Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №380/8945/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8945/26 пров. № А/857/46457/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року, головуючий суддя – Чаплик І.Д., ухвалене о 15:19 год. у м. Львів, повний текст якого складено 07.08.2026 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ГУПФУ у Львівській області звернулось в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2026 року ВП №77045526 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що Головним управлінням відповідно до вимог чинного законодавства та згідно із покладеними обов`язками, в повному обсязі вжито всіх можливих (конкретних) заходів щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі №380/12485/24, тому у відповідача не було підстав для прийняття постанови про накладення штрафу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позову, однак безпідставно не взято до уваги судом попередньої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Третя особа та його представник заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, третьої особи та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі №380/12485/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27 березня 2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11 березня 2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15 березня 2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27 лютого 2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26 листопада 2015 року (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 22 січня 2025 року.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем Остапом Андрійовичем на підставі заяви стягувача винесено постанову від 04.02.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77045526 з виконання виконавчого листа № 380/12485/24, виданий Львівським окружним адміністративним судом 22.01.2025 року про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ "Командор СПб", а саме: № 1 від 27 березня 2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11 березня 2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15 березня 2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27 лютого 2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26 листопада 2015 року (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум.

Також 04.02.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем Остапом Андрійовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Листом від 14.02.2025 року №952/6.1-25 позивач повідомив відповідача, що Головним управлінням подано 14.01.2025 року за вих. № 1300-5803-7/6129 апеляційну скаргу на рішення від 17.12.2024 року у справі №380/12485/24. У зв`язку із цим просить зупинити виконавче провадження, відповідну постанову направити на адресу Головного управління.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 – без змін.

17.02.2026 року державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця №2298 про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.

22.04.2026 року за невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду. Одночасно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що згідно частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Листом від 01.05.2026 року №1300-0305-5/70181 позивач повідомив відповідача, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком з 26.03.2019 року на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27.03.2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11.11.2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15.03.2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27.02.2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26.11.2015 року (за 2015 рік). Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати з 26.03.2019 року становить 6301.22 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано доказів вчинення ним дій на виконання рішення суду у встановлений строк до органу виконавчої служби та доказів поважності причин, які перешкоджали йому вчиняти такі дії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом

Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За статтею 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Передбачений статтею 75 Закону №1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як слідує з матеріалів справи, після набрання законної сили рішенням суду у справі №380/12485/25 (01.10.2025 року) державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця від 17.02.2026 року №2298 про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.

В ході розгляду даної справи судом попередньої інстанції позивач не заперечив факту отримання вказаної вимоги виконавця та не надав належних доказів надання на неї відповіді із інформацією про хід виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/25.

Отже, у зв`язку із відсутністю доказів своєчасного надання на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформації про виконання рішення суду у справі №380/12485/25, державний виконавець мав обґрунтовані підстави для прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, у зв`язку із неотриманням від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відомостей про його виконання.

Набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі №380/12485/25 лише 01.10.2025 року не свідчить про те, що виконавчий лист №380/12485/24 від 22.01.2025 є таким, що не підлягає виконанню.

Вказана обставина є підставою лише для зупинення вчинення виконавчих дій.

Крім цього, вимога виконавця про надання інформації про виконання рішення суду була сформована 17.02.2026 року, тобто вже після того як вказане рішення набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оспорювану постанову від 22.04.2026 ВП №70045526 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн діяв правомірно, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі №380/8945/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Повний текст постанови складено 28.09.2026 року.