Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №363/3410/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"28" вересня 2026 р. Справа № 363/3410/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

02 червня 2026 року представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 129 грн 93 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 01.12.2021 між Банком та відповідачем шляхом подання заяви-договору №2021/І_С/070-009680 укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та договір №2021/ОВР/070-004210. Керуючись положеннями укладеного договору, Банк відкрив Клієнту картковий рахунок та субрахунок, на якому встановлено можливу суму кредиту від 1 000 грн до 300 000 грн, відсоткову ставку 39,0 % річних, відсоткову ставку на прострочену заборгованість на період карантину — 39,00 %, після спливу карантину — 48 %, строк дії договору — 12 місяців із можливістю пролонгації відповідно до умов Правил. Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав, видав клієнту платіжну картку, відкрив рахунок/субрахунок та надав кредитні кошти у встановленому договором ліміті. Проте відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору, внаслідок чого станом на 01.05.2026 виникла заборгованість у розмірі 44 129 грн 93 коп., з яких: 21 700 грн 52 коп. — заборгованість за кредитом поточна; 11 473 грн 37 коп. — заборгованість за кредитом прострочена; 1 226 грн 97 коп. — заборгованість за процентами поточна; 9 729 грн 07 коп. — заборгованість за процентами прострочена.

Процесуальні дії та рішення у справі.

12 червня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22 вересня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

22 вересня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі документів та доказів, наявних у матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній», а також оголошеннями про виклик до суду на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, листи, що повернулися з відміткою (довідкою) поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до частини першої статті 280, статті 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, або якщо причину його неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки в судове засідання без поважних причин, неподання відповідачем відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19.08.2020 спільним засіданням комітету з управління активами та пасивами і тарифного комітету АБ «УКРГАЗБАНК» затверджено Правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК».

Ці Правила є пропозицією (офертою) до укладання договору банківського вкладу, договору банківського/карткового рахунку. Приєднання до цих Правил здійснюється шляхом подання заяви-договору, форма якої розміщена на сайті Банку.

Заява-договір визначає, який саме Продукт замовлено клієнтом та його основні параметри/характеристики, а також інші параметри, необхідні для конкретизації умов користування Продуктом.

Правила в сукупності із заявою-договором, тарифним планом, програмою кредитування, документами, що вимагаються чинним законодавством України з питань кредитування фізичних осіб, усі зміни та додатки до них, які розміщені на сайті Банку, а також інші заяви та розпорядження клієнта, прийняті Банком до виконання на умовах цих Правил, разом вважаються укладеним договором банківського рахунку/банківського вкладу.

Відповідно до підпунктів 1.2.5, 1.2.6 Правил договір вважається укладеним, якщо клієнт належним чином заповнив та підписав заяву-договір, а Банк прийняв таку заяву без зауважень та відкрив рахунок/субрахунок. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку/субрахунку.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 3.3., 4.1. заяви-договору №2021/І_С/070-009680 від 01.12.2021 ця заява-договір разом із Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів (які розміщені на сайті Банку) є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК», реквізити якого визначені Правилами, та Клієнтом, реквізити якого зазначені в цій заяві-договорі.

Сторони підтверджують досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, передбачених чинним законодавством України для договорів банківського рахунку фізичної особи, операції за якими, зокрема, можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, та для кредитних договорів.

З діючими тарифами на момент підписання цього Договору, які є невід`ємною частиною Правил, відповідач ознайомлений та цілком згоден.

Основні умови кредитування: програма кредитування — «ЕКО кредитка», за якою встановлено орієнтовну суму кредиту 10 000 грн, можливу суму кредиту від 0,00 до 300 000 грн, щомісячний платіж за кредитом — 7,00 %, мінімум 50 грн, пільговий період — 70 днів, процентна ставка — 39,00 % річних, процентна ставка на прострочену заборгованість: на період карантину — 39,00 %, далі — 48 %, процентна ставка на пільговий період — 0,00001 % річних, комісія за видачу (в тому числі за видачу готівкових кредитних коштів)/встановлення кредиту — 2,99 %.

ОСОБА_1 отримав платіжну картку, про що свідчить його підпис у розписці про отримання платіжної картки від 01.12.2021.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» за період з 01.12.2021 по 01.05.2026 ОСОБА_1 отримував та використовував кредитні кошти.

Відповідно до виписок із рішень версифікатора та андерайтера від 12.06.2023, 17.05.2024, 22.05.2025 ОСОБА_1 пролонговано ліміти овердрафтів.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором №2021/І_С/070-009680 від 01.12.2021 заборгованість останнього станом на 01.05.2026 становить 44 129 грн 93 коп., з яких:21 700 грн 52 коп. — заборгованість за кредитом поточна; 11 473 грн 37 коп. — заборгованість за кредитом прострочена; 1 226 грн 97 коп. — заборгованість за процентами поточна; 9 729 грн 07 коп. — заборгованість за процентами прострочена. 26.03.2026 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надіслав на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту з вимогою сплатити 41 635 грн 08 коп. у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги.

Застосовані норми права.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або заперечення чи мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксований шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 цього Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а статтею 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотиви і висновки суду.

Судом встановлено, що заява-договір №2021/І_С/070-009680 від 01.12.2021 (договір карткового рахунку), укладена між позивачем та відповідачем, підписана сторонами, є чинною, у встановленому законом порядку недійсною не визнавалася, а тому саме з 01.12.2021 між сторонами виникли договірні відносини.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту (кредитного ліміту), дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором.

Водночас відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Надані позивачем докази є належними, допустимими та взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, умови їх повернення та наявність невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості, неналежне отримання кредитних коштів або неправильність розрахунку позивача. Клопотання про призначення судової експертизи щодо перевірки розрахунку заборгованості не заявлялося.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас саме відповідач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо спростування заявлених позовних вимог.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт існування між сторонами кредитних правовідносин, факт отримання відповідачем кредитних коштів та факт невиконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 258, 263–265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» заборгованість за договором №2021/І_С/070-009680 від 01.12.2021 у розмірі 44 129 грн 93 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник