Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №372/2961/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2961/26

Провадження 2-2299/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

при секретарі Редька Н.Н.,

за участю представника позивача Бабича В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Садівницького товариства «БЕРІЗКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року до Обухівського районного суду Київської області звернулось СТ «Берізка» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським внескам в розмірі 14 000 грн. 00 коп., заборгованість за комунальні послуги, користування інфраструктурою та майном товариства в сумі 22 500 грн. 00 коп., заборгованість за електроенергію в розмірі 8 531 грн. 60 коп.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що ОСОБА_1 до 30.08.2025 був членом Садівницького товариства «Берізка» та є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Берізка», площею 0,1086 га. з кадастровим номером 32231868800:03:029:0016, що розташована в с. Підгірці Обухівського району Київської області та садового будинку з господарськими сспорудами.

Згідно рішення засідання членів правління СТ «Берізка» від 25.08.2024р. за систематичне невиконання рішень та приписів правління товариства, порушення положень Статуту ОСОБА_1 встановлено розмір щомісячних членських внесків в сумі 2000,00 грн. До січня 2025р. ОСОБА_1 сплачував членські внески у вказаному розмірі, однак з лютого 2025р. відмовився вносити платежі до товариства, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14 000,00 грн. (лютий – серпень 2025р.= 7 міс.х2000грн.).

В подальшому, рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства «Берізка» від 30.08.2025 був виключений з членів товариства та йому встановлено плату за користування майном товариства в сумі 2500 грн. щомісячно.

До користування майном товариства та комунальних послуг входить: утримання пляжу та автоматичних воріт, зовнішнє освітлення, ремонт мереж електропостачання, контроль доступу, відеонагляду, утримання доріг, дитячої території, паркомісць, прибудинкової території, вивіз сміття тощо.

За період з лютого 2025 р. по серпень 2025 р. у ОСОБА_1 утворилась заборгованість по членським внескам в сумі 14 000 грн.; з вересня по травень 2026 р. сума заборгованості за комунальні послуги, користування інфраструктурою та майном становить 22 500 грн.

Крім того, відповідно до Договору про постачання електричної енергії №106 укладеного 08.10.2008 між ПАТ «Київобленерго» та СТ «Берізка», а також додаткової угоди №77 до Договору про постання електричної енергії від 12.09.2016 постачальник – ПАТ «Київобленерго» продає електричну енергію споживачу – СТ «Берізка» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п.1.1 Договору).

Тобто, позивач оплачує щомісячно згідно вказаного Договору ПАТ «Київобленерго» вартість використаної членами товариства електричної енергії.

ОСОБА_1 має заборгованість по електроенергії перед товариством.

Представником позивача 23.09.2026 р. подана заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по електроенергії, з урахуванням якої позивач просить стягнути вказану заборгованість в розмірі 6331 грн. 60 коп.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному провадженні з викликом сторін.

Представником відповідача подано 18.09.2026 через підсистему «Електронний суд» відзив на позов з письмовими доказами, який прийнятий судом.

Також, 18.09.2026 через підсистему «Електронний суд» подано зустрічний позов, у прийнятті якого відмовлено ухвалою суду від 23.09.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтвердив обставини викладені в заяві, просив стягнути судові витрати.

Відповідач та його представник не з`явилися в судове засідання повторно (01.09.2026 та 23.09.2026). Відповідач не повідомив причини своєї неявки, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Представник відповідача Царьова О.С. 18.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила суд судове засідання, призначене на 23.09.2026 року, провести у її відсутність.

Суд вважає за можливе справу слухати у відсутність відповідача та його представника.

23.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача Бабича В.Д., дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Відповідно до ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Садівницьке товариство «Берізка» є юридичною особою, яка за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, який відноситься до некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Відповідно до ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут.

Згідно п. 1.1 Статуту товариства СТ «Берізка» є неприбутковою організацією та об`єднанням громадян, що утримується за власні кошти.

У відповідності до п. 2.6.4 Статуту член товариства зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, плату за використану електроенергію, вступні, членські та цільові внески в розмірах та в терміни, які визначаються загальними зборами членів товариства.

ОСОБА_1 до 30.08.2025 був членом Садівницького товариства «Берізка» та є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Берізка», площею 0,1086 га. з кадастровим номером 32231868800:03:029:0016, що розташована в с. Підгірці Обухівського району Київської області та садового будинку з господарськими спорудами.

Судом встановлено, що відповідно рішення засідання членів правління СТ «Берізка» від 25.08.2024р. за систематичне невиконання рішень та приписів правління товариства, порушення положень Статуту ОСОБА_1 встановлено розмір щомісячних членських внесків в сумі 2000,00 грн.

Рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства «Берізка» від 30.08.2025 був виключений з членів товариства та йому встановлено плату за користування майном товариства в сумі 2500 грн. щомісячно.

З наданих представником позивача суду касових книг по сплаті членських внесків та по оплаті електроенергії 09 лютого 2025 вбачається, що відповідач сплатив членські внески по січень 2025 року включно, а 09 березня 2025р. частково сплатив борг по електроенергії в сумі 2200,00 грн., вказано поточні показники по електроенергії 96 000 кВт, попередні – 95 500 кВт.

З наданого позивачем Договору про постачання електричної енергії за № 106, укладеного 08.10.2008 між ПАТ «Київобленерго» та СТ «Берізка», а також додаткової угоди № 77 до Договору про постання електричної енергії від 12.09.2016 постачальник – ПАТ «Київобленерго» вбачається, що ПАТ «Київобленерго» продає електричну енергію споживачу – СТ «Берізка» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п.1.1 Договору).

Тобто, позивач оплачує щомісячно згідно вказаного Договору ПАТ «Київобленерго» вартість використаної членами товариства електричної енергії.

Відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на землю та Свідоцтвом про право власності на будинок.

З наданої відповідачем розрахункової книжки вбачається, що останній в лютому 2025 р. сплатив членські внески за період з жовтня 2024 року по січень 2025 року в сумі 8 000, 00 грн. за 4 міс. 09.03.2025 ним сплачена спожита електроенергія за показниками 96000-95500, різниця 500 кВт, сплачено 2200,00 грн.

Статтею 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.10.2009 № 12819 роз`яснено, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян.

Оскільки Закон України «Про об`єднання громадян» втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 01.01.2013 Закону України «Про громадські об`єднання», для реєстрації садівничого товариства можна застосовувати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 у справі № 362/666/19 вказав на те, що з набранням чинності Законом України «Про кооперацію» садівничі товариства отримали можливість здійснювати реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.

Таким чином порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань, а також вимоги до установчих документів громадського об`єднання встановлені Законом України «Про громадські об`єднання», а порядок створення, вимоги до статуту, членство, права та обов`язки членів кооперативу передбачені Законом України «Про кооперацію».

Відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» садівничі товариства є добровільними громадськими об`єднаннями для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках та мають бути зареєстровані в органах державної влади як юридичні особи, які користуються правами і виконують відповідні обов`язки, пов`язані з їхньою діяльністю, а також мають самостійний баланс. Садівничі товариства мають повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариств. Цим же законом визначено, що об`єднання громадян діє на основі Статуту.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV (далі - Закон).

У ст. 1 Закону вказано, що кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооперативна організація - кооператив або кооперативне об`єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання. Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

Згідно ст. 7 Закону кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників

У ст. 8 Закону вказано, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно ст. 10 Закону членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Статтею 11 Закону України «Про кооперацію» визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

У ст. 15 Закону вказано, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу, зокрема, належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

В свою чергу відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 Закону України «Про кооперацію» визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

За змістом ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.

У розділі 4 Статуту вказано, що вищим органом управління кооперативу є Загальні збори (Збори уповноважених) членів кооперативу.

Згідно п.п. 4.1.2., 4.2.4 Статуту до компетенції Загальних зборів членів кооперативу належить затвердження Статуту та прийняття до нього змін; затвердження розміру вступних, членських та цільових внесків.

У п. 2.6.1 вказано, що член товариства зобов`язаний виконувати рішення Загальних зборів кооперативу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем. Так, стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

Надані відповідачем копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, наказу Відділу містобудування та архітектури Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 30.10.2025 року № 311-А, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності на садовий будинок (дачу), технічного паспорту на садовий будинок, талонів-повідомлень єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяв (повідомлень) про кримінальне правопорушення не спростовують наявність заборгованості по сплаті за членськими внесками, користування інфраструктурою та майном товариства та електроенергією.

Крім того, з Розрахункової книжки про сплату внесків Садівницького товариства «Берізка» вбачається, що 09 лютого 2025 року відповідачем проведено сплату внеску у розмірі 2000,00 грн. за січень 2025 року, що спростовує доводи відповідача про відсутність заборгованості по сплаті членських внесків за лютий 2025 року.

Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням наданих відповідачем доказів, що він є особою з інвалідністю 2 гр., відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 328,00 грн. мають бути повернуті позивачу з бюджету.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 12, 15 Закону України «Про кооперацію», ст.ст. 97, 98, ст. 319 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 79, 80, 81, 86, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Садівницького товариства «БЕРІЗКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівницького товариства «БЕРІЗКА» заборгованість по членським внескам в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за комунальні послуги, користування інфраструктурою та майном товариства в сумі 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., заборгованість за електроенергію в розмірі 6 331 (шість тисяч триста тридцять одна) грн. 60 коп.

Стягнути з бюджету держави на користь Садівницького товариства «БЕРІЗКА» сплачений судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя Рабчун Р.О.