Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №380/2901/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2901/25 пров. № А/857/49118/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Матковської З.М., Боршовського Т.І.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року (суддя – Чаплик І.Д., час ухвалення – 15:12 год., місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – 17.10.2025.),

в адміністративній справі №380/2901/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У лютому 2025 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просила: 1) визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024 №00508070901 в сумі 922200,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024 №00508050901 в сумі 461100,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024 №00508030901 в сумі 461100,00 грн.; 2) стягнути з бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15140 грн..

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, при винесенні рішення суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи, таке рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду суперечать обставинам справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано доводів позивача щодо тих обставин, що виявлений під час обшуку 07.06.2023 товар не належить ФОП ОСОБА_1 , та повністю проігонорвано преюдиційне значення вироку від 05.05.2025 у справі №448/464/25 провадження №1-кп/448/121/25 Мостиського районного суду Львівської області, яким затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №72024141000000010 від 30.04.2024 укладену 28.03.2025 року. Зазначеним вироком встановлено, що не позивач, а інша особа - ОСОБА_2 в кінці травня 2023 року незаконно придбав з метою збуту та до 07.06.2023 зберігав з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари. Позивач жодним чином не може нести відповідальність за вилучений у 2023 році товар, за його маркування чи незаконну реалізацію. Крім цього, на момент проведення обшуку у червні 2023 підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 здійснював ФОП ОСОБА_3 . Апелянт також вказує, що судом не взято до уваги доводів позивача про те, що лист Територіального управління БЕБ у Львівській області №38384/5, як підстава для перевірки датований 25.10.2024, тоді як сам наказ про проведення перевірки прийнято 24.10.2024, тобто за відсутності підстав для перевірки на момент його прийняття. Таким чином, наказ про проведення перевірки в розумінні підпункту пп.80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України прийнятий з порушенням, оскільки відсутня інформація, яка дає підстави для прийняття рішення для проведення фактичної перевірки, а отже є самостійною підставою для визнання перевірки неправомірною та скасування спірних рішень.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 07.10.2025 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, а судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, повністю заперечуючи її доводи. Вважає, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи та ухвалив законне судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Позивач подала апеляційному суду письмові додаткові пояснення із обгрунтуванням своїх позовних і апеляційних вимог та із долученими додатковими матеріалами.

Відповідач також подав апеляційному суду письмові додаткові пояснення у справі на підтримання свої доводів та висновків суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, із долученими додатковими матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з 11.06.1998, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24020170000000393 (а.с. 15).

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с. 16, 131).

Відповідачем Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято Наказ №5698-пп від 24.10.2024 «Про проведення фактичної перевірки», згідно якого визначено провести фактичні перевірки з 24.10.2024 по 01.11.2024 суб`єктів господарювання згідно з додатком 1 щодо дотримання вимог ПК України, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, Закону №481/95-ВР, Закону №265/95-ВР, Закону №3817-IX та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво, зберігання та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (а.с. 61).

Відповідно до Додатку №1 до вказаного Наказу №5698-пп, в переліку суб`єктів господарювання/об`єкту торгівлі, які підлягають перевірці вказано ФОП ОСОБА_1 (код – НОМЕР_1 ) (а.с. 61-зв.).

Відповідно до цього Наказу від 24.10.2024 №5698-пп та Направлень на перевірку від 24.10.2024 №№ 12121, 12122 Головним управлінням ДПС у Львівській області проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину та складу, що розташований на адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки, яка тривала із 09:40 год. 31.10.2024 по 15:15 год. 01.11.2024, складено Акт фактичної перевірки від 04.11.2024 №46498/13-01-09-01/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки від 04.11.2024 №46498) (а.с. 63-65).

Із змісту цього Акту перевірки та із матеріалів справи судом встановлено, що під час фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 працівниками контролюючого органу не виявлено і не вилучено жодних необлікованих чи заборонених товарів.

Водночас, у розділі 10 цього Акту перевірки здійснено запис про те, що 07.06.2023 було вилучено тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок (згідно кримінального провадження №72024141000000010 від 30.04.2024). Вказано, що під час проведення обшуку 07.06.2023 за адресою АДРЕСА_1 в приміщенні (на складі), яке належить ФОП ОСОБА_1 , було виявлено кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків, у кожному з яких по 12 блоків, у блоці 10 пачок без марок акцизного податку та без графічних зображень.

Згідно висновків Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги: - абз.3 ч.4 ст. 11 та ст.15 Закону № 481/95-ВР; - ч.7, ч.9 ст.65, ч.1 ст.17 та ч.1 ст.39 Закону №3817-IX; - п.226.5, п.226.9 ст.226 ПК України; - п.12 ст.3 Розд.2 Закону №265/95-ВР.

Суть порушень полягала в тому, що: - у виявлених під час обшуку тютюнових виробах (тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок) марки акцизного податку на тютюнові вироби не містили номера і дати випуску; - прихідні документи не було представлено і не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання; - ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами відсутня; - не представлено довідку про внесення місця зберігання тютюночих виробів до ЄДР.

На підставі Акта перевірки від 04.11.2024 №46498 відповідачем ГУ ДПС у Львівській області винесено відносно позивача ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 25.11.2024:

- №00508070901, яким за порушення п.226.5 ст.226 ПК України, ч.7, ч.9 ст.65 Закону №3817-IX (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці), в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та п.11 ч.2 ст.73 Закону №3817-ІХ, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 922200,00 грн. (а.с. 76);

- №00508050901, яким за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР (не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, ст.20 Закону №265/95-ВР, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 461100,00 грн. (а.с. 76-зв.);

- №00508030901, яким за порушення ч.1 ст.17 та ч.1 ст.39 Закону №3817-IX (зберігання тютюночих виробів у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та п.35 ч.2 ст.73 Закону №3817-ІХ, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 461100,00 грн. (а.с. 77).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 04.11.2024 та вказаними ППР від 25.11.2024, позивач звернулася із цим позовом до адміністративного суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що висновки Акту фактичної перевірки від 04.11.2024 про порушення позивачем норм податкового законодавства є обгрунтованими, а оскаржені податкові повідомлення-рішення від 25.11.2024 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки приміщення за адресою АДРЕСА_1 , де під час обшуку 07.06.2023 було виявлено кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 3480 пачок, належить позивачу ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність в цьому приміщенні, тому саме позивач повинна нести відповідальність за описані в Акті перевірки порушення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції на предмет законності та обґрунтованості, в межах доводів і вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, із врахуванням наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Так, відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відносно доводів апелянта (позивача) про те, що Наказ №5698-ПП від 24.10.2024 про проведення фактичної перевірки прийнятий з порушенням законодавства, оскільки відсутня інформація, яка дає підстави для прийняття рішення для проведення фактичної перевірки, із врахуванням того, що лист Територіального управління БЕБ у Львівській області №38384/5, як підстава для перевірки датований 25.10.2024, тоді як сам наказ про проведення перевірки прийнято 24.10.2024, то колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.

Так, згідно із положеннями пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

У розглядуваній справі судом встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, статті 20, 61, 62, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, а також статтю 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX.

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто, цей підпункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Виконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо організації податкового контролю, зокрема, шляхом проведення фактичної перевірки, не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, складання фінансової звітності та ведення бухгалтерського/податкового обліку у відповідності до норм законодавства.

Формулювання підстави проведення перевірки не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Застосовуючи положення пункту 81.1 статті 81 ПК України, Верховний Суд, у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 зазначив, що аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником. Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Такий наказ не можна вважати протиправним. Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у матеріалах розглядуваної справи міститься лист Територіального управління БЕБ у Львівській області від 22.10.2024 №23.11/3.2/30/7098-24, в якому, на підставі встановлених фактів порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Закону №481/95, Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом ДПА України №251 від 28.05.2002 та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ №1251 від 27.12.2010, запропоновано розглянути питання про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 з приводу дотримання нею в період 2023 року вимог норм вказаного законодавства при виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації підакцизних товарів, а саме тютюнових суміщів для кальянів без марок акцизного податку встановленого зразку (а.с. 71, 168).

Отже, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

При цьому, доводи позивача про те, що лист Територіального управління БЕБ у Львівській області №38384/5, як підстава для перевірки датований 25.10.2024, тоді як сам наказ про проведення перевірки прийнято 24.10.2024, тобто за відсутності підстав для перевірки на момент його прийняття, суд оцінює критично, оскільки підставою для проведення перевірки є лист Територіального управління БЕБ у Львівській області від 22.10.2024 №23.11/3.2/30/7098-24, а реквізити листа ТУ БЕБ у Львівській області від 25.10.2024 №38384/5 контролюючим органом вказано помилково як в акті перевірки, так і у відзиві, про що ним зазначено. При цьому, реквізити листа ТУ БЕБ у Львівській області, які зазначені контролюючим органом - 23.10.2024 № 38384/5 є реквізитами вхідної кореспонденції, що зазначена на відтиску печатки податкового органу, а не самого листа.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що наказ від 24.10.2024 №5698-пп «Про проведення фактичної перевірки» містить відомості, зокрема, про: - мету перевірки посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; - вид перевірки - фактична перевірка; - підстави для проведення перевірки - підпункти 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України; - період проведення перевірки - 24.10.2024 по 01.11.2024; - суб`єкт, перевірка якого проводитиметься, ФОП ОСОБА_1 ..

Враховуючи наведені обставини, норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта (позивача) у відповідній частині щодо порушення відповідачем порядку та підстав призначення перевірки, являються безпідставними.

Відносно доводів апелянта (позивача) про те, що виявлений під час обшуку 07.06.2023 товар (кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 3480 пачок) не належить ФОП ОСОБА_1 , і що позивач не може нести відповідальності за дії інших осіб, а саме, за дії ОСОБА_2 , який згідно вироку суду від 05.05.2025 у справі №448/464/25, незаконно придбав та до 07.06.2023 зберігав цей тютюн у приміщенні по АДРЕСА_1 , де здійснював підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 , то колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Як підтверджується матеріалами справи та описано апеляційним судом вище, відповідно до Наказу від 24.10.2024 №5698-пп та Направлень на перевірку від 24.10.2024 №№ 12121, 12122 Головним управлінням ДПС у Львівській області проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину та складу, що розташований на адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки, яка тривала із 09:40 год. 31.10.2024 по 15:15 год. 01.11.2024, складено Акт фактичної перевірки від 04.11.2024 №46498/13-01-09-01/ НОМЕР_1 .

Із змісту цього Акту перевірки та із матеріалів справи видно, що під час проведення такої фактичної перевірки працівниками контролюючого органу не виявлено і не вилучено жодних необлікованих чи заборонених товарів, як і не встановлено факту порушень норм податкового законодавства в цей період.

Водночас, у розділі 10 цього Акту перевірки здійснено запис про те, що 07.06.2023 було вилучено тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок (згідно кримінального провадження №72024141000000010 від 30.04.2024). Вказано, що під час проведення обшуку 07.06.2023 за адресою АДРЕСА_1 в приміщенні (на складі), яке належить ФОП ОСОБА_1 , було виявлено кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків, у кожному з яких по 12 блоків, у блоці 10 пачок без марок акцизного податку та без графічних зображень.

Згідно висновків Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги: - абз.3 ч.4 ст. 11 та ст.15 Закону № 481/95-ВР; - ч.7, ч.9 ст.65, ч.1 ст.17 та ч.1 ст.39 Закону №3817-IX; - п.226.5, п.226.9 ст.226 ПК України; - п.12 ст.3 Розд.2 Закону №265/95-ВР.

Суть таких порушень полягала в тому, що: - у виявлених під час обшуку тютюнових виробах (тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок) марки акцизного податку на тютюнові вироби не містили номера і дати випуску; - прихідні документи не було представлено і не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання; - ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами відсутня; - не представлено довідку про внесення місця зберігання тютюночих виробів до ЄДР.

Отже, висновки контролюючого органу (відповідача) про порушення позивачем ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства грунтуються на матеріалах кримінального провадження №72024141000000010 від 30.04.2024, а саме, про те, що під час обшуку 07.06.2023 за адресою АДРЕСА_1 в приміщенні (на складі), яке належало ФОП ОСОБА_1 , було виявлено і вилучено тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок (кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків, у кожному з яких по 12 блоків, у блоці 10 пачок без марок акцизного податку та без графічних зображень).

В основу таких висновків покладено переконання контролюючого органу про те, що оскільки приміщення за адресою АДРЕСА_1 , де під час обшуку 07.06.2023 було виявлено кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 3480 пачок, належить позивачу ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність в цьому приміщенні, тому саме позивач повинна нести відповідальність за описані в Акті перевірки порушення, а саме:

- за порушення п.226.5 ст.226 ПК України, ч.7, ч.9 ст.65 Закону №3817-IX (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці), в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік) – штраф у розмірі 922200,00 грн.;

- за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР (не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік) – штраф у розмірі 461100,00 грн.;

- за порушення ч.1 ст.17 та ч.1 ст.39 Закону №3817-IX (зберігання тютюночих виробів у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік) – штраф у розмірі 461100,00 грн..

Суд апеляційної інстанції не погоджується із наведеними вище твердженнями і висновками контролюючого органу (відповідача).

Так, матеріалами розглядуваної адміністративної справи, а зокрема, змістом матеріалів кримінального провадження №72024141000000010 від 30.04.2024 та вироку Мостиського районного суду Львівської області від 05.05.2025 у справі №448/464/25, який набрав законної сили 05.06.2025, підтверджується, що судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 , в порушення вимог ст.ст. 14, 215, 226 Податкового кодексу України, ст.128 Господарського кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» №1234/2002 від 27.12.2002, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на отримання неконтрольованого державою прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи законодавство України про обіг підакцизних товарів, незаконно придбав з метою збуту та зберігав з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари (тютюн для кальянів без марок акцизного податку встановленого зразка).

Зокрема, ОСОБА_2 в кінці травня 2023 року (більш точний час та обставини в ході досудового розслідування не встановлено), через мережу Інтернет на невстановлених досудовим розслідуванням ресурсах та у невстановлених слідством осіб придбав 29 ящиків (3480 пачок) незаконно виготовленого тютюну для кальянів без марок акцизного податку встановленого зразка, які до 07.06.2023 зберігав за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту місцевим мешканцям.

Проведеним 07-08.06.2023 обшуком за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 29 ящиків (3480 пачок) кальянного тютюну ТМ «Аlfakher» без марок акцизного податку України та без графічних зображень щодо шкідливості вживання.

Згідно висновку експерта, вилучений в ході проведення обшуку кальянний тютюн без марок акцизного податку, згідно Української класифікації товарів зовнішньо економічної діяльності, відповідає характеристикам товарної позиції 2403 «тютюн для куріння, з вмістом або без вмісту замінників тютюну у будь-якій пропорції», товарної підкатегорії: 2403 11 00 00 - «тютюн для кальяна».

За наведених обставин ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на отримання неконтрольованого державою прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи законодавство України про обіг підакцизних товарів в кінці травня 2023 року (точніший час та обставини досудовим розслідуванням не встановлено), незаконно придбав з метою збуту та до 07.06.2023 зберігав з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари (тютюн для кальянів без марок акцизного податку встановленого зразка).

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою незаконно виготовлених підакцизних товарів - тютюну для кальянів. Цим же вироком суду визначено, що речові докази: 29 ящиків із кальянним тютюном торгової марки «Alfakher» без марок акцизного податку – підлягають знищенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду враховує, що не позивач ФОП ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на отримання неконтрольованого державою прибутку, порушуючи податкове законодавство та законодавство України про обіг підакцизних товарів, в кінці травня 2023 року незаконно придбав з метою збуту та до 07.06.2023 зберігав з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари (тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок (кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків) без марок акцизного податку та без графічних зображень), які було виявлено і вилучено під час обшуку 07.06.2023 в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, є встановленими вироком кримінального суду і повинні враховуватись адміністративним судом факти про те, що саме ОСОБА_2 порушуючи податкове законодавство та законодавство України про обіг підакцизних товарів, в кінці травня 2023 року незаконно придбав з метою збуту та до 07.06.2023 зберігав з цією метою незаконно виготовлені підакцизні товари (тютюн для кальяну в кількості 3480 пачок (кальянний тютюн торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків) без марок акцизного податку та без графічних зображень), які було виявлено і вилучено під час обшуку 07.06.2023 в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що за розглядуваною адресою АДРЕСА_1 знаходиться комплексна будівля, яка включає в себе значну кількість окремих будівель і приміщень, а зокрема:

- будівля кафе-бару літ.«А-1» загальною площею 387,4 м.кв., що складається із 29-ти приміщень різних площ і розмірів;

- будівля складу літ.«Б-1» загальною площею 54,7 м.кв., що складається із 4-х різних приміщень;

- будівля сторожа літ.«В-1» загальною площею 7,0 м.кв.,

що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.11.2012 (а.с. 148-зв.) та доданим в апеляційному суді Поверховим планом будівлі.

Судом також встановлено, що станом на 07.06.2023 позивач ОСОБА_1 дійсно являлась юридичним власником вцілому усієї вказаної вище комплексної будівлі по АДРЕСА_1 (а.с. 148).

Водночас, як суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 станом на 07.06.2023 мала податкову адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Податковою декларацією платника єдиного податку за 2023 рік та іншими наданими апеляційному суду матеріалами контролюючого органу.

Заявами про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій від 21.06.2024, Заявами про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 09.09.2024, Відомостами про об`єкти оподаткування платника податків за 21.06.2024, Заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами… від 02.07.2024, Витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів… від 02.07.2024, витягами з Інформаційних таних про РРО, а також Інформаційними листами управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області «Про надання відповіді та копій документів» від 08.09.2026, підтверджується факт здійснення в червні–вересні 2024 позивачем ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності за адресою по АДРЕСА_1 , і це лише в приміщенні магазину площею 80 м.кв..

Про те, що станом на 07.06.2023 позивач ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність за адресою по АДРЕСА_1 – жодних доказів немає.

Крім цього, апеляційним судом встановлено, що за розглядуваною адресою по АДРЕСА_1 здійснював господарську діяльність як ФОП чоловік позивачки - ОСОБА_3 .

Так, Ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 28.07.2022 (термін дії з 24.06.2022 до 24.06.2023), Ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 24.06.2022 (термін дії з 24.06.2022 до 24.06.2023), Заявами про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій від 15.07.2022, Заявами про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 21.06.2024, витягами з Інформаційних даних про РРО, Повідомленням про об`єкти оподаткування платника податків за 25.05.2021, а також Інформаційними листами управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області «Про надання відповіді та копій документів» від 08.09.2026, підтверджується факт здійснення ФОП ОСОБА_3 господарської діяльності за адресою по АДРЕСА_1 , а саме, в приміщеннях магазинів площею 59,7 м.кв. і 39,7 м.кв..

Із змісту Договорів оренди від 20.05.2021 та від 20.05.2022, Актів прийому-передачі від 20.05.2021 та від 20.05.2022 видно, що орендодавець ФОП ОСОБА_1 передала, а орендар ФОП ОСОБА_3 прийняв у строкове платне орендне користування обєкт оренди, а саме, магазин, обєкт житлової нерухомості … за адресою по АДРЕСА_1 , на строк до 25.06.2023 (а.с. 213-216).

Таким чином, наведеними вище матеріалами (доказами) підтверджуються доводи позивачки про те, що станом на 07.06.2023 господарську діяльність за адресою по АДРЕСА_1 здійснював ФОП ОСОБА_3 , а не позивач.

Із врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність і бездоказовість доводів контролюючого органу (відповідача) та помилковість висновків суду першої інстанції про те, що саме позивач ФОП ОСОБА_1 у червні 2023 здійснювала зберігання в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 тютюну для кальяну торгової марки «Alfakher» в кількості 29 ящиків (в кількості 3480 пачок) без марок акцизного податку та без графічних зображень, який було виявлено і вилучено під час проведення обшуку 07.06.2023.

Внаслідок цих необґрунтованих та бездоказових висновків податкового органу було неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, згідно оскаржених ППР від 25.11.2024:

- №00508070901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 922200,00 грн. за порушення п.226.5 ст.226 ПК України, ч.7, ч.9 ст.65 Закону №3817-IX (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці), в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік);

- №00508050901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 461100,00 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР (не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік);

- №00508030901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 461100,00 грн. за порушення ч.1 ст.17 та ч.1 ст.39 Закону №3817-IX (зберігання тютюночих виробів у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, в період фінансово-господарської діяльності 2024 рік).

Протиправність цих ППР від 25.11.2024 підтверджується і тим, що вищевказані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) було застосовано до позивача за порушення ніби-то допущені в період фінансово-господарської діяльності 2024 року, хоча фактично контролюючим органом за результатами фактичної перевірки (Акт фактичної перевірки від 04.11.2024 №46498/13-01-09-01/ НОМЕР_1 ) не було виявлено і не вилучено жодних необлікованих чи заборонених товарів, а висновки про порушення сформовані лише за матеріалами кримінального провадження №72024141000000010, за подіями, які відбулись 07.06.2023, які описані вище.

Апеляційний суд також зазначає, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта (позивача) у відповідній частині являються обгрунтованими.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із наявністю підстав для задоволення апеляційних вимог, відповідно до приписів статті 139 КАС України, слід здійснити розподіл судових витрат, а саме, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 15140 грн. за подання адміністративного позову та в розмірі 18168 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року в адміністративній справі №380/2901/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – скасувати та ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.11.2024 №00508070901; - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.11.2024 №00508050901; - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.11.2024 №00508030901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп. сплаченого за подання позову та судового збору в сумі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Т. І. Боршовський

З. М. Матковська

Повний текст постанови суду складено 28.09.2026 року