Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №544/1518/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1518/26

пров. № 1-кп/544/127/2026

Номер рядка звіту 93

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин кримінальне провадження № 544/1518/26 (провадження1-кп/544/127/2026) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170580000188 від 16.05.2026 року,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Ногінськ московської області рф, особою без громадянства, освіта середня, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючим, раніше не судимий.

за участю:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 10.05.2026 близько 21.00 год., в період дії воєнного стану в Україні, визначеного 24.02.2022 Указом Президента України від № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 04 травня 2026 року строком на 90 діб, знаходився на території залізничної станції за адресою вулиця Вокзальна, 108, в місті Пирятин Лубенського району Полтавської області, де біля будівлі залізничної станції побачив велосипед спортивного типу, чорного кольору, марки «DARK CORSO 29». У цей час у ОСОБА_3 виник прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

У подальшому реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених у таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання наслідків у виді заподіяння майнового збитку потерпілому і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення та наживи, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед спортивного типу, чорного кольору, марки «DARK CORSO 29», вартістю відповідно до висновку експерта №CE-19/117- 26/9502-ТВ - 6999,33 грн. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 33 коп.), який належить потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Також, судом досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2026, близько 14.00 год., ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним водним добувним промислом, у період нересту, заздалегідь взявши з собою заборонене знаряддя для рибальства - ятер, прибув до берега річки «Удай», який знаходиться в с. Леляки Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області. Перебуваючи на березі останній встановив у річці знаряддя для вилову ятер для вилову риби.

В подальшому, близько 08 год. 00 хв. 18.05.2026 ОСОБА_3 , порушуючи вимоги ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, Наказу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 25.03.2026 № 106 «Про затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2026 році», діючи умисно, в період нересту, за допомогою раніше встановленого знаряддя - ятеру виловив водні живі ресурси, а саме: рибу «Карась сріблястий» загальною кількістю 15 екземплярів вартістю 1581,00 грн. за одиницю, чим спричинив матеріальних збитків рибогосподарським водним об`єктам України на загальну суму 23 715, 00 грн. (згідно такс затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 29 вересня 2023 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів») та відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», заподіяв істотну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме: незаконному зайняті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249 КК України, та підтвердив обставини, викладені в обвинувальних актах. Він не заперечував ні фактичні дані щодо обставин кримінальних правопорушень, ні правову кваліфікацію своїх дій. Обвинувачений у судових дебатах погодився із запропонованим прокурором видом та розміром покарання.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , він повністю визнає провину у вчиненні кримінальних правопорушень, не оспорює правову кваліфікацію своїх дій.

Обвинуваченому ОСОБА_3 суд роз`яснив обмеження права на апеляційне оскарження вироку суду з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою, при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням характеризуючих особи обвинуваченого, матеріалів, документів щодо речових доказів, оскільки немає жодного сумніву в добросовісності та істинності позиції обвинуваченого, .

Прийняття судом рішення про проведення судового розгляду у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, вважаються встановленими в судовому засіданні і суд це враховує при постановленні вироку.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_3 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення, представника потерпілого та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 поза розумним сумнівом знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані:

-за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

-за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, згідно досудової доповіді органу пробації, може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій частин статтей, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Щодо заявленого цивільного позову в даному кримінальному провадженні суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Начальник Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги цивільний позивач вказував про те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, внаслідок чого було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 23715,00 грн., які просить з стягнути з обвинуваченого за шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову риби.

Прокурор у судовому засіданні цивільний позов підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги визнав повністю та не заперечував щодо їх задоволення.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зі змісту ч. 4 ст. 206 ЦПК України вбачається, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на обґрунтованість заявлених потерпілою стороною позовних вимог та їх визнання обвинуваченим ОСОБА_3 , про що ним повідомлено у судовому засіданні, цивільний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню було обрано запобіжний захід – особисте зобов`язання, строк якого закінчився 28.07.2026.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: згідно з ухвали слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 21.05.2026 був накладений арешт на майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з майна.

Дослідивши надані стороною обвинувачення документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування накладеного ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року - арешту на майно.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи становлять 1925,44 грн., та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Підстав для обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого судом не встановлені, таке клопотання до суду не подавалося.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі частини 2 статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України обчислювати з дня проголошення вироку.

Цивільний позов начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ногінськ Московської області, рф, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь держави в особі Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ: 13955752) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок незаконного зайняття рибним промислом у розмірі 23715,00 грн. (двадцять три тисячі сімсот п`ятнадцять гривень) зарахувавши кошти за наступними реквізитами: код отримувача (ЄДРПОУ): 37952255; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку (IBAN): НОМЕР_2 ; призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1925,44 грн.(одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять грн. 44 коп.).

Скасувати арешт майна накладений згідно ухвали слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року.

Речові докази:

- велосипед «Dark Corso 29», який знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_6 – залишити потерпілому ОСОБА_6 ;

- рибу «Карась Сріблястий» вагою 10,700 кг., ятер риболовний, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - конфіскувати у власність держави на підставі ст.96-1 та 96-2 КК України;

- DVD-R диск з відеозаписом, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12026170580000188;

- CD-R диск з відеозаписом, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12026170580000188.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 394 КК України - судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1