Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №243/4618/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/4618/26

Провадження № 2-а/552/151/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Петрової А.В.

від представника позивача: Дементьєва Л.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дементьєва Леся Володимирівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дементьєва Леся Володимирівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постанова №870 від 16.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконною, та підлягає скасуванню, оскільки у ОСОБА_1 є відстрочка від військової служби бронювання, але 24.11.2025 його доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому повідомили, що з його боку є порушення чинного законодавства про військовий обов`язок, тому відносно нього буде складена постанова про накладення адміністративного штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Разом з тим, ОСОБА_1 запропонували підписати заяву про визнання вчинення ним правопорушення і пояснили, що в такому випадку, якщо він одразу оплатить штраф, то потрібно буде сплатити половину від штрафу – 8500,00 грн. ОСОБА_1 підписав надану йому заяву та оплатив штраф у розмірі 8500,00 грн, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції №53119881 від 25.11.2025, у призначенні платежу якої вказано: «Сплата штрафу згідно протоколу №870 від 16.09.2025».

В подальшому, в електронному кабінеті позивача в «Резерв+» наявна інформація про: Постанову №R217350 від 24.11.2025, стаття порушення 210-1 КУпАП, частина 3, причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП, сплачено 8500,00 грн, дата сплати 25.11.2025, тобто відповідачем зараховано штраф в розмірі 8 500 гривень в якості оплати за Постанову №R217350 від 24.11.2025, а не постанови від 16.09.2025 №870.

ОСОБА_1 вважає, що при винесенні постанови №870 від 16.09.2025 та постанови №R217350 від 24.11.2025 відповідачем було порушено норми чинного законодавства, тому що на його думку, ці дві постанови були винесені в один і той же день 24.11.2025, доказом чого є те, що в оскаржуваній Постанові №870 від 16.09.2025 дата вписана від руки, хоча весь текст постанови надрукований. Крім того, в якості реквізитів для сплати штрафу 25.11.2025 позивачу були видані реквізити з призначенням платежу «Протокол №870 від 16.09.2025», хоча цей платіж був зарахований у сплату за постанову №R217350 від 24.11.2025. До того ж, у застосунку «Резерв+» відсутня інформація щодо інших постанов відносно ОСОБА_1 , а також на постанові №870 від 16.09.2025 відсутній підпис ОСОБА_1 та інформація про отримання цієї постанови.

В оскаржуваній постанові в якості порушення вказаний Закон України від 21.03.2024 №3621-ІХ, а правовою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності наведена ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте в постанові не конкретизовано відповідну статтю Закону України від 21.03.2024 №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», що є порушенням вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення, а також не вказано про винність ОСОБА_1 , не визначено розмір санкції, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП.

Представник позивача також зазначає, що позивач не отримував жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому він не вчиняв правопорушення, вказане у Постанові №R217350 від 24.11.2025. Він оновив свої дані, має відстрочку, оскільки заброньований. Позивачу не було відомо про наявність щодо нього інших постанов про накладення на нього штрафу. До того ж, у застосунку «Резерв+» також відсутня інформація щодо наявності відносно нього будь-яких несплачених постанов, а відсутність в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 дати вчинення адміністративного правопорушенням виключає можливість розрахувати строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.09.2025 №870 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтвердили всі обставини, викладені в позовній заяві та просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітки в електронному кабінеті відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 вересня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 870 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК відповідно до Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний» та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення згідно ч. 3 статті 210 КУпАП в умовах дії на території України особливого періоду.

У постанові від 16.09.2025 № 870 розмір санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП не зазначено, відсутній підпис про її отримання ОСОБА_1 , а також відсутні відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , має відстрочку до 12.03.2027, дата ВЛК: 21.10.2008, дані оновлено, непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, тому у зв`язку зі змінами в Законі мав пройти повторний медичний огляд. Висновок такого огляду матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно абзацу 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Як вбачається з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 у редакції Закону України від 12.02.2025 №4235- IX (далі - Закон № 4235- IX), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач будучи військовозобов`язаним та суб`єктом, який згідно Закону України № 4235-ІХ був зобов`язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, до зазначеної дати не пройшов медичний огляд, тобто фактично допустив порушення правил військового обліку, яке повинно було виявлено відповідачем 06 червня 2025 року.

Разом з тим, відповідач маючи безпосередній доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який зобов`язаний використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку, повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України № 4235-ІХ строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025 року.

Отже, за таких обставин граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин є 06.09.2025 року.

Водночас, розгляд адміністративного протоколу та складання постанови відносно позивача відбувся 16 вересня 2025 року, тобто вже поза межами строків, встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за вказаних у протоколі обставин є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що постанова № 870 від 16.09.2025 є такою, що не відповідає положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.

За таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 532,48 грн, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 532,48 грн.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 73-77, 90, 122, 246, 255, 268, 271-272, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дементьєва Леся Володимирівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_3 № 870 від 16 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.09.2026.

Суддя О.О. Соловйова