Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №546/686/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/686/26

номер провадження 1-кп/546/73/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12026170440000348, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не маючого утриманців, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не інваліда, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, –

в с т а н о в и в :

11.11.2021 ОСОБА_4 , за попередньою змовою із невстановленою особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) реалізуючи злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та відсутність у нього права власності на будь-яку земельну ділянку, оформив довіреність № 3756 від 11.11.2021 від свого імені на представництво його інтересів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питань приватизації та/або оформлення прав/реєстрації прав на будь-яку земельну ділянку, за його власним розсудом, розпорядження (продаж, міна, передача в оренду тощо) земельною ділянкою за його власним розсудом та на умовах, які будуть визначатися представником самостійно, з метою подальшого заволодіння правом приватної власності на земельну ділянку.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_4 , невстановлена особа (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), 12.01.2024, в період дії воєнного стану на території України, використовуючи завідомо підроблений документ - державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 043611 від 03.08.2003, виданий на ім`я ОСОБА_4 , який містив відомості про те, що відповідно до рішення голови Диканської РДА ОСОБА_8 № 367 від 04.04.2003 ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить на праві приватної власності земельна ділянка, розташована на території Орданівської сільської ради Полтавської області, загальною площею 4,51 га, звернулася до комунального підприємства «Землемір» Решетилівської міської ради Полтавської області з метою розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01) на ім`я ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5321084200:00:002, з метою вчинення дій, спрямовані на подальше оформлення та державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

За результатами виготовлення технічної документації КП «Землемір» Решетилівської міської ради Полтавської області на земельну ділянку, розташовану на території Диканської селищної територіальної громади Полтавської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 043611 від 03.08.2003, відповідальним виконавцем робіт - сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_9 (сертифікат № 002798 від 27.02.2013), 12.01.2024 внесені відомості про формування зазначеної земельної ділянки до Державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер 5321084200:00:002:0185 та здійснено її державну реєстрацію як земельної ділянки площею 4,51 га з цільовим призначенням «01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», вид угідь «Рілля».

У подальшому, невстановлена особа (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 05.03.2024, з метою заволодіння правом приватної власності на земельну ділянку шляхом обману, використовуючи довіреність № 3756 від 11.11.2021 року, технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки та завідомо підроблений документ - державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 043611 від 03.08.2003 року, подала заяву (реєстраційний номер 59761514) про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185 державному реєстратору виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою оформлення права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_4 .

За результатами розгляду поданих документів, державним реєстратором ОСОБА_10 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, площею 4,51 га, у зв`язку з чим ним були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, де власником вказаної земельної ділянки зареєстровано ОСОБА_4 .

У подальшому, у невстановлений у ході досудового розслідування час та в невстановленому місці, невстановлена особа (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , передала ОСОБА_7 довіреність № 3756 від 11.11.2021, державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 043611 від 03.08.2003 року та технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185.

Після чого, 30.07.2024, ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності № 3756 від 11.11.2021, уклав з ОСОБА_11 договір купівлі-продажу № 2283 земельної ділянки з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_12 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим право приватної власності на вказану земельну ділянку набув ОСОБА_11 .

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи спільно за попередньою змовою з невстановленою особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), достовірно знаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321084200:00:002:0029, якій у подальшому після проведення державної реєстрації права власності було присвоєно новий кадастровий номер 5321084200:00:002:0185 йому не належить, власником даної земельної ділянки є інша особа - ОСОБА_13 , незаконно, всупереч вимогам чинного законодавства, набув право приватної власності на вказану земельну ділянку, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Враховуючи вищезазначені протиправні дії, відповідно до витягу № НВ-9942626372024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185 станом на 01.07.2024, її вартість становить 180 333,30 грн, у зв`язку з чим потерпілій ОСОБА_13 , внаслідок припинення права власності на земельну ділянку та вчинення відносно ОСОБА_13 протиправних дій, останній завдано значної майнової шкоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачений та його захисник.

Потерпіла не з`явилася, повідомивши суд телефонограмою про розгляд кримінального провадження у її відсутності, а також просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання прокурором надано суду угоду про визнання винуватості, з якої вбачається, що 28 вересня 2026 року під час судового провадження на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості між начальником Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12026170440000348 від 20.05.2026, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_13 .

Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.

Окрім того, в угоді зазначено, що обвинувачений розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав угоду та просив її затвердити. Зазначив, що потерпіла надала письмову згоду на укладення угоди прокурором, в якій висловлена її добровільна позиція, угоду укладено з дотримання норм КПК України. Просив вирішити долю процесуальних витрат у справі, стягнувши з обвинуваченого витрати на проведення почеркознавчих експертиз. Зазначив, що речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні, оскільки при виділенні матеріалів кримінального провадження до них були долучені лише копії доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Підтверджує всі обставини кримінального правопорушення в обсязі, визначеному в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у скоєному, висловив осуд своєї поведінки, запевнив суд, що подібне в подальшому не повториться. Погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди та просив її затвердити. Зазначив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження та невиконання угоди, запевнив, що не існує перешкод у невиконанні угоди.

Захисник ОСОБА_5 підтримала угоду та просила її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначила, що угода відповідає вимогам КПК України, перешкоди в її затвердженні відсутні.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За нормами ч. 3 ст. 474 КПК України визначено, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Письмова згода прокурору на укладенням угоди надана потерпілою ОСОБА_13 у заяві від 28.07.2026.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів.Органом досудового розслідування його дії за ч. 3 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред`явленого обвинувачення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, не має утриманців, не працює, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, на психіатричному лікуванні не перебував, щиро розкаявся у скоєному злочині, за місцем проживання негативні характеризуючі ознаки відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, судом не встановлено.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Умовами укладеної угоди узгоджено звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Суд, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність тих, які обтяжують покарання, приходить до висновку про необхідність встановлення іспитового строку на один рік, застосувавши положення ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде, в свою чергу, достатньою превентивною мірою, слугуватиме попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі постанов прокурора у кримінальному провадженні проведено чотири судові почеркознавчі експертизи, витрати на проведення яких підтверджені належними доказами та становлять у загальному розмірі 21179,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 124, 314, 373-376, 394-395, 468, 469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 28 вересня 2026 року між начальником Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 575 від 28.02.2008), за письмової згоди потерпілого ОСОБА_13 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у загальному розмірі 21179,84 грн (двадцять одна тисяча сто сімдесят дев`ять гривень 84 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.

Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1