Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №539/3962/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3962/26

Провадження № 2/539/2683/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Ануфрієвої Н.М.,

учасники по справі у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.07.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №262012, відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» надало останній кредит у загальній сумі 4000,00 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Клай Інвест» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачці кредит відповідно умов цього договору шляхом перерахування їх на картковий рахунок останньої.

23.12.2024 ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' уклали договір відступлення прав вимоги, відповідно умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило право вимоги за Кредитним договором №262012 від 09.07.2024 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором ТОВ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' становить 16 460,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками – 3460,80 грн, заборгованість за комісійними винагородами – 1000 грн., заборгованість за пенею – 8000 грн.

Просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2622012 від 09.07.2024 у розмірі 16 460,80 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, клопотань, відзиву не надала.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 09.07.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №262012, відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» надало останній кредит у гривні в загальній сумі 4000,00 грн, а вона зобов`язалася одержати та повернути кошти по кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с.33-38).

Позивачем на виконання умов вказаного кредитного договору на картковий рахунок відповідачки 09.07.2024 була перерахована сума кредиту в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 09.07.2024, платник ТОВ «Клай Інвест». (а.с.30).

23.12.2024 ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' уклали договір відступлення прав вимоги, відповідно умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило право вимоги за Кредитним договором №262012 від 09.07.2024 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Відповідачка не виконала умови кредитного договору та не повернула кредит позивачу, а також не виконала всі інші грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором.

Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором ТОВ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' становить 16 460,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками – 3460,80 грн, заборгованість за комісійними винагородами – 1000 грн., заборгованість за пенею – 8000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов`язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідач порушила умови договору та перестала належним чином сплачувати кредит, у результаті чого виникла заборгованість.

Щодо стягнення заборгованості по пені в розмірі 8 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заборгованість по пені в розмірі 8 000 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо комісії за кредитним договором суд зазначає таке.

З аналізу вимог пункту 4 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» суд вбачає, що цей Закон передбачає право фінансової установи встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаний висновок Верховного Суду кореспондується зі спірними правовідносинами, оскільки відповідач також надає фінансові послуги та на нього розповсюджуються норми Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитним договором за їх обслуговування та надання кредиту в загальному розмірі 1000 грн. не узгоджується із нормами Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строк, передбачений договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги №42649746/02 від 01.06.2026, укладений позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. з ФОП « ОСОБА_2 , про надання юридичних послуг.

Відповідно до Акту наданих послуг від 21 липня 2026 року сторони за Договором від 01.06.2026 погодили надання наступних правових послуг: усна консультація – 250 грн, письмова консультація – 750 грн., правовий аналіз - 1500 грн., складання позовної заяви - 3000 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) – 500 грн.,всього 6 000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою – п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 6000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 4000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1812 гривень.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,89,137, 141,259,263,279, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором №262012 від 09.07.2024 у загальному розмірі 7460 (сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 80 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками – 3460 грн. 80 коп.

В задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості по штрафним санкціям та комісіям – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1206 (одна тисяча двісті шість) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С. Алтухова