Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №560/16130/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16130/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

28 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Хмельницької митниці , в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2025 UA400000/2025/0000195/2.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до контракту №09/04/25 від 09.04.2025 фірма "SUZHOU RETON GARMENTS CO., LTD", Китай (Продавець) поставила, а позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , отримала і оплатила за товар відповідно до цього контракту.

28.08.2025 на підставі договору №83 від 22.04.2025 про надання послуг по декларуванню товарів прямого представництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Фавор Ексім Груп" від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення товару митну декларацію 25UA400040020314U8 та відповідні документи, а саме:

пакувальний лист б/н від 09.04.2025;

рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) RN206581 від 09.04.2025;

коносамент (Bill of lading) HN425060038В від 21.06.2025;

автотранспортну накладну (Road consignment note) № 0509077/2 від 23.08.2025;

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) UA209060/2025/006867 від 26.08.2025;

банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 28.07.2025 на суму 13591 долар США;

банківський платіжний документ, що стосується товару №6 від 28.07.2025 на суму 16749,80 доларів США;

рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 9662 від 27.08.2025;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару OW012285-2 від 27.08.2025;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №09/04/25 від 09.04.2025, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;

договір №83 від 22.04.2025 про надання послуг митного брокера, договір (контракт) про перевезення 270325-А від 27.03.2025;

електронний сертифікат про непреференційне походження товару 257705397820011 від 22.07.2025;

копію митної декларації країни відправлення 264019572В від 18.06.2025.

У вказаній МД декларантом митна вартість товару була заявлена в розмірі 26929,58 доларів США (графа 45 МД) з розрахунку ціни товару в розмірі 24120 доларів США (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

28.08.2025 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2025/000195/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000520.

У Рішенні митна вартість товару скоригована до 45874,20 доларів США, у зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 264869,10 грн., яку позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією 25UA400040020440U2 від 29.08.2025.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення №UA400000/2025/000195/2 від 28.08.2025 про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару.

Не погоджуючись з позицією відповідача щодо коригування митної вартості товару, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 8 - 11 статті 52 МК України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до частини 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відтак, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15.

Як встановлено з матеріалів справи, митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що документи, подані згідно статті 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлений декларантом рівень митної вартості товару №1 (2,47 дол.США/кг), не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (4,21 дол.США/кг), митне оформлення яких здійснено раніше: товару №2 (3,39 дол.США/кг) не відповідає рівню митної вартості ідентичних та подібних товарів того ж виробника тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше (4,42 дол.США/кг). Крім того, в попередні періоди рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів коригувався декларантом самостійно;

- відправник товару, зазначений в поданій копії митної декларації країни відправлення відрізняється від відправника, заявленого до митного оформлення та зазначеного в інших поданих документах;

- до митного оформлення не надано передбачену договором транспортного експедирування заявку на перевезення;

- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена рахунком на оплату, але не включена до складових митної вартості товарів;

- згідно з офіційними даними сайту митних органів Китайської Народної Республіки за даним кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів 6116930000 встановлено, що вартість даного товару, експорт якого здійснювався у червні 2025 вища ніж заявлена до митного оформлення, а саме: 12,95 дол.США/кг;

Також, подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме експедиційної винагороди.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2.3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товарів, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та 60 МКУ) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.62 та 63 МКУ) у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 25.06.2025 №25UA204150001761U5 (4,21 дол. США/кг) згідно з якою здійснено митне оформлення товару в асортименті: "Рукавички трикотажні, без покриття та без просочення, виготовлені з суміші синтетичних штапельних волокон поліефіру 56% та волокон бавовни 44%: Рукавички трикотажні ХБ білі), вагою 2400 кг, що імпортувались на умовах поставки FOB QINGDAO згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,21 дол.США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки товар за МД від 25.06.2025 №25UA204150001761U5 поставлявся на таких же умовах поставки як і оцінюваний товар. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту того ж виробника.

Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 26.05.2025 №25UA807200007475U0 (4.42 дол. США/кг). згідно з якою здійснено митне оформлення товару в асортименті: "Рукавиці трикотажні, робочі, просочені або покриті гумою: Рукавички з нітриловим покриттям), вагою 335кг, що імпортувались на умовах поставки FOB NINGBO, від того ж відправника, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,42 дол.США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались оскільки товар за МД від 26.05.2025 №25UA8072000074/5110 поставлявся на таких же умовах поставки які оцінюваний товар. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту того ж виробника.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.".

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари.

У відповідь декларантом не надано документів, які усувають усі вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.

Як встановлено судом першої інстанції, в поданій до митного оформлення міжнародній автомобільній накладній CMR (графа 16 - "Перевізник (найменування, адреса, країна)") вказано фактичним перевізником ТОВ «Delivery Limited Liability Company» /м.Одеса.

При цьому, рахунок на оплату наданих послуг по перевезенню товару та довідку про транспортно-експедиторські витрати видано ТОВ «ВанВейл».

При цьому, однією із складових митної вартості, визначених законодавцем у частині 10 статті 58 МКУ, є витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників.

Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що у спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати, а відтак і комісійна винагорода експедитора також не була додана до митної вартості товару враховуючи, що експедиційні послуги надаються протягом всього маршруту перевезення, оскільки перевезення товарів здійснювалось із залученням експедиторів, що підтверджується договором перевезення №270325-А від 27.03.2025.

Відповідно до офіційних даних сайту митних органів Китайської Народної Республіки за даним кодом УКТЗЕД 6116930000 - було встановлено, що вартість даного товару, експорт якого здійснювався у червні 2025, - вища ніж заявлена до митного оформлення, а саме 12,95 дол.США/кг.

Окрім того, у митній декларації країни відправлення №264019572В від 18.06.2025, відправником даного товару вказано фірму «Suzhou Leinhou Clothing Co., Ltd.»

Проте у митній декларації від 28.08.2025 № 25UA400040020314U8 позивачем було вказано іншого відправника «SUZHOU RETON GARMENTS»:

В контексті викладеного, судова колегія відхиляє твердження апелянта, що митна декларація країни відправлення не є оcновним документом, який підтверджує митну вартість і обраний метод її визначення, що випливає з положень ч.2 статті 53 МК України, оскільки митна декларація країни відправлення була подана позивачем самостійно до митного оформлення, а отже аналізувалась митним органом у сукупності з усіма іншими поданими товаросупровідними документами, вказаними у графі 44 МД, так як відомості, заявлені у МД декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Отже, вказані факти впливають на правильність визначення митної вартості товару в частині включення усіх складових митної вартості, визначених частиною 10 статті 58 МК України, а саме комісійної та брокерської винагороди, інформація щодо яких відсутня в документах, поданих до митного оформлення.

Дослідивши подані до митного оформлення документи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовували б сумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.

Верховний Суд в постанові від 17.02.2022 у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

За обставин даної справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару були розбіжності та ознаки, які зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МКУ, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як передбачено це частиною 6 статті 54 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно виснував, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.