Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №554/12847/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 28.09.2026Справа № 554/12847/25

Провадження № 2-а/554/32/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 р. м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді Горбунової Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 31 липня 1999 року по 03 серпня 2008 року він проходив військову службу. У 2015 році приймав активну безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. У 2016 році звільнений з військової служби за п.1 ч.8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” (у зв`язку з вислугою встановлено строку військової служби). В подальшому у позивача розпочались значні проблеми зі здоров`ям.

Так, в період з 23.10.2017 року по 26.12.2017 року він проходив лікування у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради” з діагнозом: шизофренія, параноїдна форм, невизначений тип перебігу, галюцинаторно-параноїдний синдром під час загострення, ста ремісії з помірно вираженим дефектом вольового зусилля та дезорганізації цілеспрямованої активності. В подальшому, він продовжив лікування амбулаторно та неодноразово (у період з 09.06.2020 року по 16.07.2020 року; у період з 07.02.2022 року по 21.02.2022 року) проходив лікування в стаціонарних умовах. За результатами проходження військово-лікарської комісії у 2022 року позивача визнано непридатним до військової служби з виключення з військового обліку про що у військовому квитку 14.06.2022 року вчинено запис.

В подальшому у травні 2024 року позивачем пройдено медичний огляд військово-лікарською комісією за результатами якої 08.05.2024 року видано довідку у відповідності до якої його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП та інше.

З викладеного вбачається, що позивач є громадянином, який добросовісно виконує покладені на нього зобов`язання. Вже є учасником бойових дій та значну частину життя поклав для служінню державі. Водночас, у зв`язку із його незадовільним станом здоров`я подальше виконання військового обов`язку унеможливлено.

Засобами поштового зв`язку, на адресу проживання позивача надійшла постанов державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві від 04.08.2025 року “про відкриття виконавчого провадження”. З останньої встановлено, що з позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 №946 від 20.06.2025 року. У відповідності до останньої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладеного штраф у розмірі 17000,00 грн. В обґрунтування останньої зазначено: “військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 03.04.2025 року не з`явився за повісткою №2993465 для уточнення даних. Про поважну причину неявки повідомлено також не було. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ “УКРПОШТА” рекомендованим повідомленням. Своїми діянням порушив п.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, п.21 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період” затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року”, за що передбачена адміністративно відповідальність визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Зазначив, що засобами поштового зв`язку чи під час відвідування ТЦК та СП йому не вручалась повістка № НОМЕР_1 та не повідомлялось про необхідність прибуття до ТЦК та СП 03.04.2025 року. Також викликало здивування і те, які дані мали бути уточнені, якщо позивач в повній мірі уточнив всі свої дані та мав діючу військово-лікарську комісію.

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі в підсистемі «Електронний суд» та за адресою знаходження, правом на подачу відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 162 КАС України не скористався.

Проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві, дослідивши матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20.06.2025 року постановою №946 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладеного штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови зазначено: “військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 03.04.2025 року не з`явився за повісткою №2993465 для уточнення даних. Своїми діянням порушив п.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, п.21 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період” затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року”, за що передбачена адміністративно відповідальність визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Водночас суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів отримання позивачем вказаної повістки у порядку, визначеному пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, а саме, доказів її вручення, відмови від отримання чи відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Диспозиція ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560(далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Відповідно до норм статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту отримання позивачем повістки №2993465 для уточнення даних. Відповідачем не надано суду доказів направлення вищезазначеної повістки.

Отже, факт отримання позивачем повістки для уточнення даних не підтверджується жодним доказом.

Таким чином, відповідач не довів, що повістка про виклик ОСОБА_1 була доставлена та вручена позивачеві. Саме вручення позивачу повістки про його виклик, є обов`язковою передумовою притягнення його до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа №743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа №524/7184/16-а).

Суд вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, відповідачем не надані докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. А отже, вказані обставини дають суду підстави вважати про відсутність винної поведінки позивача та об`єктивної сторони правопорушення.

За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Судові витрати у вигляді судового збору з відповідача не стягувати у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 38, 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст. ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №946 від 20.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Судові витрати у вигляді судового збору з відповідача не стягувати у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 .

Суддя Я.М.Горбунова