Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №560/12747/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12747/25

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

28 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року та ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та зобов`язати відповідача підготувати і надати таку довідку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.

Зобов`язано відповідача підготувати та надати таку довідку із зазначенням посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у розмірах (відсоткових значеннях), що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за посадою позивача або посадою, прирівняною до цієї посади, виходячи з установленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023.

Стягнуто на користь позивача 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

02 жовтня 2025 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій, з посиланням на частину першу статті 252 КАС України, просив доповнити резолютивну частину рішення від 19 вересня 2025 року конкретними відсотковими значеннями встановлених виплат.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в задоволенні цієї заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містить конкретних відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії, хоча відповідні обставини були встановлені судом у ході розгляду справи.

Апелянт вказує, що на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року відповідач повідомив, що відповідно до рішення Міністра оборони України №2683/3 від 01.02.2023 за посадою, прирівняною до посади позивача, станом на 01.01.2023 виплачувалася надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків та премія у розмірі 214 відсотків.

На переконання апелянта, залишення в резолютивній частині рішення загального формулювання про зазначення виплат у розмірах, що фактично виплачені, за наявності встановлених судом конкретних показників не забезпечує ефективного захисту його права та створює ризик нового спору під час виконання рішення.

Крім того, апелянт не погоджується з ухвалою від 15 жовтня 2025 року, якою суд першої інстанції відмовив в ухваленні додаткового рішення.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року та ухвалу від 15 жовтня 2025 року й ухвалити нову постанову, якою зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням посадового окладу та окладу за військове звання, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, а також відповідних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі частини першої статті 311 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

14 червня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Листом від 01 липня 2025 року №10/1/8588 відповідач у задоволенні цієї заяви відмовив.

22 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

30 липня 2025 року позивач подав клопотання про витребування у відповідача інформації щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення за відповідною посадою.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 надати письмову інформацію щодо середніх розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за особливості проходження служби та виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, які було виплачено за посадою позивача або посадою, прирівняною до цієї посади, станом на 01.01.2023.

На виконання зазначеної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на позовну заяву від 01 вересня 2025 року повідомив, що відповідно до рішення Міністра оборони України №2683/3 від 01.02.2023 за відповідною, прирівняною за тарифним розрядом до посади позивача, посадою станом на 01.01.2023 виплачувалася надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків та премія у розмірі 214 відсотків.

Таким чином, наведені показники були повідомлені самим відповідачем саме у відповідь на вимогу суду надати інформацію щодо середніх розмірів відповідних виплат, фактично виплачених за посадою позивача або прирівняною до неї посадою станом на 01.01.2023.

Інших відомостей щодо розміру цих виплат за відповідною посадою відповідач не надав, достовірність повідомлених ним показників не заперечував.

Рішенням від 19 вересня 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов повністю, однак у резолютивній частині рішення конкретних відсоткових значень зазначених виплат не навів.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 керівникам державних органів надано право встановлювати надбавку за особливості проходження служби та здійснювати преміювання військовослужбовців у межах відповідного фонду грошового забезпечення.

Отже, конкретні розміри таких виплат не є незмінною величиною та підлягають установленню з урахуванням відомостей про їх фактичну виплату за відповідною посадою.

Правовий підхід до визначення таких складових грошового забезпечення сформовано Верховним Судом у рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року.

Верховний Суд виходив із того, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення зазначаються у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою у державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

При цьому Верховний Суд окремо наголосив на необхідності такого формулювання резолютивної частини судового рішення, яке усувало б можливість виникнення нового спору щодо конкретного відсоткового значення відповідних складових грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи рішення у зразковій справі без змін, погодилася з висновком про застосування середніх розмірів надбавки та премії, фактично виплачених за відповідною посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії.

Колегія суддів враховує, що обставини цієї справи не є повністю тотожними обставинам зразкової справи №380/19324/23, оскільки спір у справі, яка переглядається, виник у зв`язку з відмовою відповідача у видачі довідки, тоді як у зразковій справі предметом спору було, зокрема, неправильне визначення відсоткових значень відповідних складових у вже виданих довідках.

Водночас правовідносини у цій справі в частині визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії є подібними, а тому сформований Верховним Судом правовий підхід підлягає врахуванню під час визначення ефективного способу захисту порушеного права позивача.

У цій справі суд першої інстанції не був позбавлений можливості визначити конкретні відсоткові значення відповідних виплат.

Навпаки, саме з метою встановлення цих обставин суд ухвалою від 22 серпня 2025 року витребував у відповідача інформацію про середні розміри додаткових видів грошового забезпечення, які були виплачені за посадою позивача або прирівняною до неї посадою станом на 01.01.2023.

Відповідач на виконання цієї ухвали повідомив, що за відповідною посадою виплачувалася надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків та премія у розмірі 214 відсотків.

Отже, ці показники походять від суб`єкта владних повноважень, який володіє відповідною інформацією, були надані ним на виконання ухвали суду, якою витребовувались саме відомості про середні фактично виплачені розміри, та не були ним у подальшому спростовані чи уточнені.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних доказів того, що станом на 01.01.2023 за відповідною або прирівняною до посади позивача посадою фактично застосовувалися інші розміри зазначених виплат, матеріали справи не містять.

За таких обставин колегія суддів вважає доведеним, що для цілей складання спірної довідки надбавка за особливості проходження служби підлягає зазначенню в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премія - у розмірі 214 відсотків посадового окладу.

Залишення в резолютивній частині рішення лише загального формулювання про зазначення відповідних виплат «у розмірах (відсоткових значеннях), що фактично виплачені» за наявності вже встановлених у цій справі конкретних показників не забезпечує повного усунення спірності правовідносин та залишає можливість різного тлумачення змісту покладеного на відповідача обов`язку на стадії виконання судового рішення.

При цьому зазначення конкретних відсоткових значень не змінює предмета позову та не покладає на відповідача нового за своїм змістом обов`язку, а лише конкретизує спосіб виконання вже визначеного судом першої інстанції обов`язку відповідно до встановлених у справі обставин.

Щодо надбавки за вислугу років колегія суддів зазначає, що її розмір визначається відповідно до законодавства залежно від фактичної вислуги років позивача станом на відповідну дату та не становить предмета спору сторін.

Щодо надбавки за службу в умовах режимних обмежень колегія суддів враховує, що ухвалою від 22 серпня 2025 року суд першої інстанції витребував також інформацію щодо цієї виплати, однак у наданій відповідачем відповіді відомості про її конкретний розмір відсутні.

Водночас позивач в апеляційній скарзі не ставить перед судом апеляційної інстанції питання про встановлення конкретного відсоткового розміру цієї надбавки, у зв`язку із чим підстав для самостійного визначення апеляційним судом її розміру за відсутності відповідних доказів немає.

Оцінюючи вимоги апеляційної скарги щодо ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; або якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У цій справі суд першої інстанції вирішив заявлену позовну вимогу про зобов`язання відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення, задовольнивши її.

Заява позивача від 02 жовтня 2025 року фактично стосувалася не залишеної без вирішення позовної вимоги, а конкретизації змісту вже визначеного судом обов`язку відповідача шляхом включення до резолютивної частини конкретних відсоткових значень відповідних складових грошового забезпечення.

Додаткове судове рішення не може використовуватися для зміни змісту вже вирішеної позовної вимоги або фактичного перегляду сформульованої судом резолютивної частини рішення.

Недоліки такого характеру можуть бути усунені під час перегляду відповідного судового рішення судом апеляційної інстанції у межах наданих йому КАС України повноважень.

Тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення є правильним, а ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року підлягає залишенню без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суд першої інстанції правильно вирішив позовну вимогу про покладення на відповідача обов`язку підготувати та надати оновлену довідку, а за результатами апеляційного перегляду змінюється лише зміст цього обов`язку в частині конкретизації відсоткових значень установлених у справі складових грошового забезпечення, підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення немає.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення відповідної частини його резолютивної частини в редакції, яка забезпечує однозначне та ефективне виконання судового рішення.

В іншій частині висновки суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача та наявності в нього обов`язку підготувати і надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 сторонами не оспорюються, підстав для їх перегляду колегія суддів не встановила.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Ураховуючи, що за результатами апеляційного перегляду апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та рішення суду першої інстанції змінюється на користь позивача у спірній частині, понесені ним витрати зі сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі, сплаченому за оскарження цього рішення.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року змінити в частині формулювання покладеного на відповідача обов`язку, а в іншій частині залишити без змін.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року змінити, виклавши абзац його резолютивної частини, яким на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено обов`язок підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у такій редакції:

«Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням посадового окладу та окладу за військове звання, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023 (2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, надбавки за вислугу років у розмірі, що відповідає фактичній вислузі років ОСОБА_1 станом на зазначену дату, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також премії у розмірі 214 відсотків посадового окладу за посадою ОСОБА_1 або посадою, прирівняною до цієї посади».

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі №560/12747/25 залишити без змін.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі №560/12747/25 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.