Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №569/5205/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що шлюбні стосунки між сторонами фактично припинено, мають різні погляди на сімейне життя, спільного господарства фактично та в силу шлюбного договору не ведуть. Сім`я фактично розпалася, подальше спільне життя, примирення і збереження шлюбу не можливо.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 19.08.2026 Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.05.2026 року, ухвалене у справі №569/5205/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві, збереження шлюбу є неможливим.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що справа підсудна Рівненському міському суду Рівненської області, шлюб зареєстрований в Україні, відповідач є громадянкою України, зареєстрована в Україні.

Представник відповідача ОСОБА_3 вказала, що від шлюбу у сторін є спільний син, відповідачка заперечує щодо розірвання шлюбу. Зазначила, що відповідачка є громадянкою Республіки Польщі, проживає на даний час у Польщі, а тому справа не підсудна Рівненському міському суду, також не заперечувала, що відповідачка є громадянкою України.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 19.03.2016, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрували шлюб ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові ОСОБА_6 , дружині ОСОБА_6 .

Сторони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народжнння.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статей 2, 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).

У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Положеннями статей 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до статті 26 договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (договір ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.94) розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.

Якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий громадянином іншої Договірної Сторони, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий на території іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган якої порушив справу.

У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті цього договору 1, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.

Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (частина перша статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.

Враховуючи те, що шлюб між позивачкою та відповідачем зареєстрований на території України, позивач та відповідач мають зареєстроване місце проживання в Україні, відповідач є громадянкою України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми національного права України.

Так, ст. 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За змістом ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.3,4 ст. 56 СК України).

Згідно положень ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін.

Згідно ч.2 ст. 114, абз.2 ч.3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

19.03.2016 року між громадянкою України ОСОБА_5 та громадянином Республіки Польща ОСОБА_1 було укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №272, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові ОСОБА_6 , дружині ОСОБА_6 . (а.с.29).

Судом встановлено, що шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, втрачено почуття любові та довіри.

Суд прийшов до переконання про доцільність розірвання шлюбу, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому відмова у його розірванні означатиме примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 19.03.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №272.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук