Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №569/18348/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Михайлова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про стягнення переплати за постачання природного газу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Михайлов Володимир Олександрович, в якій просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви як споживача послуг; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на користь ОСОБА_1 переплату за постачання природного газу в розмірі 8 935 грн. 58 коп.

В обґрунтування позову вказує, що позивач є побутовим споживачем природного газу, постачання якого до 30 квітня 2022 року здійснювалося відповідачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку зі зміною постачальника природного газу з 01 травня 2022 року договірні відносини між сторонами щодо постачання природного газу припинилися, а на особовому рахунку позивача у відповідача залишилася переплата в розмірі 8 935 грн. 58 коп. Позивач зазначає, що вказані кошти не можуть бути використані для оплати майбутніх періодів, оскільки відповідач більше не здійснює постачання природного газу за відповідним особовим рахунком, у зв`язку з чим просить повернути йому суму переплати. З метою досудового врегулювання спору позивач 27 серпня 2025 року звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів. Листом від 16 вересня 2025 року № 337-Сл-374-0925 відповідач підтвердив наявність переплати за особовим рахунком позивача в розмірі 8 935 грн. 58 коп., однак у її поверненні відмовив. Посилаючись на те, що після припинення договірних відносин відповідач не має правових підстав утримувати належні позивачу кошти, останній просить суд стягнути з ТОВ «Рівнегаз Збут» на його користь суму переплати в розмірі 8 935 грн. 58 коп.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» вважає позов передчасним та необґрунтованим, оскільки позивачем не надано первинних платіжних документів, які б підтверджували здійснення ним відповідних платежів та дозволяли ідентифікувати його як безпосереднього платника коштів. Вказує, що відповідач не відмовляв позивачу у поверненні коштів, а лише повернув подану ним заяву у зв`язку з ненаданням необхідних платіжних документів, при цьому розгляд заяви про повернення переплати продовжено до отримання таких документів. На думку відповідача, сам факт наявності на особовому рахунку позивача облікової переплати не свідчить про набуття відповідачем коштів саме за рахунок позивача, а тому останнім не доведено наявності передбачених статтею 1212 ЦК України підстав для їх повернення. Посилаючись також на відсутність порушеного права позивача та протиправності дій чи бездіяльності відповідача, ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у відповіді на відзив вказує на те, що відповідач фактично визнав наявність та розмір переплати за особовим рахунком позивача, а тому зазначені обставини не потребують додаткового доказування. Зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов`язку споживача для повернення визнаної постачальником переплати додатково подавати первинні платіжні документи, а посилання відповідача на такий перелік документів, розміщений на його веб-сайті, не може встановлювати додаткових умов для реалізації права споживача на повернення коштів. Вказує, що особа позивача як власника коштів та розмір переплати вже ідентифіковані самим відповідачем у листі від 16 вересня 2025 року № 337-Сл-374-0925. На думку представника позивача, ненадання платіжних документів не спростовує факту наявності переплати та не позбавляє позивача права вимагати її повернення, тоді як посилання відповідача на бухгалтерські та податкові ризики стосуються виключно його внутрішньої діяльності. З огляду на те, що після припинення договірних відносин відповідач продовжує утримувати визнані ним кошти без належної правової підстави, представник позивача вважає право позивача порушеним та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на відповіді на відзив зазначає, що доводи позивача не спростовують заперечень відповідача та ґрунтуються на помилковому тлумаченні факту наявності облікованої переплати як визнання права позивача на її повернення. Вказує, що зазначення у листі від 16 вересня 2025 року про наявність переплати на особовому рахунку № НОМЕР_1 підтверджує лише факт обліку відповідної суми, однак не підтверджує, що саме позивач здійснив платежі власними коштами, оскільки такі обставини можуть бути встановлені на підставі первинних платіжних документів. На думку відповідача, саме на позивача покладається обов`язок довести факт здійснення ним відповідних платежів та належність йому коштів, які обліковуються як переплата. Зазначає, що вимога про надання квитанцій чи банківських виписок обумовлена необхідністю дотримання правил бухгалтерського та податкового обліку і не є відмовою у поверненні коштів. При цьому відповідач стверджує, що позивачу було роз`яснено порядок повернення коштів та запропоновано надати документи, необхідні для проведення відповідної операції, однак такі документи позивач не надав ні до звернення до суду, ні під час розгляду справи. У зв`язку з цим відповідач вважає, що не вчиняв дій, якими було б порушено право позивача, а звернення до суду є передчасним, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 серпня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 11-12)

Представник відповідача Якимчук О.М. у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити повністю. (а.с. 15-20)

Представник позивача адвокат Михайлов В.О. подав до суду відповідь на відзив, у якому позивача вважає право позивача порушеним та просить позов задовольнити в повному обсязі. (а.с. 21-25)

Представник відповідача Якимчук О.М. у запереченнях на відповідь на відзив вважає, що не вчиняв дій, якими було б порушено право позивача, а звернення до суду є передчасним, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (а.с. 26-28)

У судове засідання представник відповідача не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. (а.с. 14)

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, докази.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я якого у ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

До 30 квітня 2022 року постачання природного газу за вказаною адресою здійснювалося ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ», що сторонами не заперечується.

З 01 травня 2022 року постачання природного газу побутовим споживачам за вказаною адресою здійснюється іншим постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у зв`язку з чим договірні відносини між позивачем та ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» щодо постачання природного газу припинилися.

З матеріалів справи вбачається, що станом після припинення постачання природного газу ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» на особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковувалася переплата у розмірі 8 935 грн. 58 коп.

27 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» із заявою про повернення переплати за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Листом ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» від 16 вересня 2025 року № 337-Сл-374-0925 позивачу повідомлено про наявність за особовим рахунком № НОМЕР_1 облікованої переплати у розмірі 8 935 грн. 58 коп. Одночасно відповідач зазначив про необхідність надання документів, що підтверджують здійснення оплати, зокрема платіжних документів, для вирішення питання щодо повернення коштів. (а.с. 6)

Отож, факт наявності на особовому рахунку № НОМЕР_1 переплати у розмірі 8 935 грн. 58 коп. відповідачем не заперечується та підтверджується його письмовою відповіддю від 16 вересня 2025 року № 337-Сл-374-0925.

Із матеріалів справи також вбачається, що зазначена сума переплати позивачу не повернута.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не заперечує факту обліку за особовим рахунком позивача переплати у зазначеному розмірі, однак посилається на ненадання позивачем первинних платіжних документів, які, на думку відповідача, необхідні для підтвердження того, що саме позивач здійснив відповідні платежі та є особою, якій підлягають поверненню кошти.

При цьому доказів повернення позивачу суми переплати в розмірі 8 935 грн. 58 коп., її зарахування на інший особовий рахунок позивача або перерахування на користь іншого постачальника природного газу матеріали справи не містять.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Михайлов В. О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що у зв`язку зі зміною постачальника природного газу у відповідача залишилася облікована переплата, яка позивачу не була повернута. Також вказав, що позивач більше не є користувачем послуг відповідача, що, на його думку, відповідач визнає.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що після припинення постачання газу відповідачем він одразу звернувся із заявою про повернення переплати. За його словами, спочатку йому повідомили про необхідність очікувати один рік, після чого у поверненні коштів було відмовлено. Представник позивача після дослідження письмових доказів повторно просив суд задовольнити позовні вимоги.

Отже, між сторонами виник спір щодо права позивача на повернення грошових коштів, які обліковуються відповідачем як переплата за постачання природного газу, а також щодо наявності правових підстав для утримання відповідачем зазначених коштів після припинення договірних відносин з позивачем.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплене частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом гарантується, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджений постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2500. Цей Договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Згідно п. 2.1 за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до п. 9.2 Типового договору постачання природного газу споживачам у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів Сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що після припинення договірних відносин між сторонами на особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 відповідачем продовжує обліковуватися переплата у розмірі 8 935 грн. 58 коп. При цьому відповідач не заперечує ані факту наявності зазначеної суми, ані її розміру, а лише посилається на ненадання позивачем платіжних документів як на підставу для невчинення дій щодо її повернення.

Відповідно до п. 24 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Згідно з п. 3.2 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання, затвердженими Постановою НКРЕКП 21.09.2017 № 1156 (у редакції постанови НКРЕКП 10.11.2022 № 1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належитьповернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Пункт 3.5 Мінімальних стандартів та вимог передбачає, що постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості.

Судом встановлено, що сума переплати становить 8 935 грн. 58 коп., відтак вказана сума переплати в числу вимог чинного законодавства має бути повернута ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги доведені стороною позивача в повній мірі, а тому позов підлягає до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між позивачем як побутовим споживачем природного газу та відповідачем як постачальником природного газу і безпосередньо пов`язані з виконанням та припиненням договірних відносин щодо постачання природного газу, а також з поверненням коштів, які обліковувалися відповідачем як переплата за відповідні послуги.

Отже, заявлений позов спрямований на захист майнового права позивача як споживача, яке, на його думку, порушене невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення належних йому коштів після припинення договірних відносин.

Спір є спором про захист прав споживача, у зв`язку з чим позивач відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, судовий збір у сумі 1 064 грн. 96 коп. слід стягнути з відповідача у дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3, 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про стягнення переплати за постачання природного газу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на користь ОСОБА_1 переплату за постачання природного газу в розмірі 8 935 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 58 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут», місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 16А, м. Рівне, ЄДРПОУ 39589441.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА