Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №380/3653/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3653/25 пров. № А/857/31601/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Судової-Хомюк Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, прийняту суддею Костецьким Н.В. у м. Львові, у справі № 380/3653/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі – УДРЮД ЛМР, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тракало Оксани Богднанівни, УДРЮД ЛМР від 27.08.2024 № 74771354;

- зобов`язати УДРЮД ЛМР здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме зареєструвати право власності на 9/10 квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно УДРЮД ЛМР Тракало Оксани Богднанівни від 27.08.2024 № 74771354.

Зобов`язано УДРЮД ЛМР повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.07.2024 реєстраційний №61947123 про державну реєстрацію прав, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УДРЮД ЛМР судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Суд зазначив, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 27.08.2024 №74771354 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із не усуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено таке з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявник, в силу припису закону повинен надати державному реєстратору при подачі заяви про вчинення реєстраційної дії інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013. І лише у разі ненадання такої інформації, державний реєстратор вимагає такі відомості від суб`єктів, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо) про зареєстровані права до 1 січня 2013.

При подачі заяви заявник необхідні документи не долучив, на запит державного реєстратора Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не надала.

Веб-сайт Міністерства юстиції України дозволяє перевіряти стан розгляду заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку станом на дату подання апеляційної скарги управлінням не отримано.

Із оскаржуваним рішенням представник управління ознайомився в системі Електронний суд 24.06.2025 - в день його доставлення до електронного суду, що підтверджується карткою руху документу.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.07.2024 позивач звернулась до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою за реєстраційним №61947123 та пакетом документів про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Оксана Тракало, УДРЮД ЛМР, розглянувши заяву від 11.07.2024 за реєстраційним номером 61947123, прийняла рішення від 16.07.2024 за №74136132 про зупинення розгляду заяви.

Підставою для прийняття державним реєстратором вказаного рішення стало неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013, а саме: скеровано запит до відповідного органу щодо інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 речові права на відповідне нерухоме майно.

Відповідно до вказаного рішення, документи (відомості), які не подано заявником, мають бути подані ним державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня отримання цього рішення. Розгляд заяви буде відновлено за умови усунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення. У разі не усунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення, у зазначений строк, буде прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.

27.08.2024 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Оксана Тракало, УДРЮД ЛМР, розглянувши заяву від 11.07.2024 за реєстраційним номером 61947123, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, прийняла рішення №74771354 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою.

Відповідно до вказаного рішення, державним реєстратором встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій, а саме, після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, так, згідно відповіді Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №2282Ва від 18.07.2024, територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є окупованою, архівні документи на підконтрольну територію не вивезені, а Сєвєродонецьке БТІ не може виконувати свої функції. Відтак, оскільки неможливо отримати інформацію про зареєстровані до 1 січня 2013 речові права на відповідне нерухоме майно, державний реєстратор відмовила у проведенні реєстраційних дій.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 27.08.2024 за №74771354, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати наступне.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV).

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону № 1952-IV суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

За змістом ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Порядок зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав врегульовано нормами статті 23 Закону № 1952-IV.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника (ч. 2).

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3).

Вірно зазначено судом першої інстанції, що рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково (ч. 4).

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 5).

З матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що підставою для прийняття державним реєстратором рішення від 16.07.2024 за №74136132 про зупинення розгляду заяви щодо проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна стало неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 (п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-IV).

Як уже було встановлено судом, що підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно став пункт 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, оскільки неможливо отримати інформацію про зареєстровані до 1 січня 2013 речові права на відповідне нерухоме майно.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.07.2024 (індексний номер документа 386993336), відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності позивача на 9/10 квартири на підставі договору про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю, який було укладено 16.11.2015.

Згідно листа Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 18.07.2024 №2282Ва, наданого у відповідь на запит державного реєстратора О. Тракало від 16.07.2024 №2902-вих-102043, інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігались в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях.

Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою російською федерацією, БТІ не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію на запити державних реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013.

Для цілей вирішення даного спору слід дослідити чи були позивачем у встановлений строк усунуті обставини, які слугували підставою для зупинення розгляду заяви, а саме чи були надані державному реєстратору документи, що підтверджують присвоєння об`єкту адреси та прийняття його в експлуатацію.

Позивач стверджує, що відповідач жодним чином не повідомляв про зупинення розгляду її заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідач вказує, що у державного реєстратора немає додаткових обов`язків, оскільки позивачем (заявником) документи для вчинення реєстраційної дії подавались в управління адміністрування послуг департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (ЦНАП) і адміністратор такого центру вчиняє усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації прав, передбачені цим Порядком та здійснення яких покладається на державного реєстратора.

Колегія суддів наголошує на тому, що реєстратор не перевірив момент отримання позивачем рішення без руху, як передбачено ч.3 ст. 23 вказаного Закону.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту належного повідомлення позивача про винесене державним реєстратором рішення від 16.07.2024 №74136132 про зупинення розгляду її заяви.

Є помилковим посилання відповідача, що скерування рішення має вчинити ЦНАП, оскільки такий обов`язок лежить на реєстратору ч.2 ст. 23 Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону № 1952-IV у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 27.08.2024 №74771354 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із не усуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі № 380/3653/25 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

Н. М. Судова-Хомюк