають паспорти громадянина України або свідоцтва про належність до громадянства України.

35. Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон (пункт 119 розділу V Порядку № 215).

36. На час виникнення спірних правовідносин, редакція пункту 119 Порядку № 215 не змінювалася з 05 червня 2012 року.

37. Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 (далі - наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.

38. Станом на березень 2023 року чинний зразок документа під назвою «Декларація про відмову від іноземного громадянства» (форма 45) затверджений наказом МВС України № 715.

Зміст цього документа викладено наступним чином: «Я, _(прізвище, ім`я, по батькові)_______ (року народження), громадянин(ка) _(назва держави)_ відмовляюся від іноземного громадянства (підданства) _(назва держави)_, у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства)_(назва держави)_,а саме:

1) у мене уповноваженими органами _ (назва держави)_(зазначити дату) було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) __ (назва держави)_, проте в установлений її законодавством строк протягом _(назва держави)_ я не отримав (не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів__ (назва держави)_ про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала);

2) у мене уповноваженими органами _( назва держави)_ було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) (зазначити дату) , проте протягом двох років я не отримав (зазначити дату) _ (назва держави)_(не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів_( назва держави)_про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала). Строк розгляду клопотань про припинення громадянства цієї держави не встановлено;

3) у законодавстві _(назва держави)_ відсутня процедура припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи;

4) процедура оформлення припинення громадянства (підданства) _( назва держави)_ не здійснюється;

5) вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) _ (назва держави)_ становить, що перевищує половину розміру _(зазначити вартість у гривневому еквіваленті)_мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України.

Станом на _(дата набуття особою громадянства України) розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив_____.

У зв`язку з викладеним вище я зобов`язуюся повернути паспорт громадянина _ (назва держави)_ до уповноважених органів цієї держави, не користуватися правами громадянина (підданого) _ (назва держави)_і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави.

Мені_____(прізвище, ім`я, по батькові)_ повідомлено, що в разі невиконання мною цього зобов`язання я втрачу громадянство України на підставі статті 19 Закону України «Про громадянство України» або його буде скасовано на підставі статті 21 цього Закону. Дата: ___ __________ 20___ року (підпис)».

39. З 19 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14 грудня 2021 року №1941-IX (далі - Закон №1941-IX), яким, зокрема, визначені особливі умови для певного переліку осіб, які можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, поза межами загальної процедури. Цим же Законом затверджені нові види таких декларацій, переліком яких доповнено статтю 1 Закону України «Про громадянство України».

40. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1941-IX установлено, що право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) мають особи, які набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом та:

1) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України або які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пунктів 1-3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

2) які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;

3) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України;

4) є іноземцями з числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

5) які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом.

41. Відповідно до Закону України від 06 червня 2019 року № 2743-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» та Закону України № 1941-IX щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 2021 року № 989 (далі - наказ МВС № 989) затверджено зразки деяких документів, які подаються для набуття громадянства України іноземцями, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, які брали (беруть) участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, та іноземцями, які зазнали переслідувань.

42. Отже, саме наказом МВС № 989 затверджено нові зразки декларації для осіб, що підпадають під дію Закону України № 1941-IX. Проте, зразок декларації (форма 45), затвердженої наказом МВС України № 715 також є чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

43. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

44. Нормами Закону України «Про громадянство України» передбачено можливість набуття громадянства України за територіальним походженням, за умови звернення іноземця з відповідною заявою. Водночас положення частини другої статті 8 Закону України «Про громадянство України» містять імперативний припис щодо обов`язку таких осіб одночасно із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подати зобов`язання припинити іноземне громадянство.

45. Надалі, у разі одержання позитивного рішення щодо вирішення такої заяви, іноземцю видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, на підставі якої він має право оформити тимчасове посвідчення, що діє не більше двох років. Однак, лише у разі виконання ним обов`язку припинити іноземне громадянство та після отримання документа про припинення іноземного громадянства, така особа має право отримати паспорт України.

46. Отже, запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку насамперед зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави.

47. Форми та зразки таких декларацій, установлені наказами МВС № 989 та № 715 і інших способів оформити таку декларацію законом не передбачено.

48. Аналізуючи наведені норми законодавства, Верховний Cуд висновує, що Закон України «Про громадянство України» в умовах воєнного стану не передбачає послаблення вимог до процедури відмови від громадянства шляхом припинення іноземного громадянства, наслідком чого є оформлення відповідного документа. Такий висновок також узгоджується з положеннями прийнятого надалі Закону України від 20 серпня 2024 року № 3897-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (далі - Закон № 3897-IX), яким продовжено дію тимчасового посвідчення громадянина України для осіб, які вже його отримали, проте не змогли виконати взяте зобов`язання вчасно припинити попереднє громадянство, у зв`язку з військовою агресією, задля завершення процедури набуття громадянства України.

49. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд констатує, що 18 липня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про прийняття декларації про відмову від громадянства РФ та видачу паспорта громадянина України. У цій декларації, складеній у довільній формі, вона заявила про відмову від іноземного громадянства через незалежні від неї причини неотримання документа про припинення громадянства РФ, оскільки процедура його припинення наразі не здійснюється.

50. 11 серпня 2023 року відповідач надав ОСОБА_1 відповідь, зі змісту якої слідує, що вирішуючи питання щодо прийняття/повернення декларації, відповідач лише процитував норми законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства.

51. Верховний Суд зауважує, що з огляду на критерії, визначені частиною другою статті 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути вмотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

52. Водночас суди попередніх інстанцій не перевірили, чи розглянув відповідач звернення позивачки по суті. Зокрема, поза увагою судів залишилося те, чи містить відповідь відповідача обґрунтовані мотиви повернення декларації, чи надавалась оцінка зазначеним у декларації підставам, а також чи відповідає подана позивачкою декларація вимогам чинного законодавства.

53. У той же час, варто зауважити, що суд першої інстанції зобов`язав УДМС України в Запорізькій області прийняти подану 18 липня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства. Суд визначив це як належний спосіб захисту прав та законних інтересів позивачки, проте не перевірив, чи відповідає форма та зміст вказаної декларації вимогам чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції не усунув допущених судом першої інстанції порушень та погодився з його висновком.

54. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанцій, Суд з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) позбавлений можливості перевірити правильність їх висновків в цілому по суті спору.

55. З урахуванням викладеного, Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили справу без повного та всебічного з`ясування всіх її обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору.

56. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

57. З огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

58. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 280/1763/24 скасувати.

Справу № 280/1763/24 направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду