Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №320/17149/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 320/17149/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жук Р.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

28 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII без обмеження максимальним її розміром, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01 січня 2026 року.

Відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII без обмеження максимальним її розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01 січня 2026 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2026 року визначено підсудність справи №320/17149/26 за Сьомим апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі №320/17149/26 та призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 30 серпня 2008 року, яка обчислена, виходячи з 56% грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року у справі № 640/33799/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у м. Києві № 6-1928/20 від 17 липня 2020 року:

- 01 січня 2018 року з урахуванням наступних видів та розмірів грошового забезпечення: посадового окладу судді місцевого суду з повноваженнями - 44 050, 00 грн., щомісячної доплати за посаду заступника голови місцевого суду в розмірі 5 % посадового окладу судді місцевого суду (частина шоста статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») - 2 202, 50 грн, окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1 410, 00 грн, процентної надбавки за вислугу років 35 % - 16 681, 88 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 26 842, 12 грн. Виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року проводити без обмеження її максимального розміру;

- 01 січня 2019 року з урахуванням наступних видів та розмірів грошового забезпечення: посадового окладу судді місцевого суду з повноваженнями - 60 031,00 грн, щомісячної доплати за посаду заступника голови місцевого суду в розмірі 5 % посадового окладу судді місцевого суду (частина шоста статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») - 3 001, 55 грн, окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1 410, 00 грн, процентної надбавки за вислугу років 35 % - 22 554, 89 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 26 842, 12 грн. Виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2019 року проводити без обмеження її максимального розміру;

- 01 січня 2020 року з урахуванням наступних видів та розмірів грошового забезпечення: посадового окладу судді місцевого суду з повноваженнями - 78 825, 00 грн, щомісячної доплати за посаду заступника голови місцевого суду в розмірі 5 % посадового окладу судді місцевого суду (частина шоста статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») - 3 941, 25 грн, окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1 410, 00 грн, процентної надбавки за вислугу років 35 % - 29 461, 69 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 26 842, 12 грн. Виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2020 року проводити без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року у справі № 320/13729/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано:

- провести з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років на підставі Довідки ТУ ДСА України у м. Києві № 6-3010/24 від 23 липня 2024 року, виходячи з повного розміру грошового забезпечення: посадовий оклад - 78 825 грн, оклад за військовим званням «підполковник» - 1 410 грн, надбавка за вислугу років 35% х = 28 082,25 грн, суддям, які обіймають посаду заступника голови суду, щомісячна доплата в розмірі 5% посадового окладу судді відповідного суду = 3 941,25 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% = 75 621,49 грн, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно» 15% = 11 823,75 грн, премія 35% = 27 588,75 грн, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2022 року, та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років на підставі Довідки ТУ ДСА України у м. Києві № 6-3013/24 від 23 липня 2024 року, виходячи з повного розміру грошового забезпечення: посадовий оклад - 78 825 грн, оклад за військовим званням «підполковник» - 1 410 грн, надбавка за вислугу років 35% х = 28 082,25 грн, суддям, які обіймають посаду заступника голови суду, щомісячна доплата в розмірі 5% посадового окладу судді відповідного суду = 3 941,25 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% = 75 621,49 грн, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно» 15% = 11 823,75 грн, премія 140% = 110 355, 00 грн, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2023 року та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- провести з 01 лютого 2024 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років на підставі Довідки ТУ ДСА України у м. Києві № 6-3014/24 від 23 липня 2024 року, станом на 01 січня 2024 року, виходячи з повного розміру грошового забезпечення: посадовий оклад - 78 825 грн, оклад за військовим званням «підполковник» - 1 410 грн, надбавка за вислугу років 35% х = 28 082,25 грн, суддям, які обіймають посаду заступника голови суду, щомісячна доплата в розмірі 5% посадового окладу судді відповідного суду = 3 941,25 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% = 75 621,49 грн, надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "цілком таємно" 15% = 11 823,75 грн, премія 140% = 110 355,00 грн, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2024 року та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2023 року та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2024 року та без обмеження пенсії максимальним розміром.

- здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.01.2025 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Як вбачається з матеріалів справи, після проведеного перерахунку пенсії на виконання вказаного вище рішення Київського окружного адміністративного суду, підсумок пенсії позивача (з надбавками) становив 224 382,52 грн.

Згідно копії розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2026 року позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням, у тому числі індексації базового ОСНП 2025 (176 632,89*0,1150) у розмірі 1 500,00 грн, після якого підсумок пенсії (надбавками) становить 225 882,52 грн, проте, обмежений максимальним розміром, визначеним на виконання рішення суду у 224 382,52 грн.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо проведення перерахунку пенсії позивача без застосування понижуючого коефіцієнту, з урахуванням індексації за 2026 рік та без обмеження максимальним розміром.

Листом від 09 березня 2025 року № 11478/В-02/8-2600/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано відповідь, в якій зазначено, що у листопаді 2025 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 320/13729/25 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії в межа резолютивної частини рішення суду та без обмеження максимальним розміром. з 01 січня 2026 року нараховано пенсію із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 та розмір пенсії позивача становить до виплати 51 502,25 грн.

У листі також зазначено, що відповідно до Порядку № 821 позивачу з жовтня 2025 року розпочато виплату заборгованості відповідно до рішень суду:

- виплачено частину заборгованості за минулий період (за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року у справі № 640/33799/21) у жовтні 2025 року в сумі 187,35 грн, у листопаді – 187,35 грн, у грудні – 187,35 грн, у лютому 2026 року – 103,00 грн;

- виплачено частину поточної заборгованості (за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 320/13729/25) у листопаді 2025 року – 8 043,40 грн, у грудні – 7 461,42 грн, у лютому 2026 року – 1 000,00 грн.

У січні, лютому та березні 2026 позивачу виплачено пенсію в розмірі 36 930,88 грн (до виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 320/13729/25) перераховану без обмеження максимального розміру (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів).

Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних сум на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Порядку № 821.

Більш того, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04 червня 2026 року № 2600-0309-7/92090 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з урахуванням індексації базового ОСНП 2026 (225 882,52*0,1210) у розмірі 2 595,00 грн, після якого розмір пенсії позивача з надбавками станом на 01 січня 2026 року становить 228 477,52 грн, з урахуванням максимального розміру – 224 382,52 грн та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 до виплати – 51 502,25 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, застосування при її виплаті Порядку № 821 та понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, позивач звернувся до суду з з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII).

Згідно статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

У частинах першій, другій, четвертій статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Наведене в сукупності свідчить, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

01січня 2008 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ) було доповнено новою частиною, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, що встановлена абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни і доповнення до статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким фактично було введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, шляхом викладення частини п`ятої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII у новій редакції, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким доповнено частину п`яту статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII і визначено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У подальшому до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були внесені додаткові зміни та доповнення, у зв`язку з чим частина п`ята статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка була викладена в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI) та доповнена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII), стала частиною сьомою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Законів України від 08 липня 2011 року № 3668-VI та від 24 грудня 2015 року № 911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 зазначені вище положення частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII є такою, що втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII), яким до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були внесені зміни - слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

З огляду на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, зміни, що полягають у зміні слів та цифр, які були внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до визнаної неконституційною (фактично відсутньої на час внесення цих змін) норми Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII), є нереалізованими.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII не передбачала положень про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зміни та доповнення до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка визнана неконституційною та втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.

Аналогічна за змістом правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 120/3552/21-а, від 26 січня 2022 року у справі № 569/2950/17, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, тощо.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року (дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII втратила чинність.

При цьому, положення статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI, які фактично дублюють частину сьому статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, змін не зазнали.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин саме норми Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 04 липня 2023 року у справі № 420/10528/21, від 23 січня 2024 року у справі № 160/17347/22 від 27 березня 2024 у справі № 620/4764/21.

Водночас, частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій, втратила чинність з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016, а зміни, що були внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії, у зв`язку з чим, обмеження до виплати нарахованого розміру пенсії позивача максимальним (в даному випадку, визначеним на виконання рішення суду) є протиправним.

Стосовно застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Наведене в сукупності свідчить, що у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 11 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови від 30 грудня 2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова № 1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджету України на 2026 рік" та Постановою № 1778 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 11 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Верховний Суд у справі № 120/1081/25 у подібних правовідносинах (постанова від 11 вересня 2025 року) дійшов висновку про те, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

Враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), суд зазначив, що Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Крім цього, варто уваги, що Верховний Суд наголосив на тому, що зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1), не вносилися.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону № 4695-IX та пунктом 1 Постанови № 1778.

Стосовно застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 320/51895/25, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та зобов`язано Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.