Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №600/4126/24-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4126/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

28 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як державному службовцю з урахуванням норм ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи у податкових органах з 15.11.2001 по 21.01.2021р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 31.01.2024 пенсію за віком згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України з 17.10.2008 як одержувачка пенсії по інвалідності (ІІІ групи, загального захворювання), та згідно заяви від 22.08.2023 позивачку переведено на пенсію за віком, яку обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка у період з 2001 по 2021 рік безперервно працювала на посадах у Державній податковій інспекції у Новоселицькому районі, Новоселицькій міжрайонній ДПІ, у Новоселицькій МДПІ Чернівецької області, Новоселицької ОДПІ ГУ ДПС, Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області:

- в Державній податковій інспекції Новоселицького району Чернівецької області податковим інспектором з 15.11.2001 по 26.08.2002 (15.05.2002 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІІ рангу); начальником відділу з 27.08.2002 по 08.09.2003, головним державним податковим інспектором з 09.09.2003 по 27.02.2012 (18.11.2002 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу, 20.11.2006 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу); головним державним податковим інспектором Новоселицької ДПІ Чернівецької області з 28.02.2012 по 26.06.2013;

- головним державним податковим інспектором Новоселицької ДПІ Чернівецької області Новоселицької ДПІ ГУ Міндоходів в Чернівецькій області з 27.06.2013 по 27.04.2015 (присвоєно персональне звання інспектора податкової та митної справи І рангу); державним інспектором Новоселицької ОДПІ ГУДПС з 28.04.2015 по 27.01.2016, головним державним інспектором з 28.01.2016 по 31.03.2016, завідувачем сектору (присвоєно звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу) з 01.04.2016 по 27.07.2017; головним державним інспектором з 28.07.2017 по 28.12.2018; старшим державним ревізором - інспектором Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області з 29.12.2018 по 03.09.2019;

- старшим державним ревізором - інспектором Новоселицького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області (04.09.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця) з 04.09.2019 по 21.01.2021 (а.с.15-17).

31.01.2024 позивач звернулася із заявою на переведення з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №1058-IV, на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 - VIII (далі - Закон №889-VIII).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №977080156825 від 01.02.2024 року позивачці відмовлено у переведенні на пенсію, згідно Закону України "Про державну службу", у зв`язку із відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Також, у відповідь на звернення позивачки, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом за №1031-810/Д-17/8-2400/24 від 06.03.2024 повідомило про відсутність підстав для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

У відповідь на повторне звернення ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №1516-1301/Д-17/8-2400/24 від 01.04.2024 повторно повідомило позивачку, що у неї відсутнє право на переведення на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу", оскільки на день набрання чинності Закону №889 станом на 01.05.2016 у неї відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, які дають право на призначення пенсії державного службовця.

Вважаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з положеннями ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Згідно з ч.18 ст.37 Закону №3723-XII передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до ст.46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у п.2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_1 позивач працювала у в Державній податковій інспекції Новоселицького району Чернівецької області, зокрема:

- з 15.11.2001 (запис 17) прийнята на посаду державного податкового інспектора (15.05.2002 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІІ рангу - (запис 18)); начальником відділу з 27.08.2002 по 08.09.2003 (запис 19), головним державним податковим інспектором з 09.09.2003 по 27.02.2012 (18.11.2002 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу, 20.11.2006 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу) - (записи 20-23); головним державним податковим інспектором Новоселицької ДПІ Чернівецької області з 28.02.2012 по 26.06.2013 - (записи 24-26);

- головним державним податковим інспектором Новоселицької ДПІ Чернівецької області Новоселицької ДПІ ГУ Міндоходів в Чернівецькій області з 27.06.2013 по 27.04.2015 (присвоєно персональне звання інспектора податкової та митної справи І рангу - (записи 27-28); державним інспектором Новоселицької ОДПІ ГУДПС з 28.04.2015 по 27.01.2016 (запис 29), головним державним інспектором з 28.01.2016 по 31.03.2016 (запис 30), завідувачем сектору (присвоєно звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу (запис 31)) з 01.04.2016 по 27.07.2017; головним державним інспектором з 28.07.2017 по 28.12.2018 (запис 32); старшим державним ревізором - інспектором Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області з 29.12.2018 по 03.09.2019 (запис 34);

- старшим державним ревізором - інспектором Новоселицького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області (04.09.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця) з 04.09.2019 по 21.01.2021 (запис 36-39).

Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, який діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII, яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (далі - Порядок №283).

Згідно абз.3 п.2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.15 Закону №509-XII передбачено, що посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання.

Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби І рангу, державний радник податкової служби ІІ рангу, державний радник податкової служби ІІІ рангу, радник податкової служби І рангу, радник податкової служби ІІ рангу, радник податкової служби ІІІ рангу, інспектор податкової служби І рангу, інспектор податкової служби ІІ рангу, інспектор податкової служби ІІІ рангу.

Згідно з ст.6 Закону №509-XII було встановлено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Згідно з абз.1, 2 п.344.1 ст.344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, зокрема, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".

Дана правова позиція узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16а.

Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) у вказаних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №3723-XII посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Таким чином, період роботи позивача на посадах в органах державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи державної служби.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, зважаючи на те, що як Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, так і нормами діючих до нього профільних Законів України «Про державну службу» №3723-XII і №509-ХІІ, та Порядку №283, - було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що ОСОБА_1 з 15.11.2001 року безперервно працювала в органах державної податкової служби та в державній адміністрації, прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), те, що їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом №509-ХІІ порядку, а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної нею заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то всі періоди роботи (служби) позивача, ОСОБА_1 підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, позивачка з огляду на періоди перебування на службі в органах державної податкової служби станом на 01.05.2016 мала стаж роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, на час досягнення пенсійного віку працювала на посаді державної служби, має 22 роки стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

Таким чином пенсійний орган повинен був здійснити призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", однак протиправно відмовив у призначенні вказаної пенсії.

Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а органом, визначеним для розгляду цього питання за принципом екстериторіальності - є Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, належним способом поновлення порушеного права позивача, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби позивачки період роботи у податкових органах з 15.11.2001 по 21.01.2021 та призначити ОСОБА_1 з 31 січня 2024 року (дати подачі заяви про перехід на пенсію за іншим Законом) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.