Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №363/4595/26 — Вишгородський районний суд Київської області

28.09.2026 Справа № 363/4595/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді - Рукас О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Левковець О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від позивача надійшла заява, в якій позовні вимоги було підтримано у повному обсязі, а також висловлено прохання про проведення судового розгляду за її відсутності, разом з тим позивач просила залишити подану нею раніше мирову угоду про поділ майна без розгляду.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Разом з тим, відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому визнав позовні вимоги про розірвання шлюбу, не заперечував проти їх задоволення. У цій же заяві прохав суд залишити без розгляду мирову угоду укладену між ним та ОСОБА_1 щодо поділу майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на наявність клопотання позивача та відповідача про проведення судового розгляду за їх відсутності, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2004 року судом встановлено, що 14.02.2004 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Конотопського міського управління юстиції Сумської області складено відповідний актовий запис № 36.

Від шлюбу позивач та відповідач мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 22.06.2017 року).

За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що спільне життя між позивачем та відповідачем не склалося через відсутність порозуміння, різницю поглядів на вирішення сімейних проблем, втрати почуття поваги та любові один до одного. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.

Судом підтверджено, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Також ОСОБА_1 подала до суду мирову угоду про поділ майна подружжя, укладена сторонами щодо врегулювання питання поділу майна, набутого ними за час шлюбу.

Разом з тим, після подання зазначеної мирової угоди позивач та відповідач подали до суду окремі заяви, в яких кожен із них просив залишити подану мирову угоду щодо поділу майна без розгляду. Таким чином, сторони одностайно висловили свою волю щодо відсутності необхідності розгляду судом питання про затвердження зазначеної мирової угоди та не наполягають на її затвердженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок та може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Мирова угода затверджується судом, про що постановляється відповідна ухвала.

Отже, затвердження мирової угоди є можливим за наявності волевиявлення сторін на її укладення та затвердження судом. При цьому суд не може вирішувати питання про затвердження мирової угоди всупереч волі сторін, які її подали, якщо вони в подальшому не наполягають на її затвердженні та прямо заявляють про необхідність залишення такої угоди без розгляду.

З огляду на те, що як позивач, так і відповідач подали заяви про залишення мирової угоди без розгляду, суд виходить із того, що сторони не підтримують своє попереднє волевиявлення щодо врегулювання питання поділу майна шляхом укладення та затвердження мирової угоди в межах цієї справи.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для затвердження поданої сторонами мирової угоди та не надає їй оцінки по суті її умов, оскільки сторони фактично відмовилися від її розгляду та не наполягають на затвердженні судом.

Крім того, предметом позову у даній цивільній справі є вимога про розірвання шлюбу. Вимог про поділ майна подружжя позивачем у позовній заяві не заявлено, а питання щодо визначення складу майна подружжя, його вартості, часток сторін у праві власності на таке майно та способу його поділу предметом судового розгляду у цій справі не було.

З огляду на наведене суд не вирішує питання щодо поділу майна подружжя по суті та не визначає прав і обов`язків сторін щодо такого майна. Подання сторонами мирової угоди, яка в подальшому не підтримана ними та щодо якої вони просили залишити її без розгляду, не змінює предмета позову та не розширює межі судового розгляду у даній цивільній справі.

Таким чином, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а саме вимоги про розірвання шлюбу, тоді як питання щодо поділу майна подружжя в межах даного провадження судом не вирішується.

Враховуючи викладене, подана сторонами мирова угода щодо поділу майна не підлягає затвердженню судом, а питання щодо поділу майна подружжя залишається поза межами предмета розгляду даної цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 115 СК України, суд-,

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14.02.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Конотопського міського управління юстиції Сумської області, актовий запис № 36, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач:

ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.В. Рукас