Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №375/1260/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1260/26

Провадження № 2-др/375/20/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Медведєвої Н.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») - Медведєвої Н.О. про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до вказаної заяви представник Медведєва Н.О. просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2026 року розгляд заяви призначено до розгляду з викликом сторін на 11 год 00 хв 28 вересня 2026 року.

Представник позивача та відповідач у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідачу була надіслана ухвала від 18 вересня 2026 року на зареєстровану адресу: Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Волі, буд. 2А., згідно трекінгу «Укрпошти» RO 6728 5803 737 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України є 25 вересня 2026 року.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви про ухвалення додаткового рішення, дійшов до наступних висновків.

У червні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Медведєва Н.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30 листопада 2023 року укладено Кредитний договір (оферта) № 30.11.2023-100000985.

Заочним рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 7 вересня 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2023 року № 30.11.2023-100000985 у розмірі 21400,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 грн та витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 141,98 грн.

14 вересня 2026 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Медведєва Н.О. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення додано копію договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 1 квітня 2025 року, додаткову угоду № 6 від 31 грудня 2025 до договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 1 квітня 2026 року, звіт про виконану роботу від 3 вересня 2026 року відповідно до договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 1 квітня 2025 року, платіжну інструкцію № СЦ00145100 від 11 вересня 2026 року на суму 6000,00 грн.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі стаття 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, № 58442/00, 28 листопада 2002 року), зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості).

У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 7 вересня 2026 року позов задоволено повністю.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне заяву представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - Медведєвої Н.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогуу розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Медведєвої Н.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення суду складено 28 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус