Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №560/15644/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15644/25

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

28 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у відмові підготувати та надати вказану вище довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру премії у 567% посадового окладу відповідно до рішення (доручення) Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд та маючих місце щорічних змін (підвищень) відсоткових надбавок до існуючих складових грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати вказану вище довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру премії у 567% посадового окладу відповідно до рішення (доручення) Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд та маючих місце щорічних змін (підвищень) відсоткових надбавок до існуючих складових грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати вказану вище довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру премії у 567% посадового окладу відповідно до рішення (доручення) Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд та маючих місце щорічних змін (підвищень) відсоткових надбавок до існуючих складових грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати вказану вище довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру премії у 567% посадового окладу відповідно до рішення (доручення) Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд та маючих місце щорічних змін (підвищень) відсоткових надбавок до існуючих складових грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримую пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до рішення (доручення) Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд значно підвищені грошові премії особовому складу Міністерства оборони.

Позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням направити довідку про таке підвищення премій до Головного управління Пенсійного фонду України, однак отримала відмову.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відтак, спірним питанням є відмова відповідача у врахуванні при складанні довідки окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Так, відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови № 704 Міністерство оборони України наказом від 07 червня 2018 року № 260 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260).

Згідно з пунктом 17 розділу 1 Порядку № 260, який застосовується з 24 лютого 2022 року, на період дії воєнного стану, виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

16 січня 2024 року з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, Міністр оборони України видав окреме доручення № 183/уд, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2024 році встановити, зокрема військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України): надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі – 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01 січня 2024 року – у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення.

Додатком 1 до окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд визначено розміри щомісячної премії за відповідними тарифними розрядами з 01 січня 2024 року військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (призовом) на посадах рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу (крім військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (призовом) у військових частинах, підпорядкованих Командуванню Сил спеціальних операцій, Командуванню Десантно-штурмових військ, командиру військової частини НОМЕР_1 , в екіпажах надводних кораблів (суден, катерів), в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад та центрів, до складу яких входять кораблі, морські судна, самохідні рейдові судна або катери, які постійно розміщені на кораблях (суднах, катерах) та у військових частинах А0952, А1420, А1420-А, А1420-Б, А1420-Г, А1420-М, А1556, А1778, А1927, А4267, А3715, А3892, НОМЕР_2 , згідно із якими, поміж іншого, доручено керівникам органів, у яких проходять службу такі військовослужбовці, встановити у 2024 році цим військовослужбовцям за тарифною сіткою з 21 по 60 розряд премію у розмірі 390 %.

Зі змісту зазначеного доручення вбачається, що останнє адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, метою якого є належна та своєчасна виплата у 2024 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких визначено в додатках до доручення.

Дане доручення Міністра оборони України є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

Отже, вказаний документ Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Наведені висновки суду щодо правової природи окремого доручення Міністра оборони України в контексті підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення колишнього військовослужбовця, яке враховується для перерахунку пенсії, узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 11 червня 2024 року у справі № 520/17087/23, від 17 вересня 2024 року у справі № 520/17089/23 та від 30 січня 2025 року у справі № 520/27798/23.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а зробила висновок, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців. Таким чином, встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Отже, окреме доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд не є обставиною, яка, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, є підставою для перерахунку пенсії.

Таким чином, колегія суддів доходить до переконання про необгрунтованість вимог позову та відсутність підстав для його задоволення.

Стосовно доводів апелянта про те, що предметом її позову є виключно вимога про надання інформації відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд, а не наявність чи відсутність права на перерахунок грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2024 року, то останній судова колегія відхиляє, як такі, що повністю спростовуються змістом прохальної частини позовної заяви.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, однак при формуванні цього висновку не врахував всіх обставин по справі, а тому наявні підстави для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року змінити з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.