Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №539/2468/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2468/26

Провадження № 2/539/1948/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236) (далі – позивач) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236) заборгованість за кредитним договором №27560-09/2024 від 22 вересня 2024 року та за кредитним договором № 37448-10/2024 від 21 жовтня 2024 року у сумі 34 231 (тридцять чотири тисячі двісті тридцять одна) гривня 20 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі – первісний кредитор) та відповідачем 21 жовтня 2024 року було укладено електронний кредитний договір № 37448-10/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 7 000,00 грн та зобов`язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними у строк, визначений у договорі, а також сплатити комісію.

24 лютого 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (первісним кредитором) та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, а також Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронна форма кредитного договору прирівнюється до письмової форми договору.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про витребування доказів та про розгляд справи за відсутності представника позивача.

07 липня 2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про підтримання позовних вимог.

20 липня 2026 року до суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

14 вересня 2026 року до суду від відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи документів (підтвердження перебування відповідача на військовій службі у лавах Збройних Сил України).

22 вересня 2026 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи та прийняття рішення без його участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 28 травня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 20 липня 2026 року

Судове засідання, призначене судом на 20 липня 2026 року, відклалося на 24 вересня 2026 року.

У зв`язку із тим, що учасники справи, повідомлені належним чином, не з`явилися у судове засідання, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.56, зворотна сторона – а.с.57).

Відповідач – ОСОБА_1 – з 15 листопада 2024 року перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою (а.с.110), військовим квитком (а.с.102-104).

22 вересня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №27560/09/2024 (далі – кредитний договір) (а.с.16-24), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов`язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у сумі 7 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Строк кредиту – 120 днів, дата надання кредиту – 22 вересня 2024 року, дата погашення кредиту – 19 січня 2025 року (пункт 1.2 кредитного договору).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника (відповідача) (пункт 1.6 кредитного договору).

Денна процентна ставка складає 0,72% (пункт 1.4.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та доступний, зокрема через сайт товариства (кредитора) та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до кредитного договору, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 19 січня 2025 року, сума повернення (з урахуванням відсотків за користування кредитом) – 13 048,00 грн (а.с.22, зворотна сторона).

Аналогічного змісту інформація міститься у Паспорті споживчого кредитування (а.с.13, зворотна сторона - а.с.15).

Під час укладення кредитного договору відповідача було ідентифіковано, що підтверджується довідкою первісного кредитора (а.с.24, зворотна сторона).

Листом від 17 лютого 2026 року №3426_260217115914 ТОВ «УПР» повідомило про зарахування 22 вересня 2024 року кредитних коштів на рахунок відповідача (а.с.22, зворотна сторона).

21 жовтня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №37448/10/2024 (далі – кредитний договір) (а.с.34-42), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов`язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у сумі 4 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Строк кредиту – 120 днів, дата надання кредиту – 21 жовтня 2024 року, дата погашення кредиту – 17 лютого 2025 року (пункт 1.2 кредитного договору).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника (відповідача) (пункт 1.6 кредитного договору).

Денна процентна ставка складає 1,00% (пункт 1.4.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та доступний, зокрема через сайт товариства (кредитора) та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до кредитного договору, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 17 лютого 2025 року, сума повернення (з урахуванням відсотків за користування кредитом) – 8 800,00 грн (а.с.41).

Аналогічного змісту інформація міститься у Паспорті споживчого кредитування (а.с.31, зворотна сторона - а.с.33).

Під час укладення кредитного договору відповідача було ідентифіковано, що підтверджується довідкою первісного кредитора (а.с.43).

Листом від 20 лютого 2026 року №20260220-689 ТОВ «УПР» повідомило про зарахування 21 жовтня 2024 року кредитних коштів на рахунок відповідача (а.с.43, зворотна сторона).

24 лютого 2025 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №24022025 (далі – договір факторингу) (а.с.48, зворотна сторона – а.с.53), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитними договорами відповідача підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників (а.с.55 зворотна сторона), а також витягом з Реєстрів боржників (а.с.53, зворотна сторона – а.с.54).

Згідно з розрахунком первісного кредитора станом на 24 лютого 2025 року (на дату укладення договору факторингу) загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором від 22 вересня 2024 року становила 18 631,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 320,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків – 3 995,60 грн, штрафи – 9 315,60 (а.с.26-28). Така ж інформація міститься і у витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с.53, зворотна сторона).

Згідно з розрахунком первісного кредитора станом на 24 лютого 2025 року (на дату укладення договору факторингу) загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором від 21 жовтня 2024 року становила 15 600,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків – 4 200,00 грн, штрафи – 7 400,00 (а.с.45-46). Така ж інформація міститься і у витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с.54).

Листами від 11 травня 2026 року позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою, у якій повідомив про укладення договору факторингу та про необхідність сплати йому заборгованості за кредитним договором (а.с.55, зворотна сторона – а.с.56).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (часина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України визначено, що період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладено в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов`язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає таке.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують, що відповідач є військовослужбовцем та має пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон). Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону військовослужбовців звільнено від сплати, серед іншого, процентів.

Із документів, доданих відповідачем, вбачається, що він був призваний на військову службу 15 листопада 2024 року за мобілізацією та наразі є діючим військовослужбовцем. З урахуванням указаних вище норм Закону, суд дійшов висновку, що відповідач має сплатити заборгованість за відсотками, яка виникла до дати його мобілізації, тобто до 15 листопада 2024 року.

Так, кредитний договір на суму 7 000,00 грн з денною процентною ставкою 0,72% в день укладено від 22 вересня 2024 року. Отже, сума відсотків за кредитним договором складатиме: 7 000,00 грн (сума кредиту) * 0,72% (денна процентна ставка за кредитним договором) / 100% * 44 дні (строк користування кредитом до мобілізації відповідача) = 2 117,60 грн (сума відсотків, яку відповідач має сплатити за користування кредитом до мобілізації). З урахуванням тіла кредиту сума заборгованості за кредитним договором від 22.09.2024, яку відповідач має сплатити позивача, складає: 5 320,00 грн + 2 117,60 грн = 7 437,60 грн.

Кредитний договір на суму 4 000,00 грн з денною процентною ставкою 1,00% в день укладено 21 жовтня 2024 року. Отже, Отже, сума відсотків за кредитним договором складатиме: 4 000,00 грн (сума кредиту) * 1,00% (денна процентна ставка за кредитним договором) / 100% * 25 днів (строк користування кредитом до мобілізації відповідача) = 1 000,00 грн (сума відсотків, яку відповідач має сплатити за користування кредитом до мобілізації). З урахуванням тіла кредиту сума заборгованості за кредитним договором від 21.10.2024, яку відповідач має сплатити позивача, складає: 4 000,00 грн + 1 000,00 грн = 5 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що відповідно до вимог вказаних вище статей Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний виконувати умови укладеного ним кредитного договору, при цьому, відповідач має пільги як військовослужбовець згідно із Законом в частині звільнення, серед іншого, від сплати процентів та пені за кредитним договором, стягненню підлягає сума тіла кредиту та відсотків (частково), а саме: 7 437,60 грн та 5 000,00 грн, загальна сума – 12 437,60 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки вони не узгоджуються із вимогами Закону.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом) суд зазначає таке.

З огляду на зазначені вище норми пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення – відповідні платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем (позивачем). У зв`язку з цим заборгованість за штрафом у сумі 9 315,60 грн за кредитним договором від 22.09.2024 та 7 400,00 грн за кредитним договором від 21.10.2024 не підлягає стягненню із відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором, а тому заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, а саме 12 437,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору суд зазначає таке

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №30875 від 19 травня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме: 967,25 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с.36) (далі – Договір) та детальні описи наданих послуг (а.с.60, зворотна сторона – а.с.61).

Зі змісту Актів №410 та №411 наданих послуг від 11 травня 2026 року (далі – Акти) (а.с.59, зворотна сторона – а.с.60) вбачається, що послуги адвоката складають 16 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та Актів, послуги адвоката у вказаній справі становлять 16 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за двома кредитними договорами) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим, із процесуальних документів – клопотання про підтримання позовних вимог, представник не брав участі у судових засіданнях), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №27560-09/2024 від 22 вересня 2024 року та за Договором про надання фінансового кредиту № 37448-10/2024 від 21 жовтня 2024 року у сумі 12 437 (дванадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236):

судовий збір у сумі 967 (дев`ятсот шістдесят сім) гривень 25 копійок;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва